Обсуждения событий в Украине - Part 47
- Автор теми Харків форум
- Дата створення
(неважно, фотошоп или нет, мне нравится 
Статус: Офлайн
Реєстрація: 10.01.2014
Повідом.: 19023
Реєстрація: 10.01.2014
Повідом.: 19023
Здрасте, приехали! Только товар разложил.... Тьфу, у меня ж свежие, мне можно!
Кому яблочки глазные, свежайшие, только что из задницы!
А потом аж бегом в Украину за пособиями, роиска за первого ребенка не платит
⚠ Тільки зареєстровані користувачі бачать весь контент та не бачать рекламу.
Сьогодні дід розпочинає публікацію одного з розділів книги, яку написала в московській тюрмі Надя Савченко. Книга “Я не залишаю собі сил на зворотній шлях” зараз готується до публікації і скоро побачить світ. Але дідові передали прохання, щоб розділ “Ірак” прочитало якомога більше небайдужих громадян. І щоб це сталося ще до початку “судових” слухань, які мають розпочатися наприкінці цього тижня. Розділ чималий, публікуватиму уривки з нього щодня протягом цього тижня.
Спочатку хотів дати невеличкий екскурс у нашу недавню історію, як і чому українські військові опинилися в Іраку. Але тоді довелося б писати і про “кольчужний скандал”, і про “касетний скандал”, і, як їхній наслідок, про намагання Кучми купити собі доброзичливість Вашингтону ціною спішного і погано підготовленого посилання в Ірак нашого військового контингенту. Але, думаю, ви всі й так чудово пам’ятаєте події початку 2000-х. Тому обмежуся лише згадкою, що Надя Савченко несла службу в Іраку у складі українського миротворчого контингенту протягом шести місяців, у 2004-2005 роках. Посада в Наді, само собою зрозуміло, була чоловіча - стрілець третьої роти 72-го окремого механізованого батальйону.
Дід, ви знаєте, за весь час у фейсбуці жодного разу не просив робити репости. Але тепер попрошу. Це той випадок, коли треба. І це те найменше, що ми можемо зараз зробити для Наді.
ІРАК
Це прекрасна, дуже плодовита земля. Якщо не лінуватися на ній працювати, то вона дає по три врожаї на рік! Виростити там можна майже все! Але працювати треба важко! Фізична робота — це, за ментальністю мусульман — діло жіноче! Тому з 13 років вони виходять заміж, а в 20 років виглядають вже на 40–50... Жінки фізично дуже сильні і витривалі, а чоловіки навпаки слабкі, але б’ють жінок, а не навпаки…
Поряд з нашою базою жила одна родина. Жінки ходили до арику (водоканалу) по воду із великими тазами і бочками. Якось я підійшла з ними познайомитися. Мені можна було наближатися до них, бо я теж жінка. Поговорили на ламаній англійській, арабській і жестами. Я спробувала підняти один таз із водою. І не змогла його підняти, не дивлячись на те, що сама не із слабких жінок! А вони «проти сили» на голову ставлять і несуть!!! Коли ми іншого разу приходили до них в гості, то мені дозволялося із чоловіками за столом сидіти і кальян з ними курити (бо я і не зовсім-то жінка а все-таки воїн!), то я їхніх чоловіків на руку ложила. І тоді на собі оцінила різницю сили жінки і чоловіка Сходу…
Але життя жінки в Іраку коштує не багато… Щоб одружитися — калим 2500$. І чим дівчина молодша і менш вчена, щоб навіть до школи не ходила, тим вона дорожча. Старша і розумніша — ціна відразу падає. За мертву жінку ціна — два барани. Баран тоді коштував 70$. Одного разу в ДТП нашим БТРом була збита на смерть дівчинка. Батьку командир заплатив 200$ і інцидент був вичерпаний. Якщо б збили хлопчика, то була б кровна помста… Отака-от різниця в ціні життя людини різних статей на Сході.
