Йобана русня
- Автор теми Харків форум
- Дата створення
-
- Теги
- кацапы
Статус: Офлайн
Реєстрація: 09.06.2014
Повідом.: 8805
Реєстрація: 09.06.2014
Повідом.: 8805
Убийца википедии фсё.
Статус: Офлайн
Реєстрація: 05.03.2023
Повідом.: 5580
Реєстрація: 05.03.2023
Повідом.: 5580
Внезапно!
Как и всё остальное. Как поисковик "Спутник", как космический корабль "Клипер"
и на всё это были выделены миллиарды
Останнє редагування:
Статус: Офлайн
Реєстрація: 23.07.2009
Повідом.: 35269
Реєстрація: 23.07.2009
Повідом.: 35269
я крокодила очикував...
Статус: Офлайн
Реєстрація: 29.01.2008
Повідом.: 43697
Адреса: The second star to the right
Реєстрація: 29.01.2008
Повідом.: 43697
Адреса: The second star to the right
Ша! Там ща новый проект пилят!Внезапно!
Как и всё остальное. Как поисковик "Спутник", как космический корабль "Клипер"
и на всё это были выделены миллиарды
⚠ Тільки зареєстровані користувачі бачать весь контент та не бачать рекламу.
Сокращённо НОКС. Прям форт какой-то
Статус: Онлайн
Реєстрація: 26.07.2011
Повідом.: 11358
Реєстрація: 26.07.2011
Повідом.: 11358
Топ-менеджеры Центробанка россии получат право на ношение боевого стрелкового оружия,
из проекта постановления правительства. Документ подготовлен Росгвардией. В соответствии с ним оружие смогут использовать заместители председателя ЦБ и их советники. Также в списке — управляющие отделениями, директора департаментов и их заместители. Всех их обеспечат служебным пистолетом или пистолетом-пулеметом.
В управлении ЦБ
три первых зампреда: Ольга Скоробогатова, Дмитрий Тулин, Владимир Чистюхин — и четыре зампреда: Филипп Габуния, Алексей Гузнов, Алексей Заботкин и Ольга Полякова. Таким образом, право на ношение пистолета получат более половины совета директоров регулятора.
При этом председателю ЦБ оружие не полагается. Сейчас эту должность занимает Эльвира Набиуллина. Впрочем, у нее есть личная охрана, которую
после начала полномасштабного вторжения россии в Украину, писал Economist. Тогда ЦБ повысил ключевую ставку до 20%.
Один из собеседников издания, лично знакомый с главой ЦБ в ее бытность главой Минэкономики, говорил, что Набиуллина не из робкого десятка. «Она была известна как Стальная Эльвира, и даже сильные мужчины боялись входить в ее кабинет», — отмечал он.
В действующей редакции право на ношение оружия в Центробанке
только сотрудники, обеспечивающие безопасность, и инкассаторы, отвечающие за транспортировку наличных денег.
Топ-менеджеры ЦБ смогут выбрать один из 12 видов оружия, среди которых пистолеты Макарова, Ярыгина, несколько видов Glock, а также пистолеты-пулеметы ПП-19-01 «Витязь», ПП-2000, ПП-91 «Кедр» и другие. Также они получат по два снаряженных магазина.
⚠ Тільки зареєстровані користувачі бачать весь контент та не бачать рекламу.
В управлении ЦБ
⚠ Тільки зареєстровані користувачі бачать весь контент та не бачать рекламу.
При этом председателю ЦБ оружие не полагается. Сейчас эту должность занимает Эльвира Набиуллина. Впрочем, у нее есть личная охрана, которую
⚠ Тільки зареєстровані користувачі бачать весь контент та не бачать рекламу.
Один из собеседников издания, лично знакомый с главой ЦБ в ее бытность главой Минэкономики, говорил, что Набиуллина не из робкого десятка. «Она была известна как Стальная Эльвира, и даже сильные мужчины боялись входить в ее кабинет», — отмечал он.
В действующей редакции право на ношение оружия в Центробанке
⚠ Тільки зареєстровані користувачі бачать весь контент та не бачать рекламу.
