Статус: Офлайн
Реєстрація: 11.06.2014
Повідом.: 36129
Реєстрація: 11.06.2014
Повідом.: 36129
27.08.14 вторжение войск РФ
- Автор теми CAXAP
- Дата створення
Статус: Офлайн
Реєстрація: 11.06.2014
Повідом.: 36129
Реєстрація: 11.06.2014
Повідом.: 36129
Статус: Офлайн
Реєстрація: 11.06.2014
Повідом.: 36129
Реєстрація: 11.06.2014
Повідом.: 36129
Пишут, по ходу, Ташкент скорее жив, чем мертв. Прическу только немного поменял.
Статус: Офлайн
Реєстрація: 11.06.2014
Повідом.: 36129
Реєстрація: 11.06.2014
Повідом.: 36129
Статус: Офлайн
Реєстрація: 11.06.2014
Повідом.: 36129
Реєстрація: 11.06.2014
Повідом.: 36129
Прямая трансляция похорон Захарченко, кому интересно. Пишут, на похороны автобусами свозят людей со всех населенных пунктов ОРДО по разнарядке. Всем приказано скорбеть.
З.ы. Гроб закрытый. Скорее всего головы нет.
Или Захара в гробу нет.
З.ы. Гроб закрытый. Скорее всего головы нет.
Или Захара в гробу нет.
Это бы в старпост! Как думаете?
Статус: Офлайн
Реєстрація: 30.11.2009
Повідом.: 6379
Реєстрація: 30.11.2009
Повідом.: 6379
Статус: Офлайн
Реєстрація: 30.11.2009
Повідом.: 6379
Реєстрація: 30.11.2009
Повідом.: 6379
Через чур уж быстрые похороны, не находите? Ни следственных действий, ни экспертиз ... сюр какой то
Статус: Офлайн
Реєстрація: 11.06.2014
Повідом.: 36129
Реєстрація: 11.06.2014
Повідом.: 36129
Я уже дописАл перед этим. Может быть и такое. Спектакль в Донецком театре оперы и балета.
Статус: Офлайн
Реєстрація: 11.06.2014
Повідом.: 36129
Реєстрація: 11.06.2014
Повідом.: 36129
Вот сколько народа мимо проходит, хоть-бы один додумался приоткрыть крышечку и посмотреть -- лежит там Шурик, или нет?
Статус: Офлайн
Реєстрація: 11.06.2014
Повідом.: 36129
Реєстрація: 11.06.2014
Повідом.: 36129
У цветочников в Донецке сегодня праздник.
Die Welt:Більше, ніж просто газопровід
Російський проект газопроводу «Північний Потік-2» розділяє Європу й обтяжує відносини зі США. Центральне питання: наскільки можна узалежнюватися від Москви, особливо зважаючи на кризу в Україні?
На нещодавній зустрічі Анґели Меркель із Владіміром Путіним у замку Мезеберг йшлося про Сирію та Східну Україну, але важливою була й тема «Північного потоку-2». Консорціум із Газпрому та корпорацій із Німеччини, Нідерландів і Франції має намір на додачу до вже наявного першого провести через Балтійське море другий трубопровід із Росії до Німеччини.
Проти планованого будівництва значні застереження має Україна, яка не хоче втрачати транзитні доходи від Росії. Польща та країни Балтії критикують цей проект, як і Дональд Трамп, бо бояться надмірної залежності ЄС від російського газу. Окрім того, президент США хоче продавати більше скрапленого газу до Європи.
Суперечка точиться довкола політичного та військового балансу, але не лише. Для Європи в ній ідеться передовсім про два варіанти: російський природний газ через магістральні трубопроводи із Західного Сибіру або з американських джерел морськими танкерами зі скрапленим газом, що значно дорожче, ніж у конкурентів зі Сходу. Вони обидва ще довго будуть потрібні Європі. І не лише вони, якщо з німецького енергетичного переходу має щось вийти. Наявні трубопроводи, як-от «Північний Потік-1», завантажені.