Поряд з нашою базою жила одна родина. Жінки ходили до арику (водоканалу) по воду із великими тазами і бочками. Якось я підійшла з ними познайомитися. Мені можна було наближатися до них, бо я теж жінка. Поговорили на ламаній англійській, арабській і жестами. Я спробувала підняти один таз із водою. І не змогла його підняти, не дивлячись на те, що сама не із слабких жінок! А вони «проти сили» на голову ставлять і несуть!!! Коли ми іншого разу приходили до них в гості, то мені дозволялося із чоловіками за столом сидіти і кальян з ними курити (бо я і не зовсім-то жінка а все-таки воїн!), то я їхніх чоловіків на руку ложила. І тоді на собі оцінила різницю сили жінки і чоловіка Сходу…
Але життя жінки в Іраку коштує не багато… Щоб одружитися — калим 2500$. І чим дівчина молодша і менш вчена, щоб навіть до школи не ходила, тим вона дорожча. Старша і розумніша — ціна відразу падає. За мертву жінку ціна — два барани. Баран тоді коштував 70$. Одного разу в ДТП нашим БТРом була збита на смерть дівчинка. Батьку командир заплатив 200$ і інцидент був вичерпаний. Якщо б збили хлопчика, то була б кровна помста… Отака-от різниця в ціні життя людини різних статей на Сході.
Якщо описати чесно і просто, то виглядало це десь так: США несли в Ірак демократію, взамін вивозили нафту. Вивозили фурами, 40-тонними цистернами по 40 машин у колоні. З колони араби вибивали по шість-сім машин за рейс із гранатометів. Колона пролітала такі зони обстрілу і навіть не зупинялася, рятувати із підбитого нафтовоза вже нічого і нікого… Завдання багатоконтинентальних коаліцій миротворчих сил полягала в тому, щоб забезпечити вільний проїзд колон через провінції Іраку. Для цього контроль над провінціями був розділений так: більш нафтородючі провінції контролювали війська США і Англії, більш аграрні (такі, як провінція Васіт) — українці, поляки, сальвадорці, естонці. Завдання було — стежити за порядком у провінції, щоб не розвивався тероризм, не було підтягування зброї і групування осередків «алібаб», виставляти пости на дороги для проходу колон, ну і звичайно ж, допомагати місцевому населенню розвивати демократію роздавати гуманітарну допомогу, будувати школи, допомагати місцевому населенню у проведенні демократичних виборів.
Хто має розум, той може легко простежити, що всі вторгнення однією державою в іншу починаються приблизно однаково: коаліція — це окупація, а миротворчість — це гарне гасло прикриття для коаліції. Те саме і в такій же послідовності зробила росія в Криму і намагається зробити на Донбасі!
Далі справи у динаміці розвивалися так: для демократії потрібні були чесні і прозорі вибори. Для виборів — виборчі дільниці, найкраще підходили школи, це — й меценатство на майбутнє. Бо ті, що колись були, авіаударами розвалили ще в минулому. На побудову шкіл США на провінції виділяло по «кейсу» грошей. Не знаю, як в інших військових контингентах, але в українському далі було так: «кейс» командуванням переполовинювався… (потім половину, що залишили собі, 300 000$, намагалися в труні із одним полковником, що від серцевого нападу помер в Іраку, в Україну перевезти. Було й таке!), іншу частину віддавали шейхам (визнаним народом правителям, старійшинам), домовляючись з ними про побудову шкіл і підготовку до демократичних виборів легальної влади у вигляді мера (шейхи були нелегальною самообраною владою! Тому в Іраку завжди дві влади — поставлена (призначена) і за законами мусульманського світу обрана. Дружити треба вміти і з тією, і з тією). Шейхи гроші брали і школи обіцяли… У свою чергу їх теж «половинили»: половину на побудову шкіл і робочі місця, іншу частину — на зброю, щоб ті ж школи під час виборів і *********… Із 9 шкіл, що були збудовані в провінції Васіт — 4 «злетіло в повітря»!
Хто має розум, той може легко простежити, що всі вторгнення однією державою в іншу починаються приблизно однаково: коаліція — це окупація, а миротворчість — це гарне гасло прикриття для коаліції. Те саме і в такій же послідовності зробила росія в Криму і намагається зробити на Донбасі!
