Змінюй хід війни! Допомагай ЗСУ!

Дзеркалля (мова спілкування в темі - українська).

  • Автор теми Автор теми Іронія
  • Дата створення Дата створення
Воу! невже ти хотіла саме читати?
Тю. Я читаю також. 😊
Моя найулюбленіша екранізація - ,, Разум і почуття,, здається 1995, с Емой Томсон.
Наприкінці, коли вона дізнається, що герой Хью Гранта не одружений, а побрався його брат - я можу це що перечитувати сто разів, що дивитися у фільмі - яке ж щастя за них!
Хоча до чого тут я. 😁 Сила мистецтва...
 
Тю. Я читаю також. 😊
Моя найулюбленіша екранізація - ,, Разум і почуття,, здається 1995, с Емой Томсон.
:клас: Так, з Еммою Томпсон і ще зовсім молоденькою Кейт Уінслет :угу:

А мені з екранізацій книг Джейн Остін найбільше сподобалася екранізація "Гордість і упередження", теж 1995 року.
Зараз дивлюся, які ще були екранізації, от не пам'ятаю, чи дивилася "Нортенгерське аббатство", та мабуть дивилася ж :)
Наприкінці, коли вона дізнається, що герой Хью Гранта не одружений, а побрався його брат - я можу це що перечитувати сто разів, що дивитися у фільмі - яке ж щастя за них!
:)
 
Так ніхто б не пхав би у нього тістечко :D
Я мала на увазі "Взагалі не для нього розвага" :) В смислі, що це розвага тільки для дівчини. Вона усе з'їсть, а йому тільки платити! :зуби:
 
Так, ,,Гордість і упередження,, причому старий серіал, про п'ятьох сестер , і містера Дарсі! Нові екранізаціі мені не зайшли.
,,Емма,, теж...
Позбирала усі книжки Джейн Остін, багато ще залежить від перекладача. Є чудові переклади, а є якісь дерев'яні. 😊
 
Треба мені переключитися, на щось неромантичне.
,,Ебігейл,, 2024.
Зловмисники вкрали дочку кримінального боса. Така фееечка- балеринка.
А вона виявилась вампіром. І , здогадуюсь, тікай хто може. 😁
В коментах один чоловік пише, була і в нього балерина. Той ще вампір...😊
 
"Перед романтичним святом провели опитування на тему: яке місце ви вважаєте ідеальним для першого побачення?
Жінки всі, як одна, назвали кафе чи ресторан, а чоловіки – прогулянку парком. Особливо зручно, звичайно, якщо січень та -20. Або листопад та крижаний дощ.
Коротше, розходимося, побачень не вийде. Адже поки леді чекають у кафе, джентельмени блукають холодним парком". :-)
То вони платити не хочуть за жінку. Я, до речі, для першого побачення саме прогулянку і обирала найчастіше. Дуже зручно - трошки погуляв і можна швидко втекти. А проводити час у кафе з людиною, яка не сподобалася, дуже напружує. І незручно одразу піти, то маєш на нього дивитися весь час. А під час прогулянки дивишся на навколишнє середовище, і якщо хтось там бубонить поряд, то не так вже нудно, якщо є на що відволікатися ))))
 
Та добре, добре, нехай погуляє, поки я собі піцу куплю
От тільки сьогодні читала історію. :-) Дівчина домовилася зустрітися в чебуречній з хлопцем. Приходить. Він сидить, жує чебурек, а продавчиня радісно: "О, нарешті! Він сказав, що ти заплатиш!" :іржач:
 
проводити час у кафе з людиною, яка не сподобалася, дуже напружує.
Зараз перед побаченнями відеодзвінок роблять, щоб точно знати, на що розраховувати :) Мабуть, це добряче зменшує відсоток невдалих побачень. :rolleyes:
 
О, я колись пішла на побачення, у юності, років у 18-19, у сад Шевченка. Їхала у автобусі, хлопець почав приділяти мені увагу, запросив на побачення.
Приніс з собою коробочку з домашнім піроженком ,,картоха,,. Запропонував поісти на лавочці напроти фонтану. Казав, що сам зробив.
Очі в мене були на лобі.
 
Зараз я сяду на свого улюбленого коника - то ж їх матусі навчили, що всі жінки тільки но й мріють, як би ото об'їсти трояндочку :D
В принципі, не так ті матусі і неправі. Якщо взяти мене, то дай боже, щоб один з 29 увагу привернув. Ото й уяви, що хлопець має пригостити 20 дівчат, і не просто тістечком з чаєм (бо це теж несерйозне враження справляє), то це і справді витрати. Та якби хоч наприкінці був результат позитивний. А якщо з жодною нічого не вийде?
Так що сенс у цьому є.
 
Зараз перед побаченнями відеодзвінок роблять, щоб точно знати, на що розраховувати :) Мабуть, це добряче зменшує відсоток невдалих побачень. :rolleyes:
Скоріш за все, для мене відеодзвінок скоротив би відсоток не невдалих побачень, а взагалі побачень :-) Хоча все-таки вживу це трохи інше.
 
О, я колись пішла на побачення, у юності, років у 18-19, у сад Шевченка. Їхала у автобусі, хлопець почав приділяти мені увагу, запросив на побачення.
Приніс з собою коробочку з домашнім піроженком ,,картоха,,. Запропонував поісти на лавочці напроти фонтану. Казав, що сам зробив.
Очі в мене були на лобі.
І що було далі?
 
В принципі, не так ті матусі і неправі. Якщо взяти мене, то дай боже, щоб один з 29 увагу привернув. Ото й уяви, що хлопець має пригостити 20 дівчат, і не просто тістечком з чаєм (бо це теж несерйозне враження справляє), то це і справді витрати. Та якби хоч наприкінці був результат позитивний. А якщо з жодною нічого не вийде?
Так що сенс у цьому є.
Цій гіпотетичний залицяльник що, на п'ять побачень ходить кожен день? Ти бач який :D
На першому побачені цілком достатньо тістечка з чаєм:) Це не для враження, це щоб по спеці або по дощу не таскатися, щоб трохи перекусити чи попити і бути у затишку і де можна поговорити та розглядіти один одного. Тобто це про зручність. Одне тістечко і чашка чаю - це як раз вистачить часу щоб зрозуміти чи треба продовжувати. Якщо ні - можна сказати "Прощавай"
А от якщо хлоп закатує кожен раз банкет, то це вже щось не так з хлопом, а може і з його мамою:D
ИМХО
 
Я відмовилася, бо мені це було дико - щось хтось налепів, та ще й їсти у парку на лавці, а запити водою з фонтану, чи як?
Потім з ним поздоровкалися дівчата, виявилося, що вони пару років як вчилися разом тут поруч у школі і чи не забув він що сьогодні у їх бившої класноі руководительки день народження. Чи підимо ми разом її поздоровляти, всі йдуть.
Я відкланялася і пішла , купила собі морозиво і пройшла по Сумський до низу, сіла у сьомий трамвай та поїхала додому.
Потерявши дар речи.
 
Назад
Зверху Знизу