Сьогодні в групі майстер-клас з написанні порошків. І ще кілька днів буде, приходьте.
Лено, може ти б вже зареєструвалася? І приходила до нас гратися
Ось частина, що мені сподобалася
***
Римма Харченко: Будемо починати. Часто вірш народжується не з бажання його написати, а з чогось цікавого, що заблукало в думках і надихає.
Образи і рими, наприклад.
Отже, перша тема - пори року.
Для натхнення - чудовий порошок:
останні літні дні спливають
десь в полі стелеться імла
збираю пальцями уламки
тепла
© Іронія
В якості заготовок:
весна:
...із вирію птахи
...дахи (або навпаки - дахи/птахи
)
літо:
...босоніж по стерні
....та (чи, і) ні
осінь:
...краплями дощу
...впущу
зима:
...до різдва
..дива
***
качає прес галина хоче
стрункою стати до різдва
бо заміж тре в різдво ж бувають
дива
©Іронія
усе спинилося між нами
зостались спогади і сни
самотньо будемо чекати
весни
© Vel
коротший день морозні ночі
дерева жовті вітражі
сидять нахохлившись під ганком
бомжі
© metafola
із року в рік вмирає листя
червоно жовте восени
щоб відродитися ізнов на
весні
© IceBerg
гуляло літо босоноге
спливали потихеньку дні
зайшло у полі ну а вийшло
в стерні
©Іронія
- Ладомир Лось
- прийшла весна і стало тепло
летять із вирію птахи
і знов обіср@ні всі в місті
дахи
Римма Харченко:
смішно, звичайно, підсилено лайливим словом, нічого неочікуваного). Спробуйте ще, рима перспективна, потрібен новий образ із старих слів.
Ладомир Лось:
аби їх не оштрафували
летять із вирію птахи
й ретельно миють за собою
дахи
