Продолжение
Олена Степова
...
Так росія робила завжди. Після Голодомору села України заселили вихідцями з Поволжжя, Зауралля, середньої частини росії. Ми казали про це мешканцям Луганщини у 2014-му, але нам не вірили. Тому історія йде по колу. Корінних донбасян (я маю на увазі тих, хто жив тут понад 70 років та мав вже родинні династії) майже знищено, на їх місце приїжджають "народы крайнего севера".
Що вони привозять у цей край, окрім дітей, жінок, чоловіків? Звісно з свої правила поведінки, а більшість з них не вміє користуватися ванною та туалетом, ніколи не бачили газ, вугілля. Свою віру. От засилля дагестанців по селам Луганщини привело до того, що тут переважна більшість мусульман, то церкви МП занедбані, в них ніхто не ходить, служки кидають свої колись багаті приходи та ідуть на росію.
Буряти відловлюють по ОРДЛО собак, бо їдять їх. Це й викликає огиду у місцевих мешканців, й є такі, що радіють, бо зменшується кількість безпритульних тварин, яких кинули біженці, які поїхали шукати кращої долі на росію.
У парках та лісосмугах – їх тут називають посадка – з’явилися жертовні камні, на вулицях можна побачити шкури та нутрощі вбитих тварин.
...
Я хочу, щоб ось тих усіх любителів ссср, путіна та руського миру, які досі є в ОРДЛО, поповній відлюбили ось ці новітні господарі донбаської землі. Щоб оці бурятські "брати" розпеченим залізом ввійшли у донбасянські глотки, які так шалено кричали "xуйло введи" у 2014-му.
Ви спитаєте, чому я так відношусь до земляків. Можливо тому, що я знаю, що 80% вбивств, доносів, зґвалтувань, викрадень, продажу людей у рабство на росію, викрадень дітей в ОРДЛО здійснили не окупанти, а місцеві жителі. Я пам’ятаю, як свердловські "ополченці" з танкового батальону "РИМ-Волки" під керівництвом мого сусіда Олександра Волкова чавили танками у степах Провалля поранених полонених з українських добробатів та ЗСУ. Я знаю, як це дзвонити дружині ось цього загиблого, бо дзвонили ми, щоб повідомити горе, бо, як дзвонили ополченці, вони так знущалися над жінками, що у не можу вам передати цього. Я знаю, як це, коли у ночі кричить жінка. Яку ґвалтують на вулиці сплячого міста. Я знаю, які чорні та пусті очі у матерів, діти яких пропали безвісті у майже мирному на їх погляд місті. Я знаю усі родини з мого міста, які підтримували й підтримують росію, раділи, коли у лютому росія почала повномасштабне вторгнення, я знаю усіх, хто був в опочленії, хто воював проти України, але оформлений, як ВПО, отримував усі 9 років пенсію та соцвиплати. Тому я хочу, щоб ось цих бурятів було у кожній хаті. Щоб проросійські любителі, яких чимало в ОРДЛО, скуштували братської любові. Можливо тоді прийде розуміння. А як не прийде? – спитаєте ви. Тоді туди прийде ЗСУ!
Тільки не починайте оце "що нам потім з ними робити". Звісно будуть вимагати паспорт громадянина України, бо ж у них тут житло. Звісно ж будуть волати, що це геноцид малих народностей та нацменьшинств. Звісно ж "мы не хотим уезжать, тут все так по домашнему"… А хто їх питатиме? Усе, що має двухголову чи "республіканську" документацію, має бути викинуто запоребрік, як сміття з хати.
От не потрібно про геноцид та шовінізм. Якщо вам подобаються таргани у вашій хаті, то розводьте, а для мене усе, що окупувало мою землю, є окупант, загарбник, якої б нації та національної меншини воно не було, то має бути вигнано чи вбито. На війні усе просто:або ти, або тебе.
Я думаю, що оце заселення Донбасу "нацменшинами", "народами крайнего севера" невипадкове, бо ж є позиція ООН про збереження "малих народов" на яку буде давити росія, щоб залишити свою чорну мітку на нашій землі. То ми ще почуємо й про шовінізм, й про геноцид, й про те, що "где мы там и бурятия", кремль нічого випадково не робить.
Заселення мешканцями росії окупованих територій – ось це геноцид та злочин. Це не міграція. Це не туризм. Це військовий злочин окупанта, який вбив та знищив місцеве населення й замінив його на своє.