виталик , очнись . Ты подзаебал уже ссылью на свой диск С .
Пожалуй помогу ему донести до нас очередную миску своего бреда.
СТРАТЕГІЯ ЕКОНОМІЧНОГО І СОЦІАЛЬНОГО РОЗВИТКУ УКРАЇНИ (2004 - 2015 роки) шляхом європейської інтеграції
Київ 2004
Стратегію економічного та соціального розвитку України на 2004-2015 рр. "Шляхом європейської інтеграції" підготовлено у відповідності до розпоряджень Президента України №372/2001-рп від 21.12.2001р. та №385/2002-рп від 8.11.2002р.
Основні прогнозні макроекономічні показники розвитку України розглянуто на розширеному засіданні Кабінету Міністрів України та Президії Національної академії наук України 12 березня 2004 р.
Загальне керівництво підготовкою Стратегії здійснював Прем'єр-міністр України В.Ф.ЯНУКОВИЧ.
Над підготовкою тексту Стратегії економічного та соціального розвитку України на 2004-2015 рр. "Шляхом європейської інтеграції" працювали фахівці під науковим керівництвом Радника Президента України — директора Національного інституту стратегічних досліджень, доктора економічних наук, професора А.С.ГАЛЬЧИНСЬКОГО та директора Інституту економічного прогнозування НАН України, академіка НАН України В.М.ГЕЙЦЯ
Базовими інституціями у підготовці Стратегії були Національний інститут стратегічних досліджень, Інститут економічного прогнозування НАН України та Міністерство економіки та з питань європейської інтеграції України.
При підготовці Стратегії використовувалися аналітично-прогнозні матеріали міністерств і відомств України, Національного банку України, обласних державних адміністрацій, міжнародних організацій та фахівців.
© Національний інститут стратегічних досліджень,2004
© Інститут економічного прогнозування НАН України,2004
© Міністерство економіки та з питань європейської інтеграції України, 2004
11.3 Стратегія розвитку грошово-кредитної системи. Підвищення надійності грошової стабілізації. Основні параметри грошово-кредитної та валютної політики до 2011 року...............................................218 (та страница?)
11.3 Стратегія розвитку грошово-кредитної системи. Підвищення надійності грошової стабілізації. Основні параметри грошово-кредитної та валютної політики до 2011 року
Досвід проведення реформ підтверджує коректність здійснюваної останніми роками політики грошової стабілізації і переконує в необхідності її продовження в наступний період. Міцна грошова одиниця має стати визначальним атрибутом національного ринку, вагомим чинником його інвестиційної привабливості, дієвим засобом підвищення конкурентоспроможності вітчизняного товаровиробника та модернізації економіки, припинення відпливу капіталу, збереження та нагромадження доходів населення.
Потребує дальшого вдосконалення валютна політика, її поетапна лібералізація. Починаючи з 2009 р., має бути запроваджена політика "плаваючого" валютного курсу, який визначається взаємодією ринкових чинників, вільних від адміністративних обмежень. Такий валютний режим збалансовує реальний попит на іноземну валюту з її пропозицією, урівноважує торговий баланс, сприяє економічному зростанню.
У довготривалій перспективі грошово-кредитна і валютна політики мають визначатися необхідністю налагодження тісного валютного співробітництва з Європейським Центральним банком, поступовим виконанням умов, що відповідають критеріям вступу до валютного союзу ЄС.
Прогноз основних монетарних показників та параметрів до 2011 р. за базовим сценарієм
Показники
2004-2005
2006-2009
2010-2011
ІСЦ, середні за рік
5,5
5,2
4,6
Грошова база, приріст до попереднього періоду, %
25,5
15,6
11,4
Грошова маса (М3), приріст до попереднього періоду,%
35
17,7
15,2
Обмінний курс (середній за період) грн./дол. США
5,45
5,58
5,7
Ставка рефінансування НБУ,% річних
6,7
6,0
5,5
Відсоткова ставка за кредитами,% річних
16,5
13
9,5
Відсоткова ставка за депозитами,% річних
6,3
6,2
6
Рівень монетизації економіки, середній за період,%
43,6
57,1
63,5
Мультиплікатор, %
2,43
2,65
2,88
Швидкість обігу грошей
2,31
1,75
1,58
Представлені розрахунки основних монетарних показників та параметрів до 2011 р. базуються на передумові збереження основних принципів грошово-кредитної політики, сформованої в 2000-2003 рр. Передбачається, що в умовах недостатньої збалансованості економіки, відсутності сталих співвідношень між основними макроекономічними та грошово-кредитними показниками метою політики стабільності грошової одиниці не може бути таргетування лише одного монетарного показника інфляції чи валютного курсу. Йдеться про необхідність розгорнутого (комплексного) таргетування стабільності національної грошової одиниці, яке передбачає постійний моніторинг і контроль за динамікою цін на товари і послуги, обмінного курсу та відсоткових ставок, їхніми співвідношеннями і при необхідності вплив на них засобами грошово-кредитної політики. З часом з підвищенням структурної та інституційної збалансованості економіки України доцільним стане перехід до прямого таргетування інфляції як найбільш інтегрованого показника. Перехід до монетарного устрою прямого таргетування інфляції можна буде здійснити лише на етапі переходу до інтенсивного економічного зростання та закріплення стійких темпів зростання (2010-2011 рр.). У цей період передбачається і повне скасування обмежень у функціонуванні валютного ринку та перехід до валютно-курсового режиму вільного плавання з метою визначення рівноважного валютного курсу, що максимально відповідає конкурентній позиції України на світовому ринку.