Топ-менеджеры ЦБ смогут выбрать один из 12 видов оружия, среди которых пистолеты Макарова, Ярыгина, несколько видов Glock, а также пистолеты-пулеметы ПП-19-01 «Витязь», ПП-2000, ПП-91 «Кедр» и другие. Также они получат по два снаряженных магазина.
Статус: Офлайн
Реєстрація: 23.07.2009
Повідом.: 35269
Реєстрація: 23.07.2009
Повідом.: 35269
Статус: Офлайн
Реєстрація: 22.09.2006
Повідом.: 25564
Реєстрація: 22.09.2006
Повідом.: 25564
Блядь, а чей? Красный голубой белый. Чей это если не мокшанский?А ничего, что это не флаг мокшании, нет ???
Главное видосик записать
Статус: Офлайн
Реєстрація: 22.09.2006
Повідом.: 25564
Реєстрація: 22.09.2006
Повідом.: 25564
У Сербии герб точно другой, без золота, у Словакии - обратное сочетание цветов - красный снизу
Статус: Офлайн
Реєстрація: 22.09.2006
Повідом.: 25564
Реєстрація: 22.09.2006
Повідом.: 25564
Скрепно! Лето!
Статус: Офлайн
Реєстрація: 10.03.2007
Повідом.: 8288
Реєстрація: 10.03.2007
Повідом.: 8288
Останнє редагування:
херово чего-то стрелял . один из толпы ..... совсем мало .
Путін хоче помститися за розпад СРСР. Однак приречений на поразку
Віктор Каспрук 07.08.2019
Феномен Володимира Путіна полягає в тому, що особа з чисто радянським мисленням, вихована на терористичних традиціях КДБ, отримавши посаду президента Росії і її величезні повноваження, вирішила розпочати вендету проти Заходу.
Намагання Путіна з усіх сил дестабілізувати США і ЄС – є нічим іншим, як помстою західному світу за розпад СРСР. Він мстить за те, що після розпаду Радянського Союзу Росія втратила свою колишню міць.
У психіатрії пошук у всіх своїх бідах винного із зовні кваліфікується як шизофренія, а в політиці це мабуть було б доречніше визначити, як геополітичні параноїдальні марення.
Учасники акції за незалежність України на Красній площі у Москві у день початку IV з'їзду народних депутатів СРСР, одним з основних питань якого було збереження Радянського Союзу. Москва, 17 грудня 1990 року
Усі потуги Путіна зібрати «історичну Росію» та інші подібні химери, можуть тільки привести у ХХІ столітті до величезних жертв і до повного розпаду Російської Федерації.
Путін не готовий «вилізти» з кокону власного віртуального СРСР і прагне, щоб цей його уявний Радянський Союз втілився в політичну реальність.
Хоча, якби він трохи пам’ятав минулі уроки історії, то мав би знати, що жодна з колишніх імперій ніколи так і не змогла відродитися.
Під час акції протесту біля будівлі парламенту Грузії. Тбілісі, 27 червня 2019 року
Негативна динаміка розпаду постійно переслідує Росію. Російська імперія розвались і на її обломках постав СРСР, Радянський Союз розвалився і на його залишках створили Російську Федерацію. А чи багато залишиться, коли розвалиться Російська Федерація?
Західноєвропейські імперії складалися з колоній і метрополії. І в цьому є їхня принципова відмінність від Росії, яка протягом всієї своєї історії була конгломератом колоній, які Москва послідовно приєднувала до вже завойованих раніше чужих земель.
Тому західні імперії могли розпастися відносно спокійно, хоч метрополія залишиться. А при розпаді Росії залишиться хіба що одна Москва.
Кожна імперія не має кордонів та прагне до нових постійних захоплень територій. Цим і пояснюється постійна агресія Путіна.
Але будь-яка зупинка розширення викликає застій всередині самої імперії. Тому Путінська імперія, як до цього Російська імперія і СРСР, перебуває у стані постійних війн. І не тільки з сусідами Україною і Грузією, чи з далекою Сирією, а й з власним народом.
