У нас в суботу з'явилася коробка, яку планував викинути вранці. Жартома повирізав там дверку та два віконця. Тепер це улюблений будиночок Ксюши) (Ксюша, це кісочка)
Том облюбував пустий ящик. Я постелив туди коврик і тепер відмовляється там лежати
кицюня
Ну яки справи... пораюся по господарствуТо квіти поллю, то кактус пересаджу, то борщу зварю.
А до вранішньої картинки руки не дійшли, розумію 
Гадаю, гарбузи бобрам до смаку 
А я навпаки, пришвидшилася
Сьогодні і до Інета ніколи дійти - не можу відірватися "Дружина бога". Читаю наступну частину.
Ти запаслива
А я варила ще в суботу, досі є.
так, і кицюня теж)))кицюня
Це найперший варіант пісні, записаний Алматом Асиланбеком 8 років тому.
В ній зустрічається на рос. "крупний бізнес". Зараз він співає повністю казахською, але мелодія змінилася - більш танцювальна, більш повільна.
Гарнюня! Як звуть?
Ксюша (якщо що, то малий придумав)))Гарнюня! Як звуть?
Але цим оригіналом ніхто б не озвучив біг тваринок, бо тут нема тигдик-тигдик
Мені радили назвати кішку як раз Джессікою, як співачку
"Джесссс!" - кішка б не заперечувала, мабуть. Але я тоді вже її назвала Бесіндою
Одразу зрозуміло, що цих гостей і мітлою з хати не виженеш, і так смішно написав .. 
Не згодна.
Не має значення, якої національності людина придумала щось, шо ж тепер, ніхто не користуйтеся тим, що хтось придумав? Будь-який винахід в будь-якій сфері життя переймають інші народи. Інформополе так діє.
Виходить така ситуація: я хотіла, щоб покинули писати рос. Але у підсумку це зробила лише дрібка людей, та й то не пиріжкові мастодонти. Похабич не перейшов, ай ем пише на прохання, а перед тим прийняла рішення відмовитися від цього жанру, аху, як я здогадуюся, перекладає свої старі, та він і не дотримується правил жанру. Є кілька авторів середнього рівня, які, якби і не перейшли, то погоди б не зробили. Натомість з'явилися нові автори. Отже ми маємо, що відбувається саме популяризація жанру. А воно треба - привчати до нього українців? Ті, хто любить пиріжки, все одно читати російські не перестануть. Єдине що - це показати якимсь гіпотетичним росіянам, що ми можемо писати українською, і що у нас теж є таланти. І знов-таки: а воно треба - комусь щось доводити? Ще й за рахунок просування їхнього продукту.
