Змінюй хід війни! Допомагай ЗСУ!

Билингва

От, як жахне, дзиґне в очі,
у страхіття кресне череп
в мить, як хакне кирпа-сваха
все нечуване твоє…
Все твоє…
Кохання, долю,
все життя твоє і…

В згин…

Відканючить костомаха,
душу…

В хирну немічь-тлінь…

Ось…
Тоді…
Хитлявим кроком,
відкараскавшись востаннє
к сонечку між трьох доріг,
ти почуєш –
ти побачиш,
як вплітаючись в цей вірш,
стиха, стиха,
полегеньку,
вітер виб'є слізьми в очі…

Щастя мару…

В провесінь.

 
Капці боженьки мого

Дві рожеві хмаринки –
капці боженьки мого? –
скинуті в небо,
пливуть собі потихесеньку...

Як же так?
Адже...
Немає його, немає!
А тапки – ось вони –
пливуть собі потихесеньку.

...Хто дав мені цю здатність –
олюднювати все, що навколо.
І навіть Тебе?
Адже немає тебе, немає..

Так чому ж,
майже щоночі,
зачинившись від усіх,
чиїсь світлі думки..
Я?!
вихльостую на папір..
І вони застигають на ньому
назавжди.

А дві рожеві хмаринки
пливуть собі,
на захід...

...Тихесенько.
​
 
А вірш цей і зовсім, ось, …стих


А вірш цей –
тихіше,
тихіше,
а потім
і зовсім, ось,

…стих.

Хитруванич…

Очі примружив,
мов бегемот,
та котиком
муркає,
муркає,
муркає,

що…

Без їжі розуму
сенсу немає
і тому…

Ти серце її не замай, бо немає
такої,
такої,
такої для тебе…

Якої у мріях собі змалював ти…

Пентюха їжачий, блошачий, бісячий, дрімучий, по волі своїй умираючий, в дур день…

Гороб’якою скорчившись
спи
на печі,

…дідуган.
 
Не її, а запалити

Отже. Уявіть собі, главлітлицаря, якого ненажерні державники однієї, маленької та ще й гордої монетарним характером своєї абсолютно незалежної країни…
Довели таки, до такого достобіса, що він кинув…
ПАЛИТИ.
Майже…
Це не рахуючи тих виснажливих моментів, коли в безмісячну ніч і під ковдрою.
А дружина його, ні, не змогла.
Не захотіла копіювати положення пригноблюваних кирхекухекиндерш західної до нас Європи, після того, як туди завезли цей смердючий, але, все ж таки, евентуальний ********.
І взагалі, не було у неї жодних сил жити з цим (тут Ви, моя освічена читачка, можете вставити будь-яке з визначень, що характеризують саме Вашого обранця), та і, як тут не запалити, коли той же самий (вставте йому на цьому місці що-небудь з самих міцніший виразів, які Ви чули у героїнь американських блокбастерів) виступає на предмет приєднатися до нього і зажити здоровим (для їх спільного родинного бюджету) чином їх подальшого існування.
І починається в цій, благополучнішій, колись, родині, нещадний подільський розгардіяш (чоловік) з банальним биттям посуду (дружина).
І порадити мені їм абсолютно нічого, оскільки…
Ну, уявіть собі, ще й таке…
Улюблена жінка, спокусливо так, тхне на тебе тютюнцем з домішкою ментолу, а ТИ, в найвідповідальніший момент, коли вже і зовсім…
Хочеш не її, а…
ЗАПАЛИТИ!!!
 
Осінь-*****

Осінь-*****,
жаром скаженим повіє, і…
Крадьки,
зіткнеться із
…зимонькою,
що завіє по шкірі, скрипучим.

Лущиться ярістю небо,
а дефібриляції серця мого
не дають ані жити…

Та й вмерти, також…

Чудасії оті,
не дають.

У-у-у,
осінь-*****,
пекельна витія ти,
бестія,
псяка примарна така!
​
 
Крізь дур-зілля березілля

Кілька крапель по лисині цяпнуло
і розтануло щось у душі…

До злиття.

Зачепило, розплеснуло…

Блискавка
освітила на мить мавбуття.
Груди стисла лукава обсесія,
що…

Приречення без відчуття,
все що є…

У безкрайості скреслого,
я,
той пес,
що із хати сдихати біжить,
в забуття…

 
Дереінкарнація

Що сталося, те сталося –
в гарячій сяйній миті,
від погляду здійнявшись,
та так, щоб вщент згоріти…

Природа – що поробиш,
прийшла,
прийшла пора –
серйозна ця робота,
весела тіла гра.
Тепер нам лише разом,
я страх здолавши, вчув,
до шиї доторкнувшись,
що серденько почув…

Поміж дерев помчали,
катаючись в траві.
В прогалинах,
вискалившись,
кохались до зорі,
і від всіх утікши, –
свобода,
щастя світ…

Не до людей було нам!

