Дзеркалля (мова спілкування в темі - українська).

[Ф'яметта]

Та в мене нема. Свою я їм, коли я у мами, а в Харкові де свою взяти? )))

Тому я і думала, що ти їси полуницю тільки в селі

 

[Іронія]

Їй після сіна то вже дитяча забавка

Сіно насправді - це моя улюблена сільська робота. Звісно, якщо не в спеку. А так - нахилятися не треба, сама робота не надто важка і на низу гарно. Краса!

 

[Іронія]

Щодо похолодання.. Згадався червень 2004 року. Десь тиждень в ньому видався такий холодний, що довелося з дому в теплій куртці виходити Назустріч йшли жінки в легких кофтинках і заздрісно дивилися

На мене мабуть в метро заздрісно дивляться. Бо я беру з собою кофтинку і накидаю на себе, коли там. А люди стоять зіщулившись. Ну це не зараз, а коли трошки прохолодніше було. На вулиці-то тепло, а в метро холодно.

 

[Іронія]

Що думаєте щодо цього віршика? Шопопало?

петра батькам приніс лелека
знайшовсь в капусті олександр
марійку зайчик виніс з лісу
пуйла у бункері знайшли

 

[E.N]

До нічогонероблення приєднуюся з великим задоволенням ?

коли не треба щось робити
то я біжу поперед всіх
мене ця справа надихає
я цьому гуру-чемпіон

 

[E.N]

Що думаєте щодо цього віршика? Шопопало?

петра батькам приніс лелека
знайшовсь в капусті олександр
марійку зайчик виніс з лісу
пуйла у бункері знайшли

Треба якось так скласти, що пуйла у бункері поховали. Тобто всі народилися, а він мертвець з народження

 

[Іронія]

Сір!!! Ти де? Чого до нас не приходиш? Тобто чому не спілкуєшся з нами?

 

[Ф'яметта]

Я вчора ще "Чорні вітрила" подивилася першу серію. Картинка яскрава. Герої нам знайомі з дитинства

О, так це ж ще краще! Люблю про пиратів. "..Карибського моря" передивляюся при будь-якій нагоді (на компі скачаний і коли немає Інету, дивлюся ) Вікінгі, пірати, це все одне й теж

 

[Іронія]

Треба якось так скласти, що пуйла у бункері поховали. Тобто всі народилися, а він мертвець з народження

Оце я не знаю як закрутити. Якщо зможеш - то велкам

 

[Сонний Равлик]

Оце я не знаю як закрутити. Якщо зможеш - то велкам

пуйло одразу був в труні

 

[Ф'яметта]

Що думаєте щодо цього віршика? Шопопало?

петра батькам приніс лелека
знайшовсь в капусті олександр
марійку зайчик виніс з лісу
пуйла у бункері знайшли

Мені подобається. Асоціація хйла з гітлером. Один там вмер, іншого там же знайшли - спадкоємність.

 

[Іронія]

пуйло одразу був в труні

Тоді так:

петра батькам приніс лелека
з'явивсь в капусті олександр
марійку зайчик виніс з лісу
пуйло знайшовся у труні

Але мені все одно загалом весь вірш здається дуже слабким.
Або тоді обіграти не народжуваність, а гру в схованки.

 

[Іронія]

у хованки малеча грала
знайшли івана під столом
за шторою була марія
пуйло знайшовся у труні

Ні, теж примітивно.

 

[Ф'яметта]

Тоді так:

петра батькам приніс лелека
з'явивсь в капусті олександр
марійку зайчик виніс з лісу
пуйло знайшовся у труні

Але мені все одно загалом весь вірш здається дуже слабким.
Або тоді обіграти не народжуваність, а гру в схованки.

"пуйла у бункері знайшли" звучить набагато краще. І враження особисто на мене справило дуже і дуже. Смисл такий, що аж мурахи по спині. Сподіваюся, інших теж зачепить

 

[Ф'яметта]

у хованки малеча грала
знайшли івана під столом
за шторою була марія
пуйло знайшовся у труні

Ні, теж примітивно.

Та вгазалі "ні о чьом" Перший варіант супер.

