Змінюй хід війни! Допомагай ЗСУ!

Дзеркалля (мова спілкування в темі - українська).

  • Автор теми Автор теми Іронія
  • Дата створення Дата створення
З цими взагалі складно, чого не торкнись:D
Розповідь трапилася :)

У мене з дитинства вдома були лише собаки. І в Тані з дитинства були лише собаки. МИ - "Собачники" - Говорили ми гордо, дивлячись звисока на інших представників любові до тварин іншого виду.
2 роки тому нам підкинули під двері двотижневе кошеня.
- Ну, і що з ним робити? - казав я
- Ну шкода ж, здохне. Потримаємо пару днів і віддамо – казала Таня.
- Ну ... пару днів потримаємо - погодився я - але поки назвемо його "Атос".
Минуло півроку. Виродження пекла - "Атос" зіпсував пазурами всі нові меблі. Зіпсував шкіру на наших руках, ногах і порушив наш сон.
Він нападав із-за кутів. З-під стільців і з шафи. Грав із моїми ногами лише вночі. Ну як грав.?...Тупо розривав зубами на шматки мої ноги.
Коротше поводився, як не рідний.
У нас від недосипу з'явилися круги під очима.
Наші руки були схожі на руки суїцидальників, які ріжуть вени щодня, але якось невдало. Проте постійно. А на той момент, хотілося б уже раз і назавжди.
- Давай його віддамо в добрі руки?
Таня говорила, змиваючи свою кров з рук.
- Давай - погоджувався я - і обробляв "перекисом" подряпану до "м'яса" щоку.
На цьому всі наші розмови закінчувалися.
"Атоса" ми звичайно не віддали.
Ще через півроку ми почали звертати увагу на котів загалом.
- Дивись, а он той гарненький - говорила Таня, вказуючи на чергового котега біля смітника.
- Так - погоджувався я - забарвлення цікаве. І зелені очі.
Півроку тому ми переїхали до будиночка з двориком. До нас там ніхто не жив приблизно рік. І, природно, в порожньому будинку, у дворі жили котеГи. Худі та маленькі.
- Треба їх позбуватися терміново - Сказав я.
– Стопудово – сказала Таня.
- Нехай доки пару днів поживуть тут і щось придумаємо. Головне не давати імена. І через пару днів виженемо їх до біса собачим. А поки що давай їх погодуємо. Дивись якийсь чорненький смішний.
Пройшло півроку, як ми там живемо.
Всі наші вуличні коти мають будиночки на зиму. Щоб ці жирні, ситі, лисні коти не дай боже не промокли. Їх штук 8
Усі з іменами. Вони красиві.
Я - "Кошатник" .... Таня - "Кошатник" і це вибачте, але - триндець.
p.s. Я вдячний небесам, що вулицями не ходять слони, крокодили чи барани.
Але їжачок вже заходив кілька разів. І його звуть "Клепа".

(з ФБ)
 
Останнє редагування:
Добрий. Бути вдома це супер. Коли небезпечний і частіше за все недобрий навколишній світ залишається назовні. ("Ну її, цю назовню!" (с) :кава: :-)

Щодо навчання - це ти вчишся або донька?
Я вчусь, чого донька. Я вчусь не зупиняючись. Люблю це.
 
Ось сиджу і прийшла така думка, що завтра кінець війни...
 
Шо зробити з ХФ-шником - яку мову не міняй, усе спаплюжить лексиконом підзаборного урки. Це не лікується. :незнаю:
Якщо там у когось щось висить , то може потрібно просто налаштувати. А ті ємоції не зроблять нічого
 
https://www.kharkovforum.com/thread...ja-minimum-obgovorennja.5371531/post-71044168

я хочу на набор этого поста потратить 5-7 секунд а не полминуты
это плохо?
Погано шо ви свiдомо знехтували побажанням авторки теми щодо мови спiлкування в тредi, вона його висловила досить чiтко та зрозумiло
 
До речі .
Кому подобається як зараз звучить слово "проект "?? Зараз вже проЄкт. ПроЄЄкт
 
Добрий день вам від філософа Джорджа.. Тримаймось, все колись минеться... (Ігор Єфименко)

image.jpg
 
Почала слухати Брусницина "Времени нет" вдруге, бо колись в університеті читала.
 
Назад
Зверху Знизу