«Усе залежить від ціни на нафту», — це оригінальні слова Путіна. Новий цар розуміє нафтову економіку та нафтову політику. Його докторська дисертація в багатому традиціями Гірничому інституті в Санкт-Петербурзі ще в радянські часи була захищена на тему «Як нафта й газ формують політичну владу». Якщо «Північний потік-2» справді прокладуть через Балтійське море та підключать до мережі, то технічно Кремль зможе зменшити й обрізати необхідні Україні мільярдні доходи від транзитного бізнесу. Чого варті російські обіцянки про те, що цього не станеться?
Завжди можуть трапитися технічні збої, справжні та несправжні. Проте хроніки холодної війни показують, що Москва повсякчас розмежовувала політику та бізнес: газ, хоч би якими холодними були відносини, завжди доходив до замовників і грів не лише німецькі житла та електростанції, а й політичні зв’язки.
Тим часом сталося багато подій, але географія та геологія досі мають те саме значення. Назва гри «влада». За цим стоїть питання, виходячи далеко за межі кордонів 1991-го, про політичну та економічну структуру Східної Європи, а особливо про майбутнє України: частини російської зони впливу чи форпосту Європейського Союзу з підтримкою Америки?
Анексія Криму та локальна війна на Сході України доводять, що для Москви останнє слово ще не сказане. ЄС та НАТО за 30 років не спромоглися досягти загальної концепції з питання України та Росії. Перша завжди була складним партнером, тоді як російське керівництво не хотіло прийняти зміни й досі не хоче.
Але хіба ми не бачили такий фільм раніше, майже п’ять десятиліть тому, коли про німецько-радянський бізнес із газовими трубами вів переговори канцлер Гельмут Шмідт, а підписав канцлер Гельмут Коль? Вашингтон і тоді засуджував це як колаборацію з противником у холодній війні. Бонн хотів, особливо в змаганні на витривалість Сходу й Заходу довкола ракет середньої дальності, зберегти роль посередника в політичному заспокоєнні та розрядці, надаючи великого значення розширенню енергетичної бази та збереженню робочих місць у металургійній промисловості Рура.
На це працював Шмідт, а після нього Коль, скориставшись усім капіталом довіри, який він мав у Рональда Рейґана. Озираючись назад, бізнес із газопроводами виявився економічно вигідним та політично заспокійливим.
Чи можна з такого досвіду розробити напрями дій для майбутнього? Російська економіка, яка протистоїть санкціям a conto України, Криму та Сирії, потребує гарантованих доходів від нафтового бізнесу, що ведеться між Західним Сибіром та індустріально розвинутими європейськими країнами. Те саме стосується російської держави та її величезного апарату, який хоче бути добре змащеним. Також це важливо для виплат різним олігархам, що не бажають жити в злигоднях.
У справах нафти Путін прогнозований. Альтернатива Китай як ринок збуту для Західного Сибіру нині та ще на тривалу перспективу музика майбутнього вже лише з причин відстані й надзвичайних видатків. І коли західні європейці складні для переговорів партнери, особливо якщо знають позицію Америки, то це особливо стосується китайців, які закуповують енергію в усьому світі без жодних сентиментів. Коли йдеться про гроші, навіть серед азійських супердержав зникає добродушність.
Це складна матерія, і майже все пов’язано з майже усім. Американський СПГ конкурує на ринках із російською нафтою, але обидва проти багатств Перської затоки. Трамп вважає, що зростання ціни на нафту, дефіцит газу й подешевшання транспортувань сприятимуть його шансам на осінніх виборах до Конгресу. Для Заходу було б спокійніше спостерігати за грою ринкових сил і використовувати її, якби трубопроводи та географія природного газу постійно не спокушали Кремль демонструвати Україні її слабкість, залежність і географічне прокляття.
Не варто виключати того, що Путін може використати їх для коригування результатів великих змін 1989–1991 років (на його думку, найбільшої геополітичної катастрофи ХХ століття). Він часто натякав на це, кажучи про становище росіян за межами нинішніх кордонів. Не можна стверджувати також, що ЄС та НАТО, а саме США, змогли в цій бісовій ситуації вибороти довготривалу та спрямовану на досягнення миру стратегію щодо України.
Запит на мистецтво управління державою великий. Але як у Вашингтоні, Берліні та Брюсселі, так і в Москві цей товар у дефіциті.