 

[Іронія]

Привіт!

Привіт! Напишеш нам смішне оповідання?

 

[Ф'яметта]

пуйло одразу був в труні

А де мороз по спині від усвідомлення того, що хйло - инкарнація гітлера? В першому варіанті це чітко є

 

[Свирид Опанасович]

Привіт! Напишеш нам смішне оповідання?

Звісно! Одного разу у селищі Бурундуків сталася дивовижна історія. Місцевий бурундук по імені Максимко вирішив влаштувати вечірку для своїх друзів. Він запросив кріжок друзів-бурундучків і приготував усілякі смаколики: горішки, жолуді, мед та навіть шоколадні цукерки.

Зраділо серце Максимко, коли всі його друзі зібрались разом і почали весело грати в ігри. Але найбільший сміх викликав момент, коли один з бурундучків випадково поліз у тандира, який Максимко використовував для підсмаження горішків. Виявилося, що в бурундучка відомо, яке цікаве хобі — варення в глиняних горщиках!

Всі гості вигукнули: "Максимко, твій друг хоче стати шеф-кухарем!". Потім всі разом потягли гостренькі горішки, сміючись до сліз. За цей вечір Максимко зрозумів, що справжнє щастя полягає в компанії вірних друзів і вмінні бути веселим, навіть якщо щось йде не за планом.

Бурундучки довго сміялись над цією курйозною історією та разом вирішили, що такі вечірки слід проводити частіше. Так вони стали набагато щасливішими та єдинарнішими друзями.

 

[Іронія]

Звісно! Одного разу у селищі Бурундуків сталася дивовижна історія. Місцевий бурундук по імені Максимко вирішив влаштувати вечірку для своїх друзів. Він запросив кріжок друзів-бурундучків і приготував усілякі смаколики: горішки, жолуді, мед та навіть шоколадні цукерки.

Зраділо серце Максимко, коли всі його друзі зібрались разом і почали весело грати в ігри. Але найбільший сміх викликав момент, коли один з бурундучків випадково поліз у тандира, який Максимко використовував для підсмаження горішків. Виявилося, що в бурундучка відомо, яке цікаве хобі — варення в глиняних горщиках!

Всі гості вигукнули: "Максимко, твій друг хоче стати шеф-кухарем!". Потім всі разом потягли гостренькі горішки, сміючись до сліз. За цей вечір Максимко зрозумів, що справжнє щастя полягає в компанії вірних друзів і вмінні бути веселим, навіть якщо щось йде не за планом.

Бурундучки довго сміялись над цією курйозною історією та разом вирішили, що такі вечірки слід проводити частіше. Так вони стали набагато щасливішими та єдинарнішими друзями.

Чудово. А тепер напиши смішну історію без повчального закінчення. Історія про те, як Модератор поетичної групи Олена всіх змушувала писати вірші. Підстерігала учасників в неочікуваних місцях і питала: ти написав вірш?

 

[Свирид Опанасович]

Чудово. А тепер напиши смішну історію без повчального закінчення. Історія про те, як Модератор поетичної групи Олена всіх змушувала писати вірші. Підстерігала учасників в неочікуваних місцях і питала: ти написав вірш?

Колишній модератор поетичної групи, Олена, була самою незвичною жінкою у місті. Щодня вона обходила вулиці, вибираючи жертв для своєї поетичної таємниці. Олена вистрибувала з-за кущів у парку, підкрадалася до людей на вечірці та навіть вибиралася з шафи в офісному корпусі, щоб поставити питання: "Ти написав вірш?"

Її жертвами ставали не лише учасники поетичної групи, але й перехожі, які десь поспішали. Одного разу Олена зайшла в кав'ярню та вирішила перевірити баристу - "Ти написав вірш про каву?". Що сталося насправді після, лишалося таємницею, але вважають, що та вечірка вдалося, де вона змусила всіх гостей виконати чудернацькі поетичні твори про свої улюблені моменти життя.

Олена була справжньою магістраллю інтриг і творчості, і її дії завжди залишали за собою свіжі сліди у серцях та пам'яті учасників.