Період 2010-2011 рр. має стати остаточним і у вирішенні іншого стратегічного завдання - приведення принципів та інструментів грошово-кредитної політики у відповідність до вимог Європейського Союзу.
Кількісні параметри
Передбачається, що на першому етапі (2004-2005 рр.)
інфляція утримуватиметься в середньому на рівні 5,5%, номінальний обмінний курс поступово девальвуватиме і досягне 5,45 грн./дол. США в середньому за період. При такому співвідношенні інфляції та номінального валютного курсу зберігатиметься відносна стабільність реального обмінного курсу гривні з можливою частковою ревальвацією. Передбачається, що відсоткові ставки за кредитами та депозитами будуть знижуватися за рахунок зменшення кредитних ризиків, удосконалення трансмісійного механізму грошово-кредитної політики, посилення конкуренції між фінансовими установами, розвитку фондового ринку і становитимуть у середньому відповідно 16,5% та 6,3%. З метою досягнення інфляційного орієнтиру підтримуватиметься така динаміка монетарних агрегатів, яка б, з одного боку, задовольняла попит економіки на гроші, а з іншого, - не створювала загрози для динаміки споживчих цін. Грошова база зростатиме із середніми темпами приросту 25,5%, грошова маса (М3) - 35,0%. Поступово знижуватиметься ставка рефінансування НБУ: у середньому за період вона становитиме 6,7%. Зміцнення довіри до банківської системи відбуватиметься завдяки підвищенню ефективності банківського нагляду та регулювання, підвищенню капіталізації банківської системи, а також розширенню сфери застосування безготівкових розрахунків. Розширення спектру банківських послуг сприятиме зростанню попиту на гроші та удосконаленню трансмісійного механізму грошово-кредитної політики. Це забезпечить зростання грошового мультиплікатора до 2,43% у середньому за період, рівня монетизації економіки до 43,6% та зниження швидкості обігу грошей до 2,31% у середньому за період.
На другому етапі (2006-2009 рр-) очікується незначне зниження індексу споживчих цін до 5,2% у середньому за період. Незначне погіршення платіжного балансу внаслідок перевищення темпів зростання імпорту над темпами зростання експорту призведе до помірної девальвації обмінного курсу - середній обмінний курс гривні становитиме 5,58 грн./дол.США. Дальше удосконалення трансмісійного механізму та активізація попиту в економіці сприятимуть швидкому зростанню монетизації економіки до 57,1%, зниженню швидкості обігу грошей до 1,75%, зростанню грошового мультиплікатора до 2,65% у середньому за період. У цих умовах очікується зниження темпів приросту грошової бази до 15,5% та грошової маси (М3) до 17,7%, що сприятиме недопущенню розгортання інфляційних процесів. Спрямовуючи банківські відсоткові ставки, НБУ знижуватиме ставку рефінансування до 6% у середньому за період. Формування оптимістичних очікувань за умов економічного зростання, зниження ризиків сприятиме дальшому зниженню відсоткових ставок за кредитами до 13% та повільнішому зменшенню відсоткових ставок за депозитами (до 6,2% у середньому за період) внаслідок зниження питомих витрат на їхнє утримання в умовах зростання заощаджень та високої еластичності заощаджень за процентними ставками.
На третьому етапі (2010-2011 рр.) очікується дальше зниження індексу споживчих цін до 4,6%. Політика стабілізації реального ефективного обмінного курсу в умовах погіршення платіжного балансу передбачає продовження незначної девальвації гривні до 5,7 грн./дол. СІЛА. За умов вичерпання екстенсивних факторів розвитку та уповільнення динаміки реального ВВП рівень монетизації економіки зростатиме дещо меншими темпами порівняно з попереднім періодом і досягне у середньому 63,5%, мультиплікатор становитиме в середньому 2,88, а швидкість обігу грошей - 1,58. Це зумовлюватиме відповідні прирости грошової бази на 11,4% та грошової маси (М3) на 15,2%. Успішна реалізація інвестиційних проектів, що кредитуються банками, яка веде до встановлення більш тісного зв'язку між реальним та фінансовим секторами, а також посилення конкуренції між фінансовими посередниками, сприятиме дальшому зниженню відсоткових ставок за кредитами, що складуть у середньому 9,5%. При цьому ставка рефінансування НБУ знизиться до 5,5%, а ставка за депозитами — до 6%.
А теперь
⚠ Тільки зареєстровані користувачі бачать весь контент та не бачать рекламу.
