Змінюй хід війни! Допомагай ЗСУ!
  • 16 листопада форум не працюватиме з 18:00 до 23:59 з технічних причин. Просимо вибачення за незручності

Дзеркалля (мова спілкування в темі - українська).

  • Автор теми Автор теми Іронія
  • Дата створення Дата створення
Козенят обміняли на козу. Оце зранку займалися справою.
Звісно, доля у них сумна :( але хоч не у нас, бо тут я б взагалі страждала.
Так що тепер дві кози ))
 
Ф'яметта сказав(ла):
С.Кінг: «Що взагалі в школі хорошого? Коли нас туди жбурляють як заручників у турецьку лазню, школа здається нам найважливішою справою у світі. Тільки після третього чи четвертого класу ми починаємо розуміти, який це взагалі *****изм з початку до кінця».
Ось-ось :угу:
Натисніть, щоб розгорнути...
А він не дурний дядько, цей Кінг.
 
Іронія сказав(ла):
Козенят обміняли на козу. Оце зранку займалися справою.
Звісно, доля у них сумна :( але хоч не у нас, бо тут я б взагалі страждала.
Так що тепер дві кози ))
Натисніть, щоб розгорнути...
І четверо або п'ятеро козенят у майбутньому.
 
E.N сказав(ла):
Як звати нову козу?:)
Натисніть, щоб розгорнути...
Манюня :)
Поки що незрозуміло які будуть у нас відносини, вона-то раніше не билася, але нас зараз іноді трохи лобом буцає, але ж ми для неї чужі. Ну а так нормально, з рук їсть, не реве. Без рогів. Хоча кози без рогів б'ються (якщо б'ються) дужче від рогатих.
 
#запитай психолога

Добрий День.

Порадьте, що робити, бо моя жінка дуже сильно віддалилась коли поїхала з дітьми за кордон (хоч ми із Західної України де відносно спокійніше). Спочатку коли вона була в Польщі, ми ще спілкувались, а в Німеччині практично ні. Вона взагалі мені не телефонує, спілкується лише тоді коли я подзвоню, і то дуже коротко, розмова триває 1-2 хвилини. Постійно каже, Що все добре, Все впорядку, Вона працює має роботу, діти в школі. На запитання Коли планує приїхати (вона там вже 6 місяць) то сказала, що не знає. То казала, що на Паску приїде, і не приїхала.
Таке враження ніби ми якісь роз'єднані стали, не спільні, кожен сам по собі, і робить, що хоче. Мене це дуже сильно розчаровує, дивує така байдужість.

Найважче те, що ти не можеш нічого зробити. Дітей в ці справи не хочеться вплутувати, поїхати можливості не має бо не випустять. Спілкування з її друзями, батьками жодного ефекту не дало, нічого взагалі не змінилось. Я просив нехай сама зателефонує. Ні. Ніхто не дзвонив.

Я не знаю, що робити. Я не хочу втрачати сім'ю та розлучатись. Я хочу її зберегти. Влітку у нас 12 років спільного життя. Але як зберегти та зміцнити її на відстані й гадки не маю особливо коли не має зворотньої комунікації.
 
Українці (читають новини перед сном): *****! Наші знов наморщили шось за порєбріком!

росія: Ну всё. Доигрались.

ГУР: Зафіксовано зліт Міг-31К, Ту-95 та Ту-160.

Українці (вкладаються спати): Брянське ППО, ваш вихід, бггг.

Залужний: От ***ть, знову зара "Кинджали" підуть. ППО!

Старшина: Я!

Залужний: Не поняв. Ти ж у Сухопутці служив?

Старшина: Так я ж перевівсь. Ви ж самі перевода підписували, бо в нас, ***ха-муха, без візи Главкома хєр переведешся.

Залужний: Кхм... Ну добре. Давай, бачиш яка ***ня твориться, включай "Петріоти".

Старшина: Поняв-прийняв, включаю установку.

Залужний: В смислє - "установку"? В нас їх дві, запускай обидві!

Старшина: Оххх... ну хто ж так робить? В Статуті як сказано? Дві в наявності, одна на бойове чергування, друга на ничку... з вами, Валерій Федорович, ніякої ничкі нє получаєцца!

Залужний: Я серйозно.