Було нам - все одне…
Було по барабану –
навіщо й де воно –
тривало диво сласне –
у парку,
у скирті…
Лужок,
узлісся,
просіка -
звивались покотом…
Одного дня – так сталося –
що навіть, під мостом…

Але вдавило часом,
ти відлітала в Брно,
ми, разом обскулилиь,
звірине звіринО…

Як я хотів з тобою!

Але ТА КЛЯТА ВЛАДА!!!

На виставку собачу…

Ти відлетіла в клітці..

Душа моя скулить
Я вив,
я скріб кігтями,
я майже був…

Побитий…

І як вам,
чмам безхвостим,
ну, як вам пояснити,
жагу мою собачу…

Все!

Про мою чортячу,
Все, про мою гарячу,
безглузду ту любов.

Я відійшов…

Я кішку, побачив…

Й-й-й…

Зар-р-ричав!
 
Ледь білого в напівзамерзлім серці

Ледь білого в напівзамерзлім серці.
Та кров горобини, скинута додолу…
Роз’їдена, у мороці, трава.
А на гілках, що звилися від холоду,
чудь білого в розвихреному небі.

Я плекаю зими,
найшвидше завірюха-острах,
та так, щоб не сховатися в НІДЕ.
Й не продихнути!

Щоб випалило все,
що йшлося поміж нами,
диханням завірюхи.

На зорі.

Щоб більше я не відчував,
як серце палить зрада…

Щоб птиця ця зіщулилася в горлі.
Щоб колом в горло.

І не плекати більше!!!

…А чорним мороком в розмитому молозиві нічному, дні щоб текли,
рятуючи від…

Божевілля без прожитку.
 
Ґава-мавпа

Ґава-мавпа, маятня,
все не те, ще й чортеня,
хлющить чаянням в душі –
ласощі-і-і…

Бісеніє бабцею,
чахлиця трьох лапчаста.

Стовпик-ковбик,
зойк разючий
з рота –
Йдіть к чортам - хорти!

Гавкуни, ви всі…

Не ті!!!
 
І м'яти її в тісто

Кожному натурникові – скульпторку на пам'ять!
І м'яти її, м'яти, м'яти, м'яти.
Щоб пухнастою стала…
 
Нізащо

Буцімто Босх
обмалював слов'янський краєвид
кривавим кришталем…
У центрі чорні зграї вибухів, тіла…
Роздерті…
Діточок…
Імла!!!
Смердюча мла
гадючим лизнем досягає в небі …краю.
І острах, острах – цвях у серці…
Цвях.
За що їх, так, лівобережний боже?!
Та, за що ж їх, так…
 
Неначе скаженієш

Та що ж це?!
Ностальгія

Ні!!!

То в перетак,
…здихати хочеться
від снів, перекриваючих аорту.
Неначе скаженієш…
Та й регочеш, плачучи…
Без йоги на підлогу –
шкапою кульгавою,
брикаєшся,
всіх на фіг посилаючи.

– То йдіть ви к чорту!

Гарчиш – біс смислицею…

А розписавши суть,
ти тут же потрапляєш в лапи татів.
Ті душу тереблять – хрипливі цапократи.
Кошлаті дзигуни…
Дегенерати.
 
Ицхак Скородинский сказав(ла):
примерно год я работл над проектом, который хочу представить на форуме.
Когда-то в Харькове была группа литераторов, которые разрабатывали теорию билингвизма. И писали на двух братских языках.
Натисніть, щоб розгорнути...
Так в чём суть этой страшилки?
 

Журналістська жовтяниця


Журналістська жовтяниця,
мімікрична попільниця,
та обдурення олжею…
Та афекти ще оті…

Потім, як?
Іржа та жовч…

Ще?!

Хворобою юродства,
щоб у голови втовкти…

Вас купують – продавайтеся,
забажають – оддавайтеся…

На блакитному оці,
брешуть, брешуть, брешуть, брешуть,
при тарані - бовдури.

Та, ще й…

Пускають міхури.

А в кінці, коли забрешуть,
чешуть, чешуть, чешуть, чешуть,
в душу пирснувши сльозою…
Про свободу і про правду!
та про совість…
Ще й про честь,
ніжно, ніжно - упирі,
то ж, присмокчуться й заразять,
чим накажуть…
Чим накажуть!

