Змінюй хід війни! Допомагай ЗСУ!

Гости из РФ Вам сюда

  • Автор теми Автор теми glebs
  • Дата створення Дата створення
Танк це не тільки танк.
Це запчастини, майстри з ремонту, логістика, боєкомплект, екіпаж навчений та інш.
Це у вас все просто - взяв танк купив і їзди
 
Модернизованые "Леопарды" 80-х годов выпуска закупала даже Польша, но в нашем случае понятно, что остается пользовать то что есть на складах, включая и потомственный бк. Но опять же, если говорить о качестве, то Меркава израильский танк, жег арабов на советских танках десятками по пустыне. (понятно что арабы далеко не воины, но все же)
Якщо мені пам"ять не зраджує. то танки радянського виробництва Ізраїль палив у пустелі в основному ударами ПТУРСів з гелікоптерів. Доречі, ізраїльтяне вперше застосували ПТУРСи з гелікоптерів. Потім усі армії світу стали встановлювати їх на своїх бойових гелікоптерах...
Тим більше, що шестиденна війна була в 1967 р., Війна Судного дня (IV Арабо-ізраїльська війна, Жовтнева війна) була в 1973 р., а "Меркава" серійно випускається з 1979 р.
 
Якщо мені пам"ять не зраджує. то танки радянського виробництва Ізраїль палив у пустелі в основному ударами ПТУРСів з гелікоптерів. Доречі, ізраїльтяне вперше застосували ПТУРСи з гелікоптерів. Потім усі армії світу стали встановлювати їх на своїх бойових гелікоптерах...
Тим більше, що шестиденна війна була в 1967 р., Війна Судного дня (IV Арабо-ізраїльська війна, Жовтнева війна) була в 1973 р., а "Меркава" серійно випускається з 1979 р.

Там т54 були
 
Якщо мені пам"ять не зраджує. то танки радянського виробництва Ізраїль палив у пустелі в основному ударами ПТУРСів з гелікоптерів. Доречі, ізраїльтяне вперше застосували ПТУРСи з гелікоптерів. Потім усі армії світу стали встановлювати їх на своїх бойових гелікоптерах...
Тим більше, що шестиденна війна була в 1967 р., Війна Судного дня (IV Арабо-ізраїльська війна, Жовтнева війна) була в 1973 р., а "Меркава" серійно випускається з 1979 р.

А в 2006 году? ...когда в Ливане муслимов пинали целый месяц...
 
Моя двоюродная сестра из Москвы.
17 хв · Moscow, Russia ·
Папин дед по отцу погиб в первые дни войны. Белгородская область, ближайшая после Украины. Ехали в грузовиках на фронт, колонна расстреляна с воздуха немецкой авиацией.
Папин дед по матери продержался до битвы за Москву. Место захоронения неизвестно.
Мамин отец воевал. Выжил, повезло. Только всю жизнь в инвалидной коляске и на костылях – остался неходячим. 9 мая он запирался на втором этаже – пил и плакал.
А вот кусок из книги Светланы Алексиевич, дальше которого я читать не смогла: "Кто-то нас выдал... Немцы узнали, где стоянка партизанского отряда.
Оцепили лес и подходы к нему со всех сторон. Прятались мы в диких чащах, нас спасали болота, куда каратели не заходили. Трясина. И технику, и людей она затягивала намертво. По несколько дней, неделями мы стояли по горло в воде.
С нами была радистка, она недавно родила. Ребенок голодный... Просит грудь... Но мама сама голодная, молока нет, и ребенок плачет. Каратели рядом... С собаками... Собаки услышат, все погибнем. Вся группа - человек тридцать... Вам понятно?
Принимаем решение...
Никто не решается передать приказ командира, но мать сама догадывается.
Опускает сверток с ребенком в воду и долго там держит... Ребенок больше не кричит... Ни звука... А мы не можем поднять глаза. Ни на мать, ни друг на друга..."

Можем повторить? Вот это? Уверены?! Я буду праздновать этот день, как мой дед – пить и плакать. Пусть больше никогда. И будь проклята любая война.
К счастью не все в параше дидоупоротые.
 
Земля стекловатой...
 
Возмездие. Российский контрактник, ветеран «украинской командировки 2014» опознанный в 2015 году, разбился на смерть в случайном ДТП.

⚠ Тільки зареєстровані користувачі бачать весь контент та не бачать рекламу.

Ну как говорится -смерть русским солдатам!:пиво::D (за это сегодня вечером с друзьями и выпью)
 
Ебовые рыдания из пересказа низкобюджетного фильма начала 90х, это :)
Про "утопленного" ребенка вообще тупо ахуительная поибень из комиксов.
Тебе сколько лет? :)

Ты невнимателен. Она привела отрывок из художественного романа "У войны не женское лицо".
Ситуация о наших прадедах реальна.
Ещё одного прадеда, отца нашей бабки, инвалида, она забыла упомянуть. На день победы он квасил со своими друзьями ветеранами, не на виду. Победоносных и восторженных речей об окончании ВМВ я от него никогда не слышал.
 
