Эпоха отживших девайсов

  • Автор теми Автор теми juriks
  • Дата створення Дата створення
є телеящик, (тошиба по моєму) кінескопна. ніхто не купує.
Скоріше за все, знайти багато речей для передачі тим, хто їх потребує, не буде проблемою (особливо на ХФ, який охоплює місто і область). Знайдуться, мабуть, і майстри, які будуть готові час від часу оглядати (і, може, доводити до робочого стану) прилади для їх наступної передачі тим, кому вони необхідні. Вірогідно, не буде проблем і в організації мережі інформування про тих, хто дійсно потребує якийсь прилад.
На мій погляд, найбільша проблема для можливої організації такого волонтерського проекту - в тому, щоб знайти приміщення (бажано в центральній частині) де всі пожертвування будуть зберігатися (до того, коли вони після огляду фахівцями будуть передані адресатам). У 14-му році (і десь до 20-го) волонтерська громада цю проблему вирішувала - якась структура пожертвувала орендоване (але не використовуване) приміщення в готелі "Харків" і там зберігалися б/в комп'ютери, ноутбуки, які потім передавалися військовим. У даному випадку згодилося б якесь невелике приміщення, навіть підвального типу (мінімальна вимога - щоб там було електроживлення).
 
Первый жёсткий диск на 5 Мбайт загружают в самолёт PANAM, 1956
disk.webp
 
хто дійсно потребує якийсь прилад.
То, якщо не балувані. Бо доводилось чути "А, кінескопний, завеликий, без Т2 - не треба, мені б РКІ з вбудованою "цифрою" і т.і.

Скільки місцевими було відвезено у "Ромашку" у 2014, коли спалахнуло на Донбасі! Від електричних подовжувачів до пральних машин. Й далеко не всі були вдячні за таку турботу. Й відверто байдикували: ми втекли від війни - ВИ нам ВИННІ! Їх безкоштовно годували, організували опалення (колишній піонертабір ХТЗ раніше працював тільки влітку), а деяким узяти в руки мітлу та прибрати надворі було западло 🤬

А бійку двох самиць за привезений одяг б/в, ма'ть, до останнього свого подиху не забуду...
 
То, якщо не балувані. Бо доводилось чути "А, кінескопний, завеликий, без Т2 - не треба, мені б РКІ з вбудованою "цифрою" і т.і.

Скільки місцевими було відвезено у "Ромашку" у 2014, коли спалахнуло на Донбасі! Від електричних подовжувачів до пральних машин. Й далеко не всі були вдячні за таку турботу. Й відверто байдикували: ми втекли від війни - ВИ нам ВИННІ! Їх безкоштовно годували, організували опалення (колишній піонертабір ХТЗ раніше працював тільки влітку), а деяким узяти в руки мітлу та прибрати надворі було западло 🤬

А бійку двох самиць за привезений одяг б/в, ма'ть, до останнього свого подиху не забуду...
О, я в Ромашке два лета подряд отдыхал ) В 80-х
 
То, якщо не балувані. Бо доводилось чути "А, кінескопний, завеликий, без Т2 - не треба, мені б РКІ з вбудованою "цифрою" і т.і.

При бажанні все це можна було б відкоригувати. Наприклад, у гуртожитках, де живуть ті, кому 60+ і фактично не мають свого затишного кутка - общага, вона і є общага (а тим, хто у такому віці - це фактично в'язниця) є вихователі, які знають кожного (з позитивної та негативної сторін). Після діалогу з ними можна дізнатись про запити кожного більш-менш позитивного біженця. Але чисто теоретично на цьому зациклюватися не доцільно. У нас є харківські пенсіонери з такими пенсіями, що не знають - плакати, чи очікувати смерті і такі багатодітні (і не дуже), у яких діти не те що смартфон чи планшет у руках не тримали, але і "друг чєловєка" (телевізор) - для них рідкість. Само-собою, виникають думки: а якщо така дитина візьме в руки і освоїть той чи інший прилад - то може це змінить її долю в позитивну сторону?
У свій час, коли ще волонтерські команди не розподілялися на порохоботів, зєлєботів та тих, хто вважає і тих і інших довбонутими, довелося брати участь у формуванні пакетів замовлень для дітей з сірої зони (до свята Миколая). Звичайно більшість замовляла Миколаю всякі витребеньки, я ж вибирав таких, як хлопчик з півночі Луганщини (зараз в окупації) який поскаржився Миколаю, що на уроках праці у них у класі є лише 1 рубанок (а йому дуже подобається цим займатись) - придбав їм для кабінету 5 і один персонально для зацікавленого хлопчика. Але ті часи, скоріше за все в минулому, на жаль.
 
Назад
Зверху Знизу