Далі справи у динаміці розвивалися так: для демократії потрібні були чесні і прозорі вибори. Для виборів — виборчі дільниці, найкраще підходили школи, це — й меценатство на майбутнє. Бо ті, що колись були, авіаударами розвалили ще в минулому. На побудову шкіл США на провінції виділяло по «кейсу» грошей. Не знаю, як в інших військових контингентах, але в українському далі було так: «кейс» командуванням переполовинювався… (потім половину, що залишили собі, 300 000$, намагалися в труні із одним полковником, що від серцевого нападу помер в Іраку, в Україну перевезти. Було й таке!), іншу частину віддавали шейхам (визнаним народом правителям, старійшинам), домовляючись з ними про побудову шкіл і підготовку до демократичних виборів легальної влади у вигляді мера (шейхи були нелегальною самообраною владою! Тому в Іраку завжди дві влади — поставлена (призначена) і за законами мусульманського світу обрана. Дружити треба вміти і з тією, і з тією). Шейхи гроші брали і школи обіцяли… У свою чергу їх теж «половинили»: половину на побудову шкіл і робочі місця, іншу частину — на зброю, щоб ті ж школи під час виборів і *********… Із 9 шкіл, що були збудовані в провінції Васіт — 4 «злетіло в повітря»!
Базу я вже описала. Всі бази по Іраку були однотипними. У великих містах, де ще збереглася цивілізація, таких, як Багдад, Вавілон, Ель-Кут та інших — стояли великі багатокоаліційні бази. Ми туди рідко, але їздили, коли завдання для конвоїв було. А так, по провінціях розташовувалися невеликі перевалочні бази, такі, як наша. «Дикі люди», як нас називали солдати із великих баз. Ми й справді від них відрізнялися більшою здичавілістю, більш зношеним і підубитим обмундируванням, нижчим рівнем культури і жадібністю в очах, коли доривалися до вибору товарів в американських «пісксах» (магазинах)! Наші гребли все й без розбору! Особливо техніку! Така ж поведінка була і в їдальнях, бо вибір їжі був більший, ніж на нашій базі. Чесно кажучи, на таку поведінку було гидко дивитися! Це давався в знаки режим закритої бази, коли 400 чоловік щодня бачать тільки одне одного. Зранку просинаєшся і хочеться замість «доброго ранку» ***** один одного посилати! На великих базах були армії інших країн, був хоч якийсь обмін досвідом….
Через таку нашу «культуру» іноді виникали казуси. Якось наші «джентльмени» вирішили сержанту армії США (гарненькій мулаточці) допомогти піднести кулемет. Виник би міжнародний скандал на підґрунті ****уальних домагань, якби їй вчасно не пояснили, що ми просто з «української армії». Потім наші хлопці побачили, як ця ж дівчина сержант «качає» в упорі лежачи здоровенного амбала, бійця американської армії, за якийсь зальот, а він слухняно виконує накази «баби»! Наші ще довго плювалися! Так, різниця в менталітетах народів світу колосальна…
Через таку нашу «культуру» іноді виникали казуси. Якось наші «джентльмени» вирішили сержанту армії США (гарненькій мулаточці) допомогти піднести кулемет. Виник би міжнародний скандал на підґрунті ****уальних домагань, якби їй вчасно не пояснили, що ми просто з «української армії». Потім наші хлопці побачили, як ця ж дівчина сержант «качає» в упорі лежачи здоровенного амбала, бійця американської армії, за якийсь зальот, а він слухняно виконує накази «баби»! Наші ще довго плювалися! Так, різниця в менталітетах народів світу колосальна…
До нас на базу заїжджали не часто, але були пару разів американці, сальвадорці, поляки, естонці, то було цікаво поспілкуватись. Одного разу американська колона залишилася із ночівлею. Для цього посеред бази у нас був розбитий наметовий табір. У підрозділі було дві жінки — водій «Хамера» і механік. Наше командування наполягло на тому, аби жінки ночували в медсанчастині з нашими бабами. Американського командира дуже здивувало, як це підрозділ не разом? Але поступився, щоб з дурнями не сперечатися… Потім прийшов і сказав дівчатам, що вони цю ніч вартові за місцем дислокації підрозділу, і вони цілу ніч під дощем ходили навколо наметів, а в однієї з них ще й день народження, був у той день, ми щойно почали «Бейліз» пити… От так от! У них солдат — це солдат! А якби наші довбойоби зі своїм «уставом» в чужу армію не полізли, то, може, дівчата хоч виспались би!