Старшина: Та я поняв (в сторону) "Ігнат - Сєрому, прийом. Дві установки на чергування. Да, дві. Точно дві. Да, я знаю, але Главком ****и дасть, а потім ще командувач Повітряних сил досиплє. Та да. Та нє, тіко взлетіли, допивай каву спокійно. Ага. На зв'язку. Плюсікі".

росія (секретний доклад путіну): Наша разведка неимоверными усилиями выяснила, что у укров две установки "Пэтриот".

Українці (гортаючи у ліжку телеграм-канали): От довбайоби, про це навіть в мономарафоні раз вісімсот повторили.

ВКС РФ: (запускають ракети).

Українці: О, а ось і повітряна. Ладно, все одно не заснути, підемо вишиванки на завтра погладимо.

Юрій Ігнат: Двадцять дев'ять ракет у повітрі.

Американці: О май год! Йак можліво збити почті тридцьять ракет, що летьять по всій країні, всього двумя установкамі "Петріот"? Ітс імпасібл!

ППО: Hold my beer (збиває нахєр 29 ракет, чотири БПЛА та спєсь з ВКС РФ).

Американці: Вау!

Українці: *****!

ППО: За вашим наказом - без подій.

Залужний: Старшина! Старшинааа!

Старшина: А! Я! На зв'язку!

Залужний: Чому працювала тільки одна установка?

Старшина: Вибачаюся, пане Головнокомандувач! Не в курсі, я на переходну балку нашого МіГа "СтормШедоу" прикручував!

Залужний: І шо?

Старшина: Та майже норм, там тіко перехідники тре докупити на радіоринкє. Волонтери допоможуть.

Українці: (донатять на перехідники, машини, БПЛА, РЕБ та безліч іншого).

росія (в новостях): Ракетами "Кинжал" поражена установка "Пэтриот"!

Старшина: Ага, щас. Хєр в тебе поражон гангрєной.

Українці: Чотириста сорок вісім днів повномасштабки. Живемо, любимо, сплачуємо, підтримуємо, сремося, миримося та, не дивлячись ні на що, тримаємося. І будемо триматися. І як би все не пішло... мир запам'ятає красиву та горду країну, яка не ссиканула ****итися з великою нафтовою імперією. І виграла. Корочє. Здавайтесь, довбайоби.
©
 
Іронія сказав(ла):
#запитай психолога

Добрий День.

Порадьте, що робити, бо моя жінка дуже сильно віддалилась коли поїхала з дітьми за кордон (хоч ми із Західної України де відносно спокійніше). Спочатку коли вона була в Польщі, ми ще спілкувались, а в Німеччині практично ні. Вона взагалі мені не телефонує, спілкується лише тоді коли я подзвоню, і то дуже коротко, розмова триває 1-2 хвилини. Постійно каже, Що все добре, Все впорядку, Вона працює має роботу, діти в школі. На запитання Коли планує приїхати (вона там вже 6 місяць) то сказала, що не знає. То казала, що на Паску приїде, і не приїхала.
Таке враження ніби ми якісь роз'єднані стали, не спільні, кожен сам по собі, і робить, що хоче. Мене це дуже сильно розчаровує, дивує така байдужість.

Найважче те, що ти не можеш нічого зробити. Дітей в ці справи не хочеться вплутувати, поїхати можливості не має бо не випустять. Спілкування з її друзями, батьками жодного ефекту не дало, нічого взагалі не змінилось. Я просив нехай сама зателефонує. Ні. Ніхто не дзвонив.

Я не знаю, що робити. Я не хочу втрачати сім'ю та розлучатись. Я хочу її зберегти. Влітку у нас 12 років спільного життя. Але як зберегти та зміцнити її на відстані й гадки не маю особливо коли не має зворотньої комунікації.
Натисніть, щоб розгорнути...
Сумно, але прогнозовано
 
Іронія сказав(ла):
Можливо, вона вже раніше була невдоволена, він просто цього не помічав. А от їй і шанс випав.
Натисніть, щоб розгорнути...
Таких історій буде маса ще. Жінкі раптово розуміють, що можуть самі, а емоційної прив'язки до людини і немає. Але будуть і хороші. Моя сусідка повернулася тиждень тому, виїжджала на самому початку. Сусід навіть якось порозовів :)
 
Останнє редагування:
Ви повинні увійти або зареєструватися, щоб відповісти.
Назад
Зверху Знизу