Міхаель Штюрмер , Die Welt
▪ 2018 Axel Springer SE. Alle Rechte vorbehalten
Російський проект газопроводу «Північний Потік-2» розділяє Європу й обтяжує відносини зі США. Центральне питання: наскільки можна узалежнюватися від Москви, особливо зважаючи на кризу в Україні?
На нещодавній зустрічі Анґели Меркель із Владіміром Путіним у замку Мезеберг йшлося про Сирію та Східну Україну, але важливою була й тема «Північного потоку-2». Консорціум із Газпрому та корпорацій із Німеччини, Нідерландів і Франції має намір на додачу до вже наявного першого провести через Балтійське море другий трубопровід із Росії до Німеччини.
Проти планованого будівництва значні застереження має Україна, яка не хоче втрачати транзитні доходи від Росії. Польща та країни Балтії критикують цей проект, як і Дональд Трамп, бо бояться надмірної залежності ЄС від російського газу. Окрім того, президент США хоче продавати більше скрапленого газу до Європи.
Суперечка точиться довкола політичного та військового балансу, але не лише. Для Європи в ній ідеться передовсім про два варіанти: російський природний газ через магістральні трубопроводи із Західного Сибіру або з американських джерел морськими танкерами зі скрапленим газом, що значно дорожче, ніж у конкурентів зі Сходу. Вони обидва ще довго будуть потрібні Європі. І не лише вони, якщо з німецького енергетичного переходу має щось вийти. Наявні трубопроводи, як-от «Північний Потік-1», завантажені.
«Усе залежить від ціни на нафту», — це оригінальні слова Путіна. Новий цар розуміє нафтову економіку та нафтову політику. Його докторська дисертація в багатому традиціями Гірничому інституті в Санкт-Петербурзі ще в радянські часи була захищена на тему «Як нафта й газ формують політичну владу». Якщо «Північний потік-2» справді прокладуть через Балтійське море та підключать до мережі, то технічно Кремль зможе зменшити й обрізати необхідні Україні мільярдні доходи від транзитного бізнесу. Чого варті російські обіцянки про те, що цього не станеться?
Завжди можуть трапитися технічні збої, справжні та несправжні. Проте хроніки холодної війни показують, що Москва повсякчас розмежовувала політику та бізнес: газ, хоч би якими холодними були відносини, завжди доходив до замовників і грів не лише німецькі житла та електростанції, а й політичні зв’язки.
Тим часом сталося багато подій, але географія та геологія досі мають те саме значення. Назва гри «влада». За цим стоїть питання, виходячи далеко за межі кордонів 1991-го, про політичну та економічну структуру Східної Європи, а особливо про майбутнє України: частини російської зони впливу чи форпосту Європейського Союзу з підтримкою Америки?
Анексія Криму та локальна війна на Сході України доводять, що для Москви останнє слово ще не сказане. ЄС та НАТО за 30 років не спромоглися досягти загальної концепції з питання України та Росії. Перша завжди була складним партнером, тоді як російське керівництво не хотіло прийняти зміни й досі не хоче.
Але хіба ми не бачили такий фільм раніше, майже п’ять десятиліть тому, коли про німецько-радянський бізнес із газовими трубами вів переговори канцлер Гельмут Шмідт, а підписав канцлер Гельмут Коль? Вашингтон і тоді засуджував це як колаборацію з противником у холодній війні. Бонн хотів, особливо в змаганні на витривалість Сходу й Заходу довкола ракет середньої дальності, зберегти роль посередника в політичному заспокоєнні та розрядці, надаючи великого значення розширенню енергетичної бази та збереженню робочих місць у металургійній промисловості Рура.
На це працював Шмідт, а після нього Коль, скориставшись усім капіталом довіри, який він мав у Рональда Рейґана. Озираючись назад, бізнес із газопроводами виявився економічно вигідним та політично заспокійливим.
Чи можна з такого досвіду розробити напрями дій для майбутнього? Російська економіка, яка протистоїть санкціям a conto України, Криму та Сирії, потребує гарантованих доходів від нафтового бізнесу, що ведеться між Західним Сибіром та індустріально розвинутими європейськими країнами. Те саме стосується російської держави та її величезного апарату, який хоче бути добре змащеним. Також це важливо для виплат різним олігархам, що не бажають жити в злигоднях.