Усі бази були на американському тиловому забезпеченні. Є в них така фірма, КБР називається. У них девіз такий: «Де армія — там і ми!» Туди набирають цивільних людей, які погоджуються за дуже хороші гроші (100 тис. дол. на рік) працювати в «гарячих точках». Вони забезпечують все! Будівництво, їдальні, доставки паливно-мастильних матеріалів, ну весь-весь побут! І забезпечують бездоганно! Кухарів, будівельників набирають із різних країн! У нас куховарили бангладешці, наприклад. А прибиральників, асенізаторів і різноробочих — із місцевого населення. Оплата всім різна, договірна, залежно від рівня життя в країні.
Завдання солдата — тільки воювати! А не бички збирати! Іноді супроводжувати конвоєм колону із доставкою, для безпеки. Це найкраща структура військової логістики, яку я колись бачила. База була забезпечена всім! Навіть гарячою водою в 75°С спеки! Але ж наші мудаки приперли і свій тил із ганебними польовими кухнями і рейчатими умивальниками, і цілий штат тилових дармоїдів! Ну а як же ж! Треба ж бабло відмити! За кожну одиницю і найменування техніки США платило, тому наші тягнули туди всілякий непотріб! Навіть неробочий! Пофіг! Головне гроші, а все, що треба — КБР зробить!!! Ну, як завжди у нас!
Завдання солдата — тільки воювати! А не бички збирати! Іноді супроводжувати конвоєм колону із доставкою, для безпеки. Це найкраща структура військової логістики, яку я колись бачила. База була забезпечена всім! Навіть гарячою водою в 75°С спеки! Але ж наші мудаки приперли і свій тил із ганебними польовими кухнями і рейчатими умивальниками, і цілий штат тилових дармоїдів! Ну а як же ж! Треба ж бабло відмити! За кожну одиницю і найменування техніки США платило, тому наші тягнули туди всілякий непотріб! Навіть неробочий! Пофіг! Головне гроші, а все, що треба — КБР зробить!!! Ну, як завжди у нас!
Також США платили за одну живу бойову одиницю (солдата, генерала — пофіг!) у день рівну ціну. В місяць 6000$. Далі влада кожної країни оцінювала життя своєї людини на свій розсуд: солдат американської армії отримував 3000$, а генерал — 6000$. У нас рядовий отримував 670$, а полковник — 2500$. Для порівняння, так собі!
Українська влада цінувала свого генерала так, як в США рядового, а життя рядового не дорожче, ніч життя арабської жінки…
Розцінки (зарплати) в українського контингенту були найнижчими. Куди дівалася решта коштів, залишається лише здогадуватись. Бо армія, яка заробляє великі гроші на місіях, могла б уже переозброїтися і одягнутися у все нове! А натомість голою сракою світить! Це при тому, що так продовжується і по сьогоднішній день, коли в Україні йде війна! Наші горе-вояки і надалі виконують миротворчі місії в Африці і ще багато де… Навіть не знаю, кому тепер і задати питання: «Якого чорта?!»
Українська влада цінувала свого генерала так, як в США рядового, а життя рядового не дорожче, ніч життя арабської жінки…
Розцінки (зарплати) в українського контингенту були найнижчими. Куди дівалася решта коштів, залишається лише здогадуватись. Бо армія, яка заробляє великі гроші на місіях, могла б уже переозброїтися і одягнутися у все нове! А натомість голою сракою світить! Це при тому, що так продовжується і по сьогоднішній день, коли в Україні йде війна! Наші горе-вояки і надалі виконують миротворчі місії в Африці і ще багато де… Навіть не знаю, кому тепер і задати питання: «Якого чорта?!»
Ох, боюсь, после публикации этой книги наш генштаб постарается, чтобы она никогда не вернулась в Украину...
Останнє редагування:
Статус: Офлайн
Реєстрація: 11.07.2007
Повідом.: 62107
Реєстрація: 11.07.2007
Повідом.: 62107
Чёй та? 10 лет уже прошло
Поживем - увидим
На манеже все те же
роисская подлодка в Швеции
шешнадцатого года, ага
https://twitter.com/poppoppopkt
Ахаха: россияне возмущены взятым 2 местом синхронистом в военном мундире
Ахаха: россияне возмущены взятым 2 местом синхронистом в военном мундире
Статус: Офлайн
Реєстрація: 02.03.2008
Повідом.: 53900
Реєстрація: 02.03.2008
Повідом.: 53900
Поживем - увидим
На манеже все те же
роисская подлодка в Швеции
шешнадцатого года, ага
Так а твердый знак откель?
