Статус: Офлайн
Реєстрація: 10.03.2007
Повідом.: 8336
Реєстрація: 10.03.2007
Повідом.: 8336
гомонить — См. галдеть, шуметь... (Источник: Словарь русских синонимов и сходных по смыслу выражений , под. ред. Н. Абрамова, М.: Русские словари, 1999.) гомонить орать, кричать, разговаривать, шуметь, галдеть, гомозить
«Словарь української мови» Бориса ГрінченкаГомоніти, -ню, -ниш, гл. 1) Говорить. Зібралася уся громада, посіли, гомонять. Гліб. Дай
тобі, Боже, щоб ти тихенько гомонів, а громада тебе слухала. Ном. № 13590. Руками
гомоніти. Шутливо: писать. Ком. Пр. № 870. 2) Шумѣть, кричать; производить
глухой шумъ. Кажи, та не гомони дуже. Сині хвилі гомоніли. Шевч. Гомоніла Україна.
Шевч. Широкий Дніпр не гомонить. Шевч. 28. Байрак гомонить. 3) Поговаривать. От і
тепер гомонять, що Трубихівна ходить до своїх сиріт дітей. Левиц. І. 116.