У справах нафти Путін прогнозований. Альтернатива Китай як ринок збуту для Західного Сибіру нині та ще на тривалу перспективу музика майбутнього вже лише з причин відстані й надзвичайних видатків. І коли західні європейці складні для переговорів партнери, особливо якщо знають позицію Америки, то це особливо стосується китайців, які закуповують енергію в усьому світі без жодних сентиментів. Коли йдеться про гроші, навіть серед азійських супердержав зникає добродушність.
Це складна матерія, і майже все пов’язано з майже усім. Американський СПГ конкурує на ринках із російською нафтою, але обидва проти багатств Перської затоки. Трамп вважає, що зростання ціни на нафту, дефіцит газу й подешевшання транспортувань сприятимуть його шансам на осінніх виборах до Конгресу. Для Заходу було б спокійніше спостерігати за грою ринкових сил і використовувати її, якби трубопроводи та географія природного газу постійно не спокушали Кремль демонструвати Україні її слабкість, залежність і географічне прокляття.
Не варто виключати того, що Путін може використати їх для коригування результатів великих змін 1989–1991 років (на його думку, найбільшої геополітичної катастрофи ХХ століття). Він часто натякав на це, кажучи про становище росіян за межами нинішніх кордонів. Не можна стверджувати також, що ЄС та НАТО, а саме США, змогли в цій бісовій ситуації вибороти довготривалу та спрямовану на досягнення миру стратегію щодо України.
Запит на мистецтво управління державою великий. Але як у Вашингтоні, Берліні та Брюсселі, так і в Москві цей товар у дефіциті.
Міхаель Штюрмер , Die Welt
▪ 2018 Axel Springer SE. Alle Rechte vorbehalten
⚠ Тільки зареєстровані користувачі бачать весь контент та не бачать рекламу.
А может траур. Все запасы отжали бесплатно
Статус: Офлайн
Реєстрація: 11.06.2014
Повідом.: 36129
Реєстрація: 11.06.2014
Повідом.: 36129
Статус: Офлайн
Реєстрація: 23.02.2011
Повідом.: 18068
Реєстрація: 23.02.2011
Повідом.: 18068
Двойной. 31 августа распродали первоклашкам, а 1-го сентября линейки отменили. Потом - похороны Захарченко. Теперь - снова 1 сентября, которое перенесли на 4-ое.
Як місто-форпост виховує патріотів
Дніпро віднедавна - місто-форпост української державності, який утвердився в ролі наріжного каменю у часи російської збройної агресії. Саме це місто зупинило “руську весну”, багато в чому саме завдяки людському ресурсу - небачених мужності, патріотизму та людяності місцевих мешканців. Сила волонтерського руху із серця України - із Дніпра - підтримала українську армію у потрібний для того час.
На разі не викликає сумніву, що в Дніпрі живе багато свідомих патріотичних громадян. Проте аби побудувати сильну та цілісну країну наразі важливо виховувати патріотизм у молоді, до того ж у кожного і змалку. Редакція Дніпрограду вирішила дослідити як впроваджується патріотичне виховання у Дніпрі та які це приносить результати.
З НАМИ ПРОВІДНИК
Масштаб патріотичного виховання в області підкреслює хоча б той факт, що періодичним учасником заходів для молоді є командир Української добровольчої армії, народний депутат Дмитро Ярош. Крім регулярних зборів на базі УДА для майбутніх вояків, ветерани і вояки-добровольці охоче займаються з молоддю.
Зокрема, нещодавно у муніципальному таборі "Діти Дніпра" пройшла військово-патріотична гра "Патріот", яка мала на меті навчати дітей основам військової справи, а також підвищити рівень їхнього фізичного та морального стану. Проведення гри присвятили Дню Незалежності України. Одразу кількасот дітей взяли участь у змаганнях, які проводилися під керівництвом інструкторів комунального підприємства "Патріот" та учасників бойових дій, зокрема і бійців медичного підрозділу УДА "Госпітальєри".