Статус: Офлайн
Реєстрація: 11.07.2007
Повідом.: 62107
Реєстрація: 11.07.2007
Повідом.: 62107
Поживем - увидим
На манеже все те же
роисская подлодка в Швеции
шешнадцатого года, ага
https://www.kharkovforum.com/showpost.php?p=52406409&postcount=6979
Статус: Офлайн
Реєстрація: 22.05.2011
Повідом.: 42455
Реєстрація: 22.05.2011
Повідом.: 42455
Украине теперь содержать детишек рожденных от оккупантов. Доколе ?
Перемога или зрада ?
Статус: Офлайн
Реєстрація: 23.12.2008
Повідом.: 26157
Реєстрація: 23.12.2008
Повідом.: 26157
В "Комсомольской правде" вышла статья про казака Бабая - "героя
Новороссии", который в прошлом году удерживал Славянск в составе банды
Стрелкова.
Прекрасный портрет. Сорокалетний лузер, судимый за наркоторговлю, теперь нищенствует и просит милостыню, потому что не может прокормить семью.
Цитата:
Несколько
месяцев Бабай находился на Донбассе, но оттуда ему пришлось уехать
вместе с остальными казаками. Сейчас он дома, в родной Белоречке, но на
работу устроиться не может, а семью кормить надо. Вот и обратился через
своих знакомых с просьбой помочь ему пусть не деньгами, хотя бы
продуктами и одеждой.
*****а, настрогавший детишек и не
способный заработать на еду и одежду для них, собирался осчастливливать
население Донецкой области. Ну чо, спасибо, Бабай, результат получился
примерно такой, какой и следовало ожидать. Уголовник-дебил спас Донбасс
от евроинтеграции и интегрировал его в ад.
Теперь каждый желающий может сравнить содержание этой статьи с той ***ней, которую крутили в прошлом году в пропагандистских роликах. Вот ролик про Бабая "Герои Новороссии", где говорится, что он зарабатывал в России на жизнь "мирным трудом". Ну да, такой себе мирный труд с несколькими судимостями...
Практически весь бизнес и население нормальное давно покинуло луганду. Вон в Донецке была контора которая делала сетевые автоматы защиты, уся выехала, щас под Киевом обустроилась, тяжко но ушли же.
Новороссии", который в прошлом году удерживал Славянск в составе банды
Стрелкова.
Прекрасный портрет. Сорокалетний лузер, судимый за наркоторговлю, теперь нищенствует и просит милостыню, потому что не может прокормить семью.
Цитата:
Несколько
месяцев Бабай находился на Донбассе, но оттуда ему пришлось уехать
вместе с остальными казаками. Сейчас он дома, в родной Белоречке, но на
работу устроиться не может, а семью кормить надо. Вот и обратился через
своих знакомых с просьбой помочь ему пусть не деньгами, хотя бы
продуктами и одеждой.
*****а, настрогавший детишек и не
способный заработать на еду и одежду для них, собирался осчастливливать
население Донецкой области. Ну чо, спасибо, Бабай, результат получился
примерно такой, какой и следовало ожидать. Уголовник-дебил спас Донбасс
от евроинтеграции и интегрировал его в ад.
Теперь каждый желающий может сравнить содержание этой статьи с той ***ней, которую крутили в прошлом году в пропагандистских роликах. Вот ролик про Бабая "Герои Новороссии", где говорится, что он зарабатывал в России на жизнь "мирным трудом". Ну да, такой себе мирный труд с несколькими судимостями...
Практически весь бизнес и население нормальное давно покинуло луганду. Вон в Донецке была контора которая делала сетевые автоматы защиты, уся выехала, щас под Киевом обустроилась, тяжко но ушли же.
Статус: Офлайн
Реєстрація: 22.05.2011
Повідом.: 42455
Реєстрація: 22.05.2011
Повідом.: 42455
Выражение любви к путину.
