«Беркутівці» затягли мене за свої барикади, де утворили живий коридор близько із сорока осіб і провели мене через нього. У цей час били кийками, щитами, руками, ногами, плювали на мене та насміхалися. Коли я пройшов коридор – їхній керманич змусив мене повністю роздягтися – далі усе тіло залили перцевим газом. Коли ж я почав корчитися від болю – вони всі насміхалися. Та цим все не закінчилося, хтось із них витягнув ніж та порізав мені сідницю. Також у той час, коли мене били, змушували співати державний славень. Коли вели в автозак, мені заламали руки так, що одна зламалася. Після того кинули в автозак та чотири години не хотіли викликати швидку.
У автозаці нас було троє. Керманич «Беркута» зайшов і почав стукати до кожного у відділення і питати, чи у нас цілі зуби. Один із нас сказав, що так, після чого він відкрив камеру та вибив йому зуби.
Коли все ж приїхала швидка, мене намагалися забрати до дитячої лікарні через те, що я неповнолітній, проте той же керівник «Беркута» наполягав, що я ніякий неповнолітній і це не правда, тому треба доправляти до лікарні, де є палата-камера. Він ще й додавав, що мене мало били!