Втрати обох сторін у підсумку точно підрахувати важко, оскільки різні джерела дають різні дані, але якщо залучити бойові документи, то приблизні втрати були наступними: з німецької сторони — підбито в ході бою 154 танки і САУ — 56,4 %, 41 танк відправлено у довгостроковий ремонт, 67 танків ввійшли в стрій після короткострокового ремонту, 3-4 танки було знищено безповоротно, інші танки отримали незначні пошкодження. Війська РСЧА втратили в наступі 237 танків і 17 САУ — 69 % від загальної чисельності, більшість із них були втрачені безповоротно, оскільки по-перше поле битви залишилось за німцями і по-друге в ніч із 12 на 13 липня 1943 р. німецькі сапери підірвали підбиті машини, що стояли на полі.
Але, які б не були значні втрати, головним для керівництва Воронезького фронту залишалося питання про припинення німецького наступу і війська РСЧА з цим завданням впорались, хоч і ціною великих втрат.
Інші дані 12 липня 2-й танковий корпус СС втратив пошкодженими і знищеними близько (точних даних немає) 70 танків і САУ — 22 % німецької бронетехніки, включаючи втрати від 5-ї гвардійської армії. До безповоротних втрат були списані тільки 2 Pz IV lg, це пов'язано з тим, що поле бою лишилося за німцями, і вони змогли відтягти свої пошкоджені танки для ремонту на бази.
5-та гвардійської танкова армія втратила цього дня 343 танки і САУ (згідно з радянськими документами, вивченими В. Н. Замуліним і Л. Н. Лопуховським) — 57 % радянської бронетехніки, що брала участь в Прохорівській битві (не рахуючи втрат в районі Шахово).
Втрати особового складу танкового корпусу СС за 12 липня — 149 убитих, 33 зниклих і 660 поранених, в сумі 842 солдати і офіцерів.
Радянські втрати 12 липня під Прохоровкою — понад 10 тисяч чоловік убитими, зниклими безвісти і пораненими; один тільки 29-й танковий корпус втратив 12 липня 1991 людину, зокрема 1033 убитими і зниклими, а 95-та гв. сд — 3326 чоловіки.
