Статус:
Offline
Реєстрація: 04.07.2005
Повідом.: 208
Реєстрація: 04.07.2005
Повідом.: 208
Без назви...
Коли закриваєш очі і розумієш, що ти у грі, де всім байдуже, хто ти і чому посмішка така фальшива... у грі, де немає успіху для правди, відвертості, щирих емоцій... у грі, що поєднує мільйони людей, які втратили своє обличчя. Вони тільки думають, що вони щасливі, а вночі, там, у снах, щось потаємне, щось, що сильніше цієї гри, що ще має вагу та принаймні намагається вирватися з полону, з вашого полону, каже вам: „Відчини очі! Нужбо, давай, ти зможеш! Прокинься, відчуй, що світ безмежний, що гра – безглуздя, в якому вбивається твоя індивідуальність! Прокинься! Посміхнись сонцю, а якщо немає сонця – посміхнись дощу, останнім жовтим листям, вулиці, щастю іншої людини... Прокинься! Зроби не так, як завжди – обери інший маршрут, послухай свою музику, вимкни той пристрій, що робить з тебе робота, вимкни ту гру! Прокинься! Де твоє серце? Ти забув про нього! Воно втомилося стукати в зачинені двері твого розуму... Прокинься...”
Ранок завойовує місто. Це Новий день. І саме сьогодні хтось, відчинивши очі, вийшов під дощ, розгорнувши долоні до неба та посміхнувся... А ти прокинувся?
(с) B_cool
«Гораздо легче обманывать других, чем не обманывать себя самого» /Марсель Жуандо/
Коли закриваєш очі і розумієш, що ти у грі, де всім байдуже, хто ти і чому посмішка така фальшива... у грі, де немає успіху для правди, відвертості, щирих емоцій... у грі, що поєднує мільйони людей, які втратили своє обличчя. Вони тільки думають, що вони щасливі, а вночі, там, у снах, щось потаємне, щось, що сильніше цієї гри, що ще має вагу та принаймні намагається вирватися з полону, з вашого полону, каже вам: „Відчини очі! Нужбо, давай, ти зможеш! Прокинься, відчуй, що світ безмежний, що гра – безглуздя, в якому вбивається твоя індивідуальність! Прокинься! Посміхнись сонцю, а якщо немає сонця – посміхнись дощу, останнім жовтим листям, вулиці, щастю іншої людини... Прокинься! Зроби не так, як завжди – обери інший маршрут, послухай свою музику, вимкни той пристрій, що робить з тебе робота, вимкни ту гру! Прокинься! Де твоє серце? Ти забув про нього! Воно втомилося стукати в зачинені двері твого розуму... Прокинься...”
Ранок завойовує місто. Це Новий день. І саме сьогодні хтось, відчинивши очі, вийшов під дощ, розгорнувши долоні до неба та посміхнувся... А ти прокинувся?
(с) B_cool
«Гораздо легче обманывать других, чем не обманывать себя самого» /Марсель Жуандо/