Проте російський імперіалізм має одну унікальну особливість. На відміну від британських, іспанських або французьких колоній, Російська імперія і СРСР вмонтовували «новопридбані» землі у свій загальний територіальний простір.
І це були не віддаленні на багато тисяч кілометрів заморські колонії, а суцільні колонізовані території, які завойовувались одна за одною.
Москва тестувала на можливість оборонятися населення територій, що не могли себе самостійно захистити або на той момент не мали державного устрою, і починала надавати їм «інтернаціональну» допомогу. Після чого вони «добровільно» входили до складу імперії.
І головне завдання Кремля було стримувати народи цих колоній від прагнення до свободи.
Тобто Росія, як вона там би не називалася, продовжувала постійну гібридну війну з власними колоніями.
Акція протесту проти агресії Росії біля російського Генерального консульства у Харкові, 28 серпня 2014 року
Після розпаду західних колоніальних імперій, колонії залишалися в дружніх відносинах з метрополією, бо ніколи не були її частиною.
За прикладом далеко ходити не треба, – це Британія і Індія, Франція та Алжир, Іспанія і Аргентина.
Але Путін не здатен відмовитися від України, Грузії, Молдови й інших колишніх радянських республік, бо сприймає їх як частини єдиного, штучно розірваного «імперського тіла», котре чомусь відмовляється «склеюватися» назад.
На його збочене переконання, Україна – це ніщо інше, як незаконно існуюча на російських територіях «сепаратистська держава».
Тому, з точки зору Кремля, немає причини говорити про якусь агресію Росії щодо України.
Все, що там робить Москва, як вважають імперці, це повертає «вкрадені» у неї в 1991 році території. І паралельно ліквідує «сепаратистську незаконну» державу Україну.
Путінська Росія – це страшна суміш з ординської жорстокості, хамства і безкультур'я, багатовікової рабської озлобленості і імперської агресивності.
І довічний її президент, отримавши безмежну владу над Росією, фактично може зробити там все, що тільки йому заманеться.
Але найбільша таємна мрія Путіна, стати президентом СРСР.
Мелодію гімну цієї неіснуючої держави він вже давно повернув. Залишилося небагато, провести реінкарнацію Радянського Союзу. А от з цим у нього щось ніяк не виходить.
Не дивлячись на надагресивну поведінку на світовій арені, путінська Росія не має поваги у світі. Адже, крім брязкання зброєю, вона нічого не може запропонувати.
А великі фінансові проблеми Російської Федерації і соціальна розбалансованість російського суспільства є негативними наслідками невдалої діяльності влади Путіна.
Граючись в СРСР, Путін розпочав безумні гібридні війни і почав втручатися у внутрішні справи суверенних націй, попираючи не тільки права людини, а й права народів.
Перебуваючи в імперському угарі, Путін не здатен відмовитися від свого колоніального мислення.
Він не готовий вчинити так, як свого часу зробила Франція. Коли після поразки в Алжирі французи зрозуміли, що колоніальна гра закінчилася, то зробили з цього відповідні висновки.
Під час акції протесту проти програми реновації в Москві, 27 травня 2017 року
Путін ностальгує за «чудовим» життям СРСР, в якому хронічно відчувався брак якісної і доступної їжі, була необхідність завжди з собою носити документи, ніби там на усі 24 години доби була введена комендантська година, сусіди могли написати донос в таємну службу КДБ, де катували і вбивали в сибірських таборах смерті тих, хто мав свою думку і хотів залишитися вільною людиною.
Та все ж Путін лукавить, коли хоче знову в СРСР. І не визнає, що якби Радянський Союз не розпався, то він, будучи простим підполковником КДБ, ніколи б не увійшов навіть близько в середовище вищої радянської номенклатури, а не те, щоб став президентом СРСР.
Не було у нього на це навіть найменших шансів. І коли б його не запримітив Собчак і не обрав президент Єльцин своїм наступником, то вирощував би собі відставник Путін помідори і огірки десь на дачі, підробляючи вечорами таксистом на вулицях Петербурга.
