Минимизация налогов
- Автор теми dr.Sq
- Дата створення
Статус: Офлайн
Реєстрація: 04.01.2010
Повідом.: 72
Реєстрація: 04.01.2010
Повідом.: 72
За чинного сьогодні податкового законодавства та надто високого податкового тиску таке планування вкрай необхідне для тих підприємців — юридичних та фізичних осіб, які не бажають бездумно віддавати всі свої прибутки для сплати податків, тобто викидати на вітер зароблені гроші. Не знаючи окремих податкових законів та ще й низки підзаконних актів, можна здійснити ряд нібито прибуткових, на перший погляд, операцій.
Однак після вирахування всіх податків і платежів, які слід сплатити до бюджетів різних рівнів, такі господарські операції можуть виявитися в кращому разі не зовсім прибутковими, а в гіршому — взагалі збитковими для підприємства. Щоб не опинитися в такій ситуації, необхідно вчитися податкового планування.
Податкове планування передбачає можливість вибору між альтернативними рішеннями щодо використання тих чи інших схем оподаткування.
Попередньо проводять розрахунки податків, зборів та інших платежів, що підлягатимуть сплаті після чи під час здійснення тих чи інших операцій та господарської діяльності загалом. Це дає змогу оцінити вплив податкових платежів на зменшення прибутку, або з’ясувати, чи отримає підприємство такий прибуток після сплати всіх податків.
Іншими словами, слід визначити, чи взагалі доцільно проводити ту чи іншу операцію, якщо сплачені податки не покриються отриманими від неї прибутками. Утім, це тільки початковий рівень податкового планування, який не дає значного ефекту для зменшення податкових платежів, а тільки передбачає за певних умов можливий результат.
Результатом податкового планування повинно стати досягнення мінімального рівня сплати податків, тож однією з головних умов планування є пошук варіантів для такого відображення господарських операцій та діяльності загалом, за якого досягається мінімізація податкових платежів, а отже, збільшується прибутковість і поліпшується фінансовий стан підприємства.
Сьогодні існують різні організаційно-правові форми господарювання: юридичні особи, фізичні особи без створення юридичної. Вони мають різні порядки оподаткування. Юридичні особи сплачують єдиний податок за ставкою 6 або 10 відсотків чи обирають звичайне оподаткування; фізичні особи сплачують податок на промисел, єдиний податок або ж купують патент за фіксованим податком чи обирають звичайне оподаткування. Крім цього, на окремих територіях України запроваджено спеціальний торговий патент як для юридичних, так і фізичних осіб.
Кожен iз цих видів оподаткування має характерні особливості. Завдяки податковому плануванню для кожного суб’єкта господарської діяльності обирається організаційно-правова форма господарювання та визначається найефективніший порядок оподаткування. При цьому для проведення разових чи систематичних господарських операцій обирають найвигідніші варіанти їхнього відображення у бухгалтерських документах.
Проте не завжди, вибираючи порядок оподаткування, можна знайти варіант, який би гарантував мінімальний рівень податків при здійсненні господарських операцій. Тому у разі податкового планування передбачається створення умов або й додаткових суб’єктів господарської діяльності, з допомогою яких господарські операції все ж таки будуть проведені з мінімальними затратами, пов’язаними зі сплатою податків. У цьому й полягає головна суть податкового планування — пошук варіантів і створення необхідних умов для здійснення господарської діяльності, за яких забезпечуються мінімізація податків і збільшення прибутковості.
Наведемо простий приклад податкового планування та пошуку варіантів зменшення податкових платежів.
Підприємство А виплачує працівникові П згідно з договором цивільно-правового характеру 2600 грн за виконані ремонтні роботи з матеріалу замовника.
На вказану суму підприємство нараховує:
2600 грн х 0,32 = 832 грн —32% збору до Пенсійного фонду;
з вказаної суми утримується:
прибутковий податок за ставкою 20 відсотків у сумі 520 грн;
2600 грн х 0,02 = 52 грн — внески до Пенсійного фонду;
разом утримань і нарахувань — 1404 грн, або 54%.
Отже, усього нараховується податків і платежів 1404 грн (54% нарахованої суми), з них 832 грн сплачує підприємство, а 572 грн — працівник (див. схему 1).
