почему же - знаю... чикатиловский суржик...
Вчи українську, бидло
МІ́ЗОК, зку, чол., діал., заст. Мозок. Курчатам тхір головки сушить, Без крику мізок висмокта (Іван Котляревський, I, 1952, 226);
Та що робить з тупим, як камінь, мізком, Чим розігнать нерушливість глуху? (Павло Грабовський, I, 1959, 595); В його мізку заворушилася кров, але він підвівся перед громадою, тримаючись обома руками за стіл (Михайло Стельмах, I, 1962, 628).
▲ Вправляти (вправити) мізок (мізки) кому, фам. — те саме, що Вправляти вправити мозок (душу) (див. вправляти 2). Одного він страхає судом, другому вправляє мізки, третьому натякає, що до скошеного сьогодні можна доплюсувати завтрашнє (Михайло Стельмах, Правда.., 1961, 425); Крутити (покрутити) мізком (мізками) — те саме, що Крутити мозком (див. крутити). Виходить, ще краще треба крутити мізками, щоб когось перехитрити (Михайло Стельмах, II, 1962, 24); От і хай тоді золотозубий [Форст] чи ще хто покрутить мізками, де ті листівки видруковано — у Спальному, у Підлісному, а чи, може, в іншому місці (Василь Козаченко, Блискавка, 1962, 142); Сушити мізок (мізки) — те саме, що Сушити мозок (див. сушити). Снились Кирилові химерні сни, бо вдень сушив собі мізок різним клопотом (Арсен Іщук, Вербівчани, 1961, 6); — А тим часом дома... з ніг Валить бабу горе! Все шука вона вузла [з грошима]. Дума, сушить мізки (Степан Олійник, Вибр., 1959, 233).
ну поверь, ствол направленный на человека даже не заряженный делает чудеса... если это не нарик обдолбаный ) 
х бесконечность....
