Вже згодом, стали насипати через Саржин Яр по пр-кту Леніна дамбу. А допоки ніякого транспорту до Павлового Поля не було. Ходив тролейбус маршрутом №1 від пл. Тевелева (тепер Конституції) до завода Хімреактивів, який існує досі і знаходиться напроти Будинку проектів. Там було тролейбусне коло. Після того, як було зведено дамбу через Саржин яр, на Павлове Поле було пущено тролейбус №8 він ходив далі до сучасної вул. 23 серпня.
Потім була збудована перша школа (здається №50) і усі школяри із шатилівської школи перебралися поближче до дому. Павлове Поле дуже швидко та динамічно розбудовувалося й приблизно в 1961...62 роках вже була вул. 23 серпня (правильніше одна її сторона).
Перші новосели Павлового Поля вважались щасливими людьми, бо вселялися в ізольовані квартири. Нехай і не дуже великі за площею, нехай із низенькими стелями, але власні та, найголовніше, окремі квартири і з усіма удобствами. Бо, туди переселяли людей із перенеселених комуналок, або, навіть із бараків.