Статус: Офлайн
Реєстрація: 23.12.2008
Повідом.: 26157
Реєстрація: 23.12.2008
Повідом.: 26157
09:4128.07.2015
Донбасовцы заявили, что морпехи, прибывшие в Широкино, плохо экипированы
Бойцы "Донбасса" высказали недовольство экипировкой морпехов.
Об этом боец "Донбасса" Евгений Шевченко написал в соцсетях.
"Ночью батальон "Донбасс" вышел из Широкино. У прибывших ему на смену морпехов, как заявил боец "Донбасса" Евгений Шевченко, "нет ни одного тепловизора, на позицию одна рация и по четыре рожка на бойца". Бойцы морской пехоты, прибывшие на позиции в районе Широкино, очень плохо экипированы", - сообщил он.
"На позиции в Широкино прибыли "полностью укомплектованные техникой и вооружением" подразделения морской пехоты ВМФ ВСУ — у меня нет слов!!! Я пока расскажу общественности, как … и чем укомплектовано подразделение, прибывшее на линию огня для нашей смены в Широкино", — написал Евгений Шевченко на своей странице в Facebook. По его словам, у морпехов "нет ни одного тепловизора; на позицию одна рация; по четыре рожка на бойца". "Парни молодые и необстрелянные, большинство из которых впервые оказались на передовой."
Боец добровольческого батальона утверждает, что "мы поделились с парнями, и ситуация под контролем — мы пока рядом, но это пока, а где мы будем завтра "восстанавливать нашу боеспособность"? Неизвестно. Может в Мукачево?" - указано в сообщении.
Зрадомога
Донбасовцы заявили, что морпехи, прибывшие в Широкино, плохо экипированы
Бойцы "Донбасса" высказали недовольство экипировкой морпехов.
Об этом боец "Донбасса" Евгений Шевченко написал в соцсетях.
"Ночью батальон "Донбасс" вышел из Широкино. У прибывших ему на смену морпехов, как заявил боец "Донбасса" Евгений Шевченко, "нет ни одного тепловизора, на позицию одна рация и по четыре рожка на бойца". Бойцы морской пехоты, прибывшие на позиции в районе Широкино, очень плохо экипированы", - сообщил он.
"На позиции в Широкино прибыли "полностью укомплектованные техникой и вооружением" подразделения морской пехоты ВМФ ВСУ — у меня нет слов!!! Я пока расскажу общественности, как … и чем укомплектовано подразделение, прибывшее на линию огня для нашей смены в Широкино", — написал Евгений Шевченко на своей странице в Facebook. По его словам, у морпехов "нет ни одного тепловизора; на позицию одна рация; по четыре рожка на бойца". "Парни молодые и необстрелянные, большинство из которых впервые оказались на передовой."
Боец добровольческого батальона утверждает, что "мы поделились с парнями, и ситуация под контролем — мы пока рядом, но это пока, а где мы будем завтра "восстанавливать нашу боеспособность"? Неизвестно. Может в Мукачево?" - указано в сообщении.
⚠ Тільки зареєстровані користувачі бачать весь контент та не бачать рекламу.
Зрадомога
Дождемся, пока вытянут
Статус: Офлайн
Реєстрація: 23.12.2008
Повідом.: 26157
Реєстрація: 23.12.2008
Повідом.: 26157
МО РФ по привычке нашло в архивах справку из императорского Генштаба об увольнении моряков "Сома" еще до начала Первой Мировой.
Минус ОДИН ГУЗЫРЬ。。。
Почему украинцев волнует курс рубля?
Потому что курс гривны зависит от войны,
а война от курса рубля.
Минус ОДИН ГУЗЫРЬ。。。
Почему украинцев волнует курс рубля?
Потому что курс гривны зависит от войны,
а война от курса рубля.
Останнє редагування:
Статус: Офлайн
Реєстрація: 23.12.2008
Повідом.: 26157
Реєстрація: 23.12.2008
Повідом.: 26157
А что у нас тута кого то посадили, все в одставки или на пенсию, доживать на
непосильно заработанных мильёнах
У нас за полторасладкихгода посадили ли кого?
Щась сладкие боты налетят не защиту мёда.
Останнє редагування:
