Ві тут єрундой маєтєсь, а мєжду тєм жізнь разнообразна і нєпрєдсказуєма, прічєм совєршєнно бєсплатно - біло бі жєланіє наблюдать.
Я сєгодня наблюдал.
Сіжу на бульварє, курю. На другой сторонє ідєт нє то дєваха, нє то ужє тєтя. Нічєго такая (іздалі, принаймні) тєтя. В коротєньком сарафанє.
Заворачіваєт за угол дома, там у торца дома клумбочка-цвєточкі у кого-то под окном, красота. І какой-то кустік... такіє остріє лістья ввєрх торчат. Мнє до колєна максімум.
Садітся та тєтя за кустік в ізвєстной позє. Вєрнєє, думаєт, что за кустік, бо відно єто всє половінє бульвара, а мнє віднєє всєх, поскольку лавочка аккурат протів клумбочкі.
І... ясно, что нє трусі поправляла (да і вообщє - судя по бістротє опєрації, там іх вообщє нє біло). Жаль, біноклєй, как в опєрє, нє прєдлагают.
Жізнь заграла новими барвами. Я сходіл за півом в бліжайшєє завєдєніє.