Але найголовніша проблема, яку Захід сам собі створив – визнання сучасної Росії державою, з котрою можна про щось домовлятися і щось на рівних підписувати.
Сучасна Російська Федерація – це мафіозна держава, і ставитися до неї треба так само, як у всьому світі прийнято ставитися до криміналу.
Російська державна мафія торгує не тільки нафтою і газом, вона поширює також озброєння, хімічну зброю, наркотики, дезінформацію і корупцію.
А її ідеологією є пекельна суміш із шовіністичного реваншизму, помноженого на мракобісся псевдоправослав'я, придушення інакомислення і свободи слова та ксенофобію.
Цього не можна не бачити. Тому навряд чи варто вірити в те, що Путіна якимось чином можна «перевиховати» чи «умиротворити».
Віктор Каспрук – незалежний політолог
Феномен Володимира Путіна полягає в тому, що особа з чисто радянським мисленням, вихована на терористичних традиціях КДБ, отримавши посаду президента Росії і її величезні повноваження, вирішила розпочати вендету проти Заходу.
Намагання Путіна з усіх сил дестабілізувати США і ЄС – є нічим іншим, як помстою західному світу за розпад СРСР. Він мстить за те, що після розпаду Радянського Союзу Росія втратила свою колишню міць.
У психіатрії пошук у всіх своїх бідах винного із зовні кваліфікується як шизофренія, а в політиці це мабуть було б доречніше визначити, як геополітичні параноїдальні марення.
Учасники акції за незалежність України на Красній площі у Москві у день початку IV з'їзду народних депутатів СРСР, одним з основних питань якого було збереження Радянського Союзу. Москва, 17 грудня 1990 року
Усі потуги Путіна зібрати «історичну Росію» та інші подібні химери, можуть тільки привести у ХХІ столітті до величезних жертв і до повного розпаду Російської Федерації.
Путін не готовий «вилізти» з кокону власного віртуального СРСР і прагне, щоб цей його уявний Радянський Союз втілився в політичну реальність.
Хоча, якби він трохи пам’ятав минулі уроки історії, то мав би знати, що жодна з колишніх імперій ніколи так і не змогла відродитися.
Під час акції протесту біля будівлі парламенту Грузії. Тбілісі, 27 червня 2019 року
Негативна динаміка розпаду постійно переслідує Росію. Російська імперія розвались і на її обломках постав СРСР, Радянський Союз розвалився і на його залишках створили Російську Федерацію. А чи багато залишиться, коли розвалиться Російська Федерація?
Західноєвропейські імперії складалися з колоній і метрополії. І в цьому є їхня принципова відмінність від Росії, яка протягом всієї своєї історії була конгломератом колоній, які Москва послідовно приєднувала до вже завойованих раніше чужих земель.
Тому західні імперії могли розпастися відносно спокійно, хоч метрополія залишиться. А при розпаді Росії залишиться хіба що одна Москва.
Кожна імперія не має кордонів та прагне до нових постійних захоплень територій. Цим і пояснюється постійна агресія Путіна.
Але будь-яка зупинка розширення викликає застій всередині самої імперії. Тому Путінська імперія, як до цього Російська імперія і СРСР, перебуває у стані постійних війн. І не тільки з сусідами Україною і Грузією, чи з далекою Сирією, а й з власним народом.
Проте російський імперіалізм має одну унікальну особливість. На відміну від британських, іспанських або французьких колоній, Російська імперія і СРСР вмонтовували «новопридбані» землі у свій загальний територіальний простір.
І це були не віддаленні на багато тисяч кілометрів заморські колонії, а суцільні колонізовані території, які завойовувались одна за одною.
Москва тестувала на можливість оборонятися населення територій, що не могли себе самостійно захистити або на той момент не мали державного устрою, і починала надавати їм «інтернаціональну» допомогу. Після чого вони «добровільно» входили до складу імперії.
І головне завдання Кремля було стримувати народи цих колоній від прагнення до свободи.
Тобто Росія, як вона там би не називалася, продовжувала постійну гібридну війну з власними колоніями.