За умілого податкового планування таку операцію можна провести з набагато меншими витратами, пов’язаними зі сплатою податків:
Варіант 1. Працівникові видати кошти під звіт на закупівлю матеріалів.
Про витрачені суми скласти авансовий звіт.
Тоді оподаткуванню підлягатиме тільки вартість робіт, а витрати на матеріали не оподатковуватимуться (див. схему 2).
Варіант 2. За відсутності документів на використані матеріали підприємство може окремо купити їх у працівника після придбання ним у податковій інспекції одноразового патенту, за яким сплачується тільки 10% вартості товару.
Інші платежі та податки на цю суму не нараховуються. При цьому для працівника не має особливого значення, скільки він отримає від продажу матеріалів, а скільки — за виконану роботу.
У такому разі варто встановити більшу плату за матеріали й зменшити оплату за виконану роботу. При цьому сума 2600 грн, що належить працівнику, не зміниться (див. схему 3).
Варіант 3. Кошти можуть бути виплачені працівнику, зареєстрованому як суб’єкт підприємницької діяльності, оподаткування діяльності якого проводиться окремо. При цьому такий підприємець може бути платником єдиного податку й сплачувати його у конкретно визначеній сумі (не більше 200 грн на місяць) незалежно від суми доходу (за умови, що сума річного валового доходу не перевищує 500000 грн).
Усі інші податки та платежі за таких розрахунків не нараховуються. Якщо на такий вид діяльності місцевою радою встановлено максимальний розмір єдиного податку, приміром, 200 грн, підприємство може застосовувати саме такий механізм з використанням платника єдиного податку (див. схему 4).
Таким чином можна досягти мінімальної сплати податків.
Окремі представники контролюючих органів, можливо, назвуть це ухилянням від сплати податків. Однак такі звинувачення безпідставні, оскільки всі вказані варіанти передбачені чинним законодавством.
Ступенi податкового планування
Ступінь перший (навчитися правильно сплачувати)
Вивчити податкові закони й навчитися своєчасно та правильно сплачувати податкові платежі.
Що підприємець повинен знати, щоб правильно нарахувати той чи інший податок? Об’єкт оподаткування. Ставку податку. Джерело та терміни сплати. Питання дотримання термінів сплати податків (зборів) та подання звітності вирішується просто: повісьте над столом податковий календар, і ви пам’ятатимете терміни подання платіжних документів до банківської установи та податкової звітності.
Визначити базу, помножити її на ставку й віднести за рахунок відповідного джерела — все це потрібно зробити, щоб податок було нараховано.
Приймаючи рішення про здійснення будь-якої фінансової операції, уважно вивчіть законодавче поле й ніколи не керуйтеся чутками чи сторонніми порадами — для вас чинні лише нормативні документи.
Тобто, перш ніж сплачувати будь-який податок, обов’язковий збір або платіж, перевірте, чи включено його до переліку статей 14—15 Закону «Про систему оподаткування». Усі не названі у вищезгаданих статтях закону побори — незаконні й сплаті не підлягають. Крім того, слід усвідомити, що їхня сплата можлива лише за рахунок власних коштів після оподаткування. Інакше на вас чатують безпідставне завищення валових витрат і відповідні штрафні санкції.
Ступінь другий (сплачувати оптимально)
Навчитися оптимально сплачувати податкові й неподаткові платежі (планувати співвідношення доходів та витрат в одному податковому періоді, уникати дебіторської заборгованості, тобто не сплачувати зайвого), аналізувати фінансовий стан фірми.
Ступінь третій (сплачувати мінімально)
Навчитися сплачувати мінімально, використовуючи законні методи зменшення податкового тиску.
Способи мiнiмiзацiї податкiв
Податкове законодавство надає платникові податків достатньо можливостей для зниження розміру податкових платежів. Виділимо основні способи мінімізації податків.
* Зниження бази оподаткування.
* Перенесення бази оподаткування.
* Метод заміни відносин.
* Метод поділу відносин.
* Метод відстрочення податкового платежу.
* Приховування бази оподаткування.
