З дитинства намагався зібрати, але не часто, бо після невдач пропадало бажання. За 10 років вдалося зібрати пару раз, і то випадково. Років 15 назад, коли стабільно міг збирати майже все (18 елементів), крім останнього кольору (8 елементів, 9-й центральний був на своєму місці), вирішив розібратися. Я тоді навчався на програміста, і пошук алгоритму став для мене справжнім випробуванням.
Для цього методом проб підбирав серію рухів, що залишала би на місці зібрані кольори, але змінювала позицію незібраних. Коли таку знайшов, почав ретельно перемальовувати кубик до зошита, виконував цю серію рухів, і знову перемальовував новий вигляд кубика. Тобто, збирав статистику. У цих малюнках я шукав закономірність: як змінював свою позицію кожен елемент (нагадую: 8 незібраних елементів одного кольору) у просторі.
Так я навчився збирати кубик, у якого всі елементи були на своєму місці. Але ці 8 не завжди були правильно повернуті. Тому років 2 я збирав кубик наступним чином: збирав 18 елементів і потім виконував серію рухів, що ставила інші елементи на свої місця; коли ці 8 елементів були на своєму місці, але не тим боком, - заплутував кубик і починав збирати заново. Частота випадкових збирань кубика зросла до одного разу на тиждень.
І, нарешті, років 4 тому назад я винайшов ще одну серію рухів, що перемішувала 8 незібраних елементів, але залишала на місці зібрані. Це дало мені змогу кожного разу повністю збирати кубик.
Зараз я збираю кубик за 6 хвилин. Так, це абиякий результат, але мене він влаштовує. Дехто порадить погуглити кращу техніку збирання, але я принципово цього не хочу робити. Мені подобається мій метод, який я винайшов сам. Це як новонароджений для матері. Я люблю його таким, яким він є.