Змінюй хід війни! Допомагай ЗСУ!

Кто что ест/пьет прямо сейчас за компом на ХФ? - Part 4

  • Автор теми Автор теми lіfe:)
  • Дата створення Дата створення
lucky))) сказав(ла):
та я верю, он же про собак! у меня в youtube в избранном был этот ролик, я тока от его просмотра плакала, а то фильм смотреть!
Натисніть, щоб розгорнути...

Тогда этот там смеятца надо
⚠ Тільки зареєстровані користувачі бачать весь контент та не бачать рекламу.
 
lucky))) сказав(ла):
я тока от
Натисніть, щоб розгорнути...

Твоя фотка? сисяги так ничё))

EaZG5wg1hVw.jpg
 
Дед НЕхто сказав(ла):
РУСАЛКА

Кажуть, що сон — це відображення дійсності. Брехня. Хіба в дійсності є жінки з риб’ячими хвостами? А мені снилася. Три ночі підряд. Знизу ніби риба, а зверху — Феня з магазину «Риба-м’ясо».
Не до добра це.
Був у нас один. На весь район. Бог. Вседержитель. Пальцем кивне — покарають. Пальцем кивне — помилують. Гроза. Говорить — усе навколо вібрує. Шапки перед ним за кілометр знімали і за два кілометри після нього зодягали. І ось нібито йому також приснилася. Отака. З риб’ячим хвостом. Прокидається, а вона поруч. Тільки хвоста вже нема. Отакусінька. Не людина, а зав’язок. «Ха-ха-ха. Хі-хі-хі». Тірлі— мірлі. Залоскотала. Був чоловік — і нема чоловіка. Потонув. У власному ліжку. Волай на допомогу — все одно ніхто не почує. Жінка на курорті, діти — у баби... Мав усе, тепер нічого не має. Тільки аліменти. І жінці, і отій. З риб’ячим хвостом. Вона, кажуть, одне дитя народила, а від трьох аліменти отримує. Ось вам тірлі-мірлі. Таке мале. Пучка духу. А такій людині голову скрутила. От де сила! От вам зав’язок. Закинь кілька таких десантом — і будь-який диктаторський режим розкладуть. За одну ніч...
Значить, коли третій раз приснилася мені ота іхтіозавра, я пішов у магазин. До Фені. Став собі збоку. Чого б це воно, думаю, плелося? Жінка як жінка. Тут Феня не витримала:
— Чого ти на мене витріщився, як голодний на ковбасу?
— На рибу, — кажу. — Рибою ти мені приснилася. Від кофточки донизу ніби хвіст. Риб’ячий.
— А у вигляді пляшки я тобі не приснилася? Женитися тобі треба. То хвости не будуть снитися...
Не можна мені одружуватись. Коли був жонатий, то мені чорти снилися. Щоночі. Лягаю спати з дружиною, а сниться чорт. Ніби штовхає мене в спину. І каже: «Петю! Посунься!» Я посуваюся. І падаю. На підлогу. Носом донизу. Вже й на люди вийти не можу. «Ти що, — питають, — носом горіхи товчеш?»
Раз не витримав. Тільки-но задрімав, а вже рогата сатана перед очима. Не встигло сказати: «Петю, посунься», — як дам кулаком межи роги.
А жінка як зарепетує:
— Щоб тобі руки повикручувало! Щоб ти смоли напився! Налижеться, як худобина, ще й б’ється...
Більше не одружуюся...
Вийшов на вулицю з магазину. А тут Ваня Молдаван. Розповідаю йому свій сон.
— Погано! — каже Ваня. — Якби тобі приснилася канарка. Або хоч корова. Це добре. А риб’ячий хвіст — погано. Мені колись наснилося, ніби з Мао Цзедуном у колгоспі огірки крадемо. Так після цього у мене на пляжі штани поцупили.
Тут чуємо по тротуару: клац-клац, клац-клац. Повертаємо носи в один бік. І роти розкриваємо. Клацає дерев’яними підошвами. Прямо на нас. Донизу від талії усе рухоме і нерухоме туго обтягнуте джинсами. На плечах — тільки дві торочки, а решта — голе.
— Ось твоя риба! — каже Ваня. І розставив руки: — Тю! Тю! Тю!
Мої руки й собі розставилися.
І тут сталося таке, що й не снилося. Оте в джинсах підстрибнуло, як пружина. Дриґнуло ногою. І Ваня Молдаван розпластався на тротуарі. Дриґнуло другою. Я сів біля Вані. А оте з двома торочками на спині своїми дерев’янками далі. Як нічого не було. Тільки рукою нам помахало:
— Тю! Тю!
— Хуліганка! — крикнув їй услід Ваня. — Троглодита... — І вже тихіше обурився: — Куди та міліція дивиться?..
А я сиджу на тротуарі й розмірковую:
— Може, вона й не хуліганка. Але не мала рації... Бо колись дівчата ходили зодягнені від п’ят до голови. Ще й чадру носили. А ти, прецінь, повиставляла усе, що можна виставити. Повипинала усе, що можна випнути. Для кого це? Для тата? Чи для мами? А може, для свого чоловіка? Ні! Ти йдеш між люди. Ти йдеш повз мого друга Ваню Молдавана. Йдеш повз мене. І не просто йдеш, а вихитуєш тими джинсами. Мало перехожих з ніг не збиваєш. І моє око мимоволі за тобою косує. І мій ніс мимоволі за тобою повертається. І руки мимоволі... Так що ж це виходить? Ти сама мене агітуєш і сама мене б’єш?
Тут Ваня Молдаван мої думки перебив:
— От тобі сон. От тобі з риб’ячим хвостом. Я б їх, крокодилів, у мішки зодягав, а не в джинси... (с)
Натисніть, щоб розгорнути...

Где Вы только такое нарыли?!:іржач::клас:
 
J-23 сказав(ла):
Рекомендую глянуть фильмец
Натисніть, щоб розгорнути...
Я прочитала о фильме "Белый плен". Бесспорно, хорош!!! Только я плакать буду! Я когда-то начинала смотреть сериал "Штрафбат", аж сердце начало болеть. Вот какие фильмы не нравятся, так это мыло, сейчас по телеку турецкую хрень за хренью показывают. Но может кому-то и нравится, вкусы разные, пусть себе смотрят.

lucky))) сказав(ла):
та я верю, он же про собак! у меня в youtube в избранном был этот ролик, я тока от его просмотра плакала, а то фильм смотреть!
Натисніть, щоб розгорнути...
Вот и я том же.:(
 
J-23 сказав(ла):
А шо ты смотриш. тогда.
Натисніть, щоб розгорнути...
Чёрный комедийный сериал посоветовал, почитала, вроде как и ссылку на фильм сохранила, но куда она делась, не знаю.
Что смотрю, ну как сказать, на одних жанрах не зацикливаюсь. Если нравится фильм смотрю, не нравится не смотрю.
 
Ви повинні увійти або зареєструватися, щоб відповісти.
Назад
Зверху Знизу