…Всім, чим хоче їх господар.

Ну, а після.
Ну!
А після!!!
Просічуть на аж два, О!
Вигризаючи нутро.
 
Дівчача рима

Женская рифма всегда косится на мужскую.
Игорь Муханов

А дівоча, та вічно в сльозах, утирається ніжно косою..
Прямоока!
У небо з надією дивиться...
Зиче охання!
Теплого, теплого, ще й і навік розділеного, сяйний ікар наш, з тобою...
Та іще щоб...
До смерті з тобою, душею ...наш.
Щоби
...навік невтоленно, хоча б із віршами.
І тільки, назавше, та ще й без звороту...
З тобою!
З тобою!
З тобою!!!
 
Біжи, бо вб'ють

Коли застали нас –
Як зойкала:
Ріднесенький, біжи! Біжи, бо вб'ють!

Я виплигнув в імлу.
...І в хащі.
Цаплений бузок,
розсерджений зневір'ям,
хльостав мене п'ятірнями вологими,
та віти
...дряпали до крові пику,
бо намагалися
...вернути.

Захисти!!!

Я кинувся у яр,
котився колобком,
пітляв, почувши матюки.
Під свист картечі...

Уйшов.

А після
...відходив, занурившися у стіг,
і в напівсні,
тремтячи,
від холоду і щастя, згадував.
Медвяне світло нашої любові.
Та шльопання бузку.

...А по тепер, я вже не пам'ятаю чий
той присмак, що гірчить,
на розкривавлених губах,
розтерзаних тобою,
тією,
в безрік,
в лихоманку,
...ніччю.
 
На плічках тендітних несуть

Всю зброю
свою
оголивши,
під музику
техно
і трансу,
солдатки
модельного
бізнесу
крокують,
крокують,
крокують
по діагоналях екранних...


Моделі,
модельки,
моделищи –
крокують,
крокують,
крокують –
заламано
цокотні
пристрасні –
тіла,
вогнеквiтнi
чересла,
і дурнів-
кравців
убрання –
на плічках
на крихких несуть...

Солдатки...

Заламано пристрасні...

Крокують, крокують, крокують.
 
Мазайцем чортеньким

Тут, ось, що...
Вдризг зійшовши із небес
Безтямком худосочним з жаданою книжкой,
яка під пахвою...

І в ту же мить,
розтягши чресла на траві
в розворушеному гаї,
від всіх закрившися
поглибленням в свідомості потік.
Мазайцем чортеньким скакати по стрічках
...убік.
До того ж ще й,
з підстрибом.
Вбирати у калганчик свій про це, та йще про ту,
з надією — поміститься...
Але,
в єдину мить,
відкинути все це,
зливаючись із потойбічним світлом,
Маячити у напівсні,
що чималеньким став піїтом.
Повторюючи,
От!!!
Якщо б...
Якщо б я зміг,
хоча б на чуточку,
ось так ось.
Сам щоб,
зміг.
 
А під ранок янгол ніжний


Боже...

Тиша!

Сніг скрипить...

І сніжинки завиваються

убік подихів землі...

Мла. ...Повітря навпіл змерзло
від чекання чатування
смертних подихів зими...

У-у-у,
глот!

АБСОЛЮТНА
самота!!!

А під ранок янгол ніжний
вікна всім нам...

В ЗАКОЛОТ.
 
Рцы

Дойти до Муромки…
…Уткнуться носом в луг,
вдыхая запах трав…

…Перевернуться,
раскинуть руки,
замереть и…

…Слушать небо.

Затменье тишины и жаворонок…

…Стрекозиный вертолет.

…И шевеленье трав сквозь скрип кузнечиков.

…И мотылёк.

И мотылек, затмивший на мгновенье солнце
в прищуренном глазу.

…Вдохнуть всё это,
встрепенуться с куропаткой,
и в путь.

…И снова в путь,
чтоб превратившись в ижицу,
…исчезнуть.

…На-
зав-
жди.
* * *

Как глаголешь на родненьком русском?
Что, мысли не те?!
Нет покоя от прежнего рцы, фертъ да червь проедают башку...
Ери, хери да фиты — сейчас облегчённы, не те...
Како землю узреть ту?
Где ять словно тать,
твердью укъет
на каждой земной и небесной звезде...
Ты глаголешь на родненьком русском?!
Иль мысли, как мюсли,
совсем, навсегда
и до самой до смерти...
Не те...
 
Ви повинні увійти або зареєструватися, щоб відповісти.
Назад
Зверху Знизу