Акція протесту проти агресії Росії біля російського Генерального консульства у Харкові, 28 серпня 2014 року
Після розпаду західних колоніальних імперій, колонії залишалися в дружніх відносинах з метрополією, бо ніколи не були її частиною.
За прикладом далеко ходити не треба, – це Британія і Індія, Франція та Алжир, Іспанія і Аргентина.
Але Путін не здатен відмовитися від України, Грузії, Молдови й інших колишніх радянських республік, бо сприймає їх як частини єдиного, штучно розірваного «імперського тіла», котре чомусь відмовляється «склеюватися» назад.
На його збочене переконання, Україна – це ніщо інше, як незаконно існуюча на російських територіях «сепаратистська держава».
Тому, з точки зору Кремля, немає причини говорити про якусь агресію Росії щодо України.
Все, що там робить Москва, як вважають імперці, це повертає «вкрадені» у неї в 1991 році території. І паралельно ліквідує «сепаратистську незаконну» державу Україну.
Путінська Росія – це страшна суміш з ординської жорстокості, хамства і безкультур'я, багатовікової рабської озлобленості і імперської агресивності.
І довічний її президент, отримавши безмежну владу над Росією, фактично може зробити там все, що тільки йому заманеться.
Але найбільша таємна мрія Путіна, стати президентом СРСР.
Мелодію гімну цієї неіснуючої держави він вже давно повернув. Залишилося небагато, провести реінкарнацію Радянського Союзу. А от з цим у нього щось ніяк не виходить.
Не дивлячись на надагресивну поведінку на світовій арені, путінська Росія не має поваги у світі. Адже, крім брязкання зброєю, вона нічого не може запропонувати.
А великі фінансові проблеми Російської Федерації і соціальна розбалансованість російського суспільства є негативними наслідками невдалої діяльності влади Путіна.
Граючись в СРСР, Путін розпочав безумні гібридні війни і почав втручатися у внутрішні справи суверенних націй, попираючи не тільки права людини, а й права народів.
Перебуваючи в імперському угарі, Путін не здатен відмовитися від свого колоніального мислення.
Він не готовий вчинити так, як свого часу зробила Франція. Коли після поразки в Алжирі французи зрозуміли, що колоніальна гра закінчилася, то зробили з цього відповідні висновки.
Під час акції протесту проти програми реновації в Москві, 27 травня 2017 року
Путін ностальгує за «чудовим» життям СРСР, в якому хронічно відчувався брак якісної і доступної їжі, була необхідність завжди з собою носити документи, ніби там на усі 24 години доби була введена комендантська година, сусіди могли написати донос в таємну службу КДБ, де катували і вбивали в сибірських таборах смерті тих, хто мав свою думку і хотів залишитися вільною людиною.
Та все ж Путін лукавить, коли хоче знову в СРСР. І не визнає, що якби Радянський Союз не розпався, то він, будучи простим підполковником КДБ, ніколи б не увійшов навіть близько в середовище вищої радянської номенклатури, а не те, щоб став президентом СРСР.
Не було у нього на це навіть найменших шансів. І коли б його не запримітив Собчак і не обрав президент Єльцин своїм наступником, то вирощував би собі відставник Путін помідори і огірки десь на дачі, підробляючи вечорами таксистом на вулицях Петербурга.
Але найголовніша проблема, яку Захід сам собі створив – визнання сучасної Росії державою, з котрою можна про щось домовлятися і щось на рівних підписувати.
Сучасна Російська Федерація – це мафіозна держава, і ставитися до неї треба так само, як у всьому світі прийнято ставитися до криміналу.
Російська державна мафія торгує не тільки нафтою і газом, вона поширює також озброєння, хімічну зброю, наркотики, дезінформацію і корупцію.
А її ідеологією є пекельна суміш із шовіністичного реваншизму, помноженого на мракобісся псевдоправослав'я, придушення інакомислення і свободи слова та ксенофобію.
Цього не можна не бачити. Тому навряд чи варто вірити в те, що Путіна якимось чином можна «перевиховати» чи «умиротворити».
Віктор Каспрук – незалежний політолог
⚠ Тільки зареєстровані користувачі бачать весь контент та не бачать рекламу.