Розмірковую на тему, як маленькі діти (або молодшого шкільного віку) ставляться до зовнішності мам. (Навіяло фотографіями нашої співгрупниці Р.). Напевно ж хочуть, щоб вони були гарними, хочуть ними пишатися: ось у мене яка гарна мама! А якщо це не так і мама дуже страшна? Як вони почуваються в цьому сенсі.
Такі роздуми мені раніше на думку не спадали, тому що переважна більшість українських жінок таки симпатичні, більш-менш. Але Р. перевернула межі моїх уявлень.
А може, це тільки у дівчаток так? А хлопчикам це не так важливо?
Пам'ятаю, якось прийшла в гості до подружки, її доньці було 4 роки. Я дуже здивувалася, коли вона сказала "Ось би моя мама була така, як ти!". Але зрозуміла, що вона має на увазі.

Макіяж! Навіть маленька дівчинка розуміє, що в макіяжі красивіша

Щоб симпатична, та ще й нафарбована. Ну а що - масло, то ложкою.
Ну, а якщо мати некрасива? Дитина буде соромитися?
Лена, поділися думками на тему. Може, якісь приклади в житті були