as2666alkah
Привіт!
Статус: Офлайн
Реєстрація: 12.09.2014
Повідом.: 4938
Реєстрація: 12.09.2014
Повідом.: 4938
Антивсепропальщик/Антипопуліст
Не знаємо хто автор, але цікаві роздуми про зради і перемоги України
Україна зазнала агресії при більш сумних обставинах. Тому, що ми не чекали війни і не готувалися до неї, ми мали слабку промисловість, досить аморфну економіку і жодного союзника або стійкого військового партнера. І найголовніше, у нас була майже повністю зруйнована армія.
У такому стані ми зустріли війну, але на відміну від Франції, вистояли, взяли удар, вмилися кров'ю, зарили в землю і зупинили агресора. Тільки після того, як наша рішучість воювати стала беззаперечною, потихеньку потекли струмочки допомоги, які з часом розширилися і перетворилися вже в відчутні потоки.
Хтось може сказати, що москва використовувала тільки частину своєї сили і все могло б виглядати інакше. Це безперечно, але війна - баланс бажань і можливостей. Кремль не пішов на широке вторгнення з двох причин. Перша полягає в тому, що по справжньому боєздатних військ там не так вже й багато і велика війна вимагала іншого стану всієї армії. Крім того, ця армія була готова до операцій типу кримської, а коли починається викошування десятками і сотнями трупів в день - інша справа.
Мало того, з цим вони зіткнулися на Сході України, де збиралися пройти урочистим маршем, а чим далі на Захід, тим ситуація виглядала б серйозніше. Тому і був обраний формат війни, при якому можна відскочити в сторону і сказати: «ми тут ні до чого». Тільки бліцкриг з капітуляцій влаштовував Москву. Але довелося грати на удушення супротивника, тобто нас, і в цій війні вони вже не отримали успіху, оскільки Україна змогла зібратися, перегрупуватися і з новими силами включитися в боротьбу, при цьому - вдається показувати позитивну динаміку економіки. Уже не чути доморощених і російських експертів, які віщували крах економіки України просто через розрив технологічних і економічних зв'язків з РФ.
Зараз ми спостерігаємо, що Україні вдалося компенсувати цей розрив своїми силами і переорієнтацією на інших партнерів і виробників, а вся економіка потужно розгортається на Захід. Виявилося, що війна навіть допомогла розірвати задушливі зв'язки з колишньою метрополією. Зараз про це можна говорити з повною впевненістю. Ми пройшли найстрашніше і рухаємося вперед, набираючи обертів.
Совок і нинішня московія мають величезний список агресивних воєн або окупацій без війни. За весь цей час гідну відсіч дала Польща в 1920 році і Фінляндія в 1939 році. Прийом, Польща відіграла свою роль блискуче, а Фінляндія таки поступилася частиною своєї території агресору, але без капітуляції. Більше на це не зважився ніхто. Останній прецедент був у 2008 році з Грузією, але вона протрималася лише 5 днів, після чого її президент підписав угоду з РФ, яке хоч і не можна назвати повною і беззастережною капітуляцією, але чимось близьким до цього. А то, що зробила Україна, взагалі ніхто не робив з цим агресором.
Врезультаті, на сьогодні, Україна - єдина країна Європи, яка може і хоче ефективно протистояти агресору і підійшла до такого стану, що здатна вибивати його зі своїх земель, в яку б личину агресор не наряджався - бандитів або регулярних військ. Нагадаємо, в подібних умовах Франція здулася трохи менше, ніж за місяць. Жодна країна нинішньої Європи не здатна на те, що вже зробила, робить і обов'язково зробить Україна. Немає таких країн.
Тому, розмірковуючи сьогодні про перемоги, не варто звертати увагу на клоунів, які намагаються вкласти в це поняття якийсь інший сенс. Наша перемога буде гучною і славною, хоч і не сьогодні. Проте, тим, що ми вже зробили, можна і потрібно пишатися хоча б тому, що на це сьогодні більше ніхто не здатний.
Не знаємо хто автор, але цікаві роздуми про зради і перемоги України
Україна зазнала агресії при більш сумних обставинах. Тому, що ми не чекали війни і не готувалися до неї, ми мали слабку промисловість, досить аморфну економіку і жодного союзника або стійкого військового партнера. І найголовніше, у нас була майже повністю зруйнована армія.
У такому стані ми зустріли війну, але на відміну від Франції, вистояли, взяли удар, вмилися кров'ю, зарили в землю і зупинили агресора. Тільки після того, як наша рішучість воювати стала беззаперечною, потихеньку потекли струмочки допомоги, які з часом розширилися і перетворилися вже в відчутні потоки.
Хтось може сказати, що москва використовувала тільки частину своєї сили і все могло б виглядати інакше. Це безперечно, але війна - баланс бажань і можливостей. Кремль не пішов на широке вторгнення з двох причин. Перша полягає в тому, що по справжньому боєздатних військ там не так вже й багато і велика війна вимагала іншого стану всієї армії. Крім того, ця армія була готова до операцій типу кримської, а коли починається викошування десятками і сотнями трупів в день - інша справа.
Мало того, з цим вони зіткнулися на Сході України, де збиралися пройти урочистим маршем, а чим далі на Захід, тим ситуація виглядала б серйозніше. Тому і був обраний формат війни, при якому можна відскочити в сторону і сказати: «ми тут ні до чого». Тільки бліцкриг з капітуляцій влаштовував Москву. Але довелося грати на удушення супротивника, тобто нас, і в цій війні вони вже не отримали успіху, оскільки Україна змогла зібратися, перегрупуватися і з новими силами включитися в боротьбу, при цьому - вдається показувати позитивну динаміку економіки. Уже не чути доморощених і російських експертів, які віщували крах економіки України просто через розрив технологічних і економічних зв'язків з РФ.
Зараз ми спостерігаємо, що Україні вдалося компенсувати цей розрив своїми силами і переорієнтацією на інших партнерів і виробників, а вся економіка потужно розгортається на Захід. Виявилося, що війна навіть допомогла розірвати задушливі зв'язки з колишньою метрополією. Зараз про це можна говорити з повною впевненістю. Ми пройшли найстрашніше і рухаємося вперед, набираючи обертів.
Совок і нинішня московія мають величезний список агресивних воєн або окупацій без війни. За весь цей час гідну відсіч дала Польща в 1920 році і Фінляндія в 1939 році. Прийом, Польща відіграла свою роль блискуче, а Фінляндія таки поступилася частиною своєї території агресору, але без капітуляції. Більше на це не зважився ніхто. Останній прецедент був у 2008 році з Грузією, але вона протрималася лише 5 днів, після чого її президент підписав угоду з РФ, яке хоч і не можна назвати повною і беззастережною капітуляцією, але чимось близьким до цього. А то, що зробила Україна, взагалі ніхто не робив з цим агресором.
Врезультаті, на сьогодні, Україна - єдина країна Європи, яка може і хоче ефективно протистояти агресору і підійшла до такого стану, що здатна вибивати його зі своїх земель, в яку б личину агресор не наряджався - бандитів або регулярних військ. Нагадаємо, в подібних умовах Франція здулася трохи менше, ніж за місяць. Жодна країна нинішньої Європи не здатна на те, що вже зробила, робить і обов'язково зробить Україна. Немає таких країн.
Тому, розмірковуючи сьогодні про перемоги, не варто звертати увагу на клоунів, які намагаються вкласти в це поняття якийсь інший сенс. Наша перемога буде гучною і славною, хоч і не сьогодні. Проте, тим, що ми вже зробили, можна і потрібно пишатися хоча б тому, що на це сьогодні більше ніхто не здатний.