Зниження бази оподаткування передбачає використання певних схем мінімізації податків. Чим менша база, тим менший податок сплачується. Зменшення бази оподаткування при здійсненні операцій купівлі-продажу, міни, дарування (наприклад, продаж за заниженою цiною не пов’язаним особам). З метою оподаткування приймається ціна товарів, робіт чи послуг, визначена сторонами угоди. Поки не доведено зворотне, передбачається, що ця ціна відповідає рівню ринкових цін.
Перенесення бази оподаткування передбачає наявність двох і більше підприємств, одне з яких має з певних податків менші ******, ніж інші, або нульові ******. Між цими підприємствами фінансово-господарські відносини організуються таким чином, щоб база оподаткування зменшилася у підприємства з більшими ставками оподаткування. Варіантами перенесення бази оподаткування є:
* реєстрація підприємства в спеціальних (вільних) економічних зонах;
* реєстрація підприємства за участю громадської організації інвалідів;
* реєстрація неприбуткової організації;
* реєстрація підприємства — платника єдиного податку;
* реєстрація підприємства в офшорній зоні.
Метод заміни відносин. Як правило, та сама господарська операція (придбання майна, одержання доходу тощо) може бути виконана кількома шляхами. Чинне законодавство практично не обмежує господарюючого суб’єкта у виборі форми й окремих умов угоди, виборі контрагента тощо. Підприємець має право самостійно вибирати будь-який з можливих варіантів, беручи до уваги ефективність операції як із суто економічної точки зору, так і оподаткування.
На цьому й грунтується метод заміни відносин: операцію, що передбачає надмірне оподаткування, замінюють на операцію, яка дозволяє досягти тієї ж чи максимально близької мети й при цьому застосувати пільговий порядок оподаткування. Підкреслимо, що заміні підлягають саме правовідносини (весь комплекс прав і обов’язків), а не тільки формально деякі питання угоди (наприклад, лише її назва). Тобто, заміна не повинна містити ознак удаваності чи фіктивності.
Заміні підлягає весь договiр, й всi фактичні дії сторін повинні свідчити про її виконання. Наприклад, заміна договору купівлі-продажу з відстроченням платежу на договiр комісії.
Метод поділу відносин грунтується на методі заміни. Тільки у цьому випадку замінюється не вся господарська операція, а лише її частина. Метод поділу застосовується, як правило, тоді, коли повна заміна не дозволяє досягти результату, близького до мети первісної операції. Приміром, поділ договору підряду з фізичною особою на договiр підряду на виконання робіт і договiр купівлі-продажу матеріалів.
За домовленості з фізичною особою на виконання робіт з матеріалів виконавця (ремонт техніки, будівельні роботи тощо) доцільно укладати дві угоди — договiр купівлі-продажу матеріалів і договiр підряду на виконання робіт з матеріалів замовника. У цьому випадку базою для обчислення страхових внесків до позабюджетних фондів буде тільки сума винагороди за договором підряду (фактично тільки оплата праці виконавця).
Метод відстрочення податкового платежу. Порядок регулювання різних податків передбачає різні терміни їх сплати. Проте термін сплати більшості податків тісно пов’язаний з моментом виникнення об’єкта оподаткування (виникнення валового доходу, податкових зобов’язань) і календарним періодом (місяць, квартал, рік).
Метод відстрочення дозволяє перенести момент виникнення об’єкта оподаткування на наступний календарний період. Наприклад, відстрочка виникнення оподатковуваного обороту шляхом переказу коштів останнього дня звітного періоду.
Ще один спосіб мінімізації податків — приховування бази оподаткування — ми не розглядатимемо, оскільки він суперечить як законодавству, так і принципам податкового планування.
Андрій ЄЛІСЄЄВ — шеф-редактор журналу «Податкове планування», співдиректор АФ «Контракти-Аудит», кандидат економічних наук;
Микола ПІДЛУЖНИЙ — головний спеціаліст з оптимізації податкових платежів АФ «Контракти-Аудит»
...
Статус: Офлайн
Реєстрація: 23.12.2008
Повідом.: 21020
Реєстрація: 23.12.2008
Повідом.: 21020
Судя по ставкам пенсионного и подоходного, этой "свежей" статейке несколько лет.