Звісно, що тупий. Інакше не став би взагалі таким займатися, ставлячи в небеспеку своє здоров'я, життя, та свободу.
І біда оточучих у тому, що цю проблему можна вінищити лише разом з наркоманом. І не з самим наркоманом треба розмовляти, бо це все одно, що розмовляти зі стіною, навіть гірше, бо стіна тобі проблем не вчинить. А треба говрити з його рідними, та не просто розмовляти, а тиснути, щоб приймали негайні міри, та добровільно чи насильно відправляли його на лікування, або кудись у ліс, щоб не заважав нормальним мешканцям. 
Колективний галас треба здіймати, виносити це за межі юрисдикції дільничого міліціонера, а в деяких випадках навіть за межі юрисдикції міськго відділу по боротьбі з наркотиками, бо саме там кришують весь цей непотріб.