Змінюй хід війни! Допомагай ЗСУ!

Дзеркалля (мова спілкування в темі - українська).

  • Автор теми Автор теми Іронія
  • Дата створення Дата створення
:вітаю:
Все одно просто не будемо у ріпу писати, якщо так і залишиться :). Напишемо одразу в месенджер-приват! :мораль: :ги: (його ще не вигадали як зробити публічним, сподіваюся :D)
 
Напиши мені щось туди, будь ласка
Щоб я поняла, де ці рєпи тепер.
Я наче знаходила, а вони знов загубились.:confused:
Вони змінюють місце розташування майже не кожен день! :ги:

Побачила? :) :кава:
 
Яку іще ріпу. Сало знаю, ріпу не знаю.
 
А я ж вам не постила хелловінські вірші! :eek:
 
Це може бути як ворожіння на кавовій гущі, після першої ранкової чашки кави. Найсмачнішою у кожному дні. Вдивляєшся, прокидаючись, у візерунки на порцеляні і намагаєшся зрозуміти хто ти, де й навіщо взагалі прокинувся так рано. Але замість відповідей раптом бачиш на дні зображення лопанської жаби, яка крутить тобі дулі :D
 
Це може бути як ворожіння на кавовій гущі, після першої ранкової чашки кави. Найсмачнішою у кожному дні. Вдивляєшся, прокидаючись, у візерунки на порцеляні і намагаєшся зрозуміти хто ти, де й навіщо взагалі прокинувся так рано. Але замість відповідей раптом бачиш на дні зображення лопанської жаби, яка крутить тобі дулі :D
Лена, ти російською так красиво не писала, як зараз пишеш... :любов:
А давай на тему: трохи прохолодний, але безхмарний день, з вікна бачиш як летить жовтий листок 😁
 
Останнє редагування:
трохи прохолодний, але безхмарний день, з вікна бачиш як летить жовтий листок 😁
Лист кружляє в повітрі, сплітаючи мережива, невидимі, зіткані з промінчиків осіннього сонечка. Їх ніхто не бачить окрім тебе, і це велика таємниця, твоя і цілого світу, чи одного дня, чи однієї миті, коли ти раптом щасливий.:)
 
Лист кружляє в повітрі, сплітаючи мережива, невидимі, зіткані з промінчиків осіннього сонечка. Їх ніхто не бачить окрім тебе, і це велика таємниця, твоя і цілого світу, чи одного дня, чи однієї миті, коли ти раптом щасливий.:)
Ну... Лена... Ти попала 🤣
Це тепер нова розвага. Я тепер буду тобі давати завдання :D
А що ти нам раніше такого не писала? Нє, я щось пригадую, що було мабуть кілька разів по одному реченню, щось подібне , але щоб отак... 😍
Ні! В мене є краща ідея! Не завдання давати, а щоб кожного дня ти сама щось писала із цього дня. Отак! 👍
 
Лист кружляє в повітрі, сплітаючи мережива, невидимі, зіткані з промінчиків осіннього сонечка. Їх ніхто не бачить окрім тебе, і це велика таємниця, твоя і цілого світу, чи одного дня, чи однієї миті, коли ти раптом щасливий.:)
І в ций час три рази бахнуло у Харкові.
 
Вранці йду жовтим листям. Двірничка ще не дісталася цієї доріжки і листя лежать дивним плямистим килимом. Поруч місцеві коти, кольорові та контрастні на яскравому жовтому фоні. Коти чекають на мольфарку їхнього котячого світу. Я теж іноді її бачу, вона приносить котам їжу та воду, гладить та розуміє їх, а вони обіймають її хвостами, жмурять очи і мурчать. Коти чекають, вони вміють це найкраще у всесвіті. Мабуть, якщо навчитися цьому так само, можна буде побачити свою чаклунку, яка зрозуміє и тебе...
 
Останнє редагування:
Мабуть, якщо навчитися цьому так само, можна буде побачити свою чаклунку, яка зрозуміє і тебе...
:клас: і навіть "свого Бога, який зрозуміє і тебе". :угу:

Лена, а поки що ти чаклунка нашої теми! :вітаю: :кава:
 
Назад
Зверху Знизу