А в 2006 году? ...когда в Ливане муслимов пинали целый месяц...
Справа в тому, що у Хезболли не було танків. А ось Ізраїль там мав втрати бронетанкової техніки, яка брала участь у наземних операціях (за деякими відомостями біля 60). В тому числі було втрачено безповоротно й декілька танків (5 штук). Це було внаслідок того, що ізраїльтяни не чекали на досить велику кількість ПТУР, які мали на озброєнні загони Хезболли як російського (ПТРК «Малютка», «Фагот», «Конкурс»), західного («Milan», американські «Tow»), так і іранського виробництва («Toophan-1» й «Toophan-2» з потужною тандемною бойовою чистиною). У великій кількості у них були ручні гранотомети «РПГ-7» різних виробників, в основному іранської версії.
А ось танків у них не було...
 
Хунта, харэ про мрачняк давно прошедший, современного говна что ли мало на востоке Украины?
Весна, тепло, получайте удовольствие, игнорируйте всю эту победоносную херню.
 
Она говорит - а ничего он не рассказывал, вообще. Говорил что не надо вам это, не дай Бог, да не приведи и все такое.
Це точно. Мої батьки обидва фронтовики, а дід той, взагалі, три війни відвоював (1-у Світову, Громадянську та 2-гу Світову, але ніколи нічого не розповідали.
 
Справа в тому, що у Хезболли не було танків. А ось Ізраїль там мав втрати бронетанкової техніки, яка брала участь у наземних операціях (за деякими відомостями біля 60). В тому числі було втрачено безповоротно й декілька танків (5 штук). Це було внаслідок того, що ізраїльтяни не чекали на досить велику кількість ПТУР, які мали на озброєнні загони Хезболли як російського (ПТРК «Малютка», «Фагот», «Конкурс»), західного («Milan», американські «Tow»), так і іранського виробництва («Toophan-1» й «Toophan-2» з потужною тандемною бойовою чистиною). У великій кількості у них були ручні гранотомети «РПГ-7» різних виробників, в основному іранської версії.
А ось танків у них не було...

Что и во время вторжения в Ливан в 1982 году тоже? ....сирийцы же ездили там на танках советского производства вроде.
 
Хунта, харэ про мрачняк давно прошедший,
jbcd7a.webp
 
Что и во время вторжения в Ливан в 1982 году тоже? ....сирийцы же ездили там на танках советского производства вроде.
Ну, задля того, щоб оцінити бойові дії під час цієї війни треба мати на увазі значну перевагу ізраїльских військ. Для проведення операції по нападу на Ліван ізраїльське командування виділило 6 дивізій чисельністю 85 тис. чоловік, 1240 танків, 1520 бронетранспортерів. В той час сирійські війська, розміщені в Бейруті та інших районах для підтримки безпеки, нараховували близько 30 тис. солдат у складі 9 бригад. Військова перевага була на користь ізраїльських військ у співвідношенні 1:2 по піхоті і 1:4 в танках, 1:2 в артилерії і протитанкових засобах, не враховуючи повної переваги в повітрі. Палестинські війська нараховували 25 тис. бійців, озброєних вогнепальною зброєю, 160 танків, 50 ракетних пускових установок, 110 гармат і мінометів. До того ж, ця війна виявила деякі недосконалості у конструкції "Меркави". Після цього, конструкція танка була піддана значній модернізації. Це було першим бойовим застосуваням цього танка.
Взагалі не можна порівнювати танки "Леопард", "Меркаву" з радянськими танками Т-64. Хоча би через те, що вони мають масу на 20 т більшу. Бо, радянські танки створювалися під можливість перевезення їх по залізниці, на відміну від цього перші призначені для перевезення їх на автомобільних трейлерах. Та й при їхній вазі, важко уявити як ці танки поведуть себе на заболочених місцевостях. Ізраїльский танк точно не підходить для застосування для таких умов, через це його не експортують. Він призначений виключно для умов застосування в місцевостях характерних для Ізраїлю.
 
Умер он в Москве. Куда был изгнан из грузии русскими оккупантами
Ты не устала еще бред по сетям разносить ?
Во время грузино-абхазской войны он вместе с семьёй был вынужден уехать: в 1991 году отправился в Москву вместе со своими детьми. С помощью комитета ветеранов ему удалось получить для своей большой семьи лишь временную небольшую однокомнатную квартиру на окраине. Его поставили на льготную очередь, которая подошла только после его смерти (семья получила новую квартиру).[3]
Умер 26 декабря 1993 года в городской клинической больнице № 64 города Москвы[5]. Из-за военных действий на родовом кладбище в Абхазии его похоронить не удалось.[3]
В начале января 1994 года Кантария был перезахоронен в Джвари Цаленджихского района (западная часть Грузии), на территории третьей общественной школы.[6] С 2011 года эта школа носит имя Мелитона Кантария.
https://ru.wikipedia.org/wiki/Кантария,_Мелитон_Варламович
 
Назад
Зверху Знизу