З 2004 скрізь спілкуюся виключно українською.
Переваги:
1. Діти вільно володіють двома мовами, на відміну від своїх однокласників.
2. Моєму старшому постійно додають один бал з української, бо незручно ставити 6 хлопцю, який знає мову найкраще в класі (думаю з 5 класу ця лафа закінчиться, а почерк жахливий

)
3. Пізнаю хто, чим дихає

(за моїм досвідом 70-80% харків'ян взагалі по фіг якою ти мовою розмовляєш, але з "ідейною" остачею дуже цікаво - от ніхто з вас російськомовних не бачить, а я бачу

Маю можливість насолоджуватися кількістю однодумців та тролити вату. На відміну від багатьох я в 2014 твердо знала, що "наших" у Харкові більше.
4. Маю можливість сказати у Києві, або Тернополі, що за 13 років мене ніхто в Харкові не вбив за українську

А моя менша коли їй сказали, що в Харкові ж ніхто не розмовляє українською, обурено відповіла: "Як ніхто? Дася не ніхто!"
5. Бути не таким як усі просто класно

Чесно
