Ті наші брати й сестри, які впадають у відчай через безсилля майдану, мають повеселішати й зауважити наступне:
1. Нам не вдалося швидко й красиво ***** режим (1 грудня), проте, в подряпину, яку він отримав, потрапила небезпечна інфекція.
Майдан - це гангрена режиму. Саме тому він не минає.
Прикро лише, що ми переможемо не як герої, але, як мікроби. Режим ще деякий час здаватиметься собі сильним, але розвалиться в один день.
2. В той час, як наш президент, його вірний прем'єр і мужній Захарченко день і ніч тримають оборону проти деструктивних елементів та агентів Держдепу, де решта регіоналів? Окрім кількох відморожених, всі на теплих морях. Президент марно вимагає зібрати сесію, ніхто не поспішає повертатися з пляжу.
Це - важливий симптом: раніше бригада трималася на солідарності, нині лише на інерції.
3. Аби підбадьоритися, ситуацію треба описувати не політологічними, але культурологічними категоріями. Янукович спіткнувся не об протести, а об архетипи.
Зауважте, куди кинулася рятуватися вся ця європросунута, секуляризована, хіп-хопівська молодь, коли мєнти розганяли майдан, коли стало боляче і страшно?
До церкви! І наша слабенька, так часто не щира, постатеїстична церква, несподівано для себе захистила їх!
Дзвони Михайлівського монастиря провістили настання нового середньовіччя.
Майдан взяв режим в облогу. Архетипи часто проявляються через парадокси, тому облога не оточує фортецю, як в старому середньовіччі, але навпаки ті, хто здійснюють облогу, оточені тими, кого облягають. Чудове постмодерністське перекручення форми!
Саме режим в облозі, не майдан. Путін перекинув через стіну припаси, але ті хто в облозі вже їдять один одного.
4. Знову перескажу моє улюблене місце з Хадісів, які треба перечитувати, як підручник оргбудівництва.
Коли пророк Мухаммад починав свою першу війну з курайшитами, він зібрав своїх послідовників для приречення. Їх було так мало, що всі вони помістилися під кроною одного дерева. Коли згодом тих хто вижив питали, в чому ж їх просив покластися пророк, чи не в тому, що вони стоятимуть до останньої краплини крові? Ті відповідали - ні, в тому що ми будемо проявляти терпіння.
Браття й сестри, найкращий солдат - це не той хто найбільш сміливий, але той хто найбільш терплячий. Амінь.