До табору завітав і сам командир Української добровольчої армії Дмитро Ярош. Він підкреслив ключову роль патріотичного виховання молоді у майбутній перемозі над агресором.
«Патріотичне виховання дітей має неабияке значення для держави. Так сталося, що з 1994 року я займався приблизно такими ж речами. Зокрема, військово-патріотичним вихованням у такій організації як «Тризуб імені Степана Бандери». Я знаю, що дуже багато тих хлопців і дівчат, яких ми виховували протягом двох десятків років потім дуже активно проявили себе у 2014 році. Ціла плеяда наших вихованців наразі командує цілими підрозділами. Ефект є, і він дуже предметний. Саме тому, що змалку прививалася любов до Батьківщини, вміння захищати свою націю, свою державу і свою гідність. До речі, мені дуже подобається римське гасло «За домашні вогнища і вівтарі», яке відображає суть патріотизму, бо врешті кожен хто воює зараз на Сході, він захищає не просто якусь абстракцію, а захищає свою родину, майбутнє своїх дітей», - розповів Дмитро Ярош.
ВИХОВАННЯ ПАТРІОТІВ ЯК СИСТЕМА З БЮДЖЕТНИМ ФІНАНСУВАННЯМ
У Дніпрі функціонує комунальне підприємство міськради “Патріот”. Власне, їх діяльність і спрямована на виховання патріотизму у молоді. Співробітники КП регулярно проводять уроки мужності серед дітей, навчають безпечному поводженню зі зброєю та наданню домедичної допомоги, проводять для студентів турніри з польової медицини і тактики, навчають як на практиці розбирати та збирати автомат, одягти бронежилет і каску, а також правильно накладати джгут.
Колишній співробітник КП, ветеран війни на Сході Олександр Пісаревський вважає, що за доволі короткий термін досягнуті результати відчутні, але є над чим працювати далі.
“Звісно, результат є. Тільки за минулий рік КП "Патріот" охопило близько 3000 дітей, в основному учнів середніх шкіл та студентів коледжів, але через брак фінансування, і як наслідок, кадровий голод, результати ці важко закріпити. Підприємство не може створювати гуртки, спортивні секції тощо. Крім того потрібні відповідні приміщення. Та і що говорити, коли навіть офісу власного КП не має. Після звільнення з “Патріота”, я продовжую з ним співпрацювати. Проводимо уроки мужності, влаштовуємо вишколи, читаємо лекції. “Патріот” тісно співпрацює з Центром допризовної підготовки молоді Самарського району, НПК Айдар, козаками”, - описує стан справ Писаревський.
На його думку, в Дніпрі слід більше уваги приділяти гурткам технічної творчості. Це дає можливість не тільки підготувати спеціалістів для армії, але й дати дітям початкові навички у вибраній професії, це зацікавить їх, прищепить бажання розвиватися, вдосконалюватися. “Також корисними були б спортивні секції з командних видів спорту, бойових мистецтв, спортивного орієнтування. Та це тільки один бік. Бажано було би долучати дітей до мистецтва, ознайомлювати їх з народною творчістю, читати лекції з історії, знімати дитячі фільми. Одним словом: національно-патріотичне виховання - це багатогранна виховна робота, яка ведеться змалечку і продовжується все життя. Форм цієї роботи надзвичайно багато”, - вважає учасник бойових дій Олександр Писаревський.
ІНТЕРАКТИВ - ЯК СПОСІБ ЗАЦІКАВИТИ МОЛОДЬ В ІСТОРІЇ РІДНИХ ЗЕМЕЛЬ
Благородною справою у Дніпрі активно займається і громадське формування “СІЧ-ЗАХИСТ”.
“Наша спільна ідея — відродження українства у місті Дніпро. Шляхом зустрічей та різноманітних заходів, ми заохочуємо молодь, особливо дітей та підлітків, знайомитись з історією рідного краю та українською культурою”, - йдеться на сторінці громадського формування у Facebook.
Активісти регулярно допомагають дітям і підліткам зі складними життєвими обставинами. Одним із найбільш яскравих заходів за ініціативи громадського формування була екскурсія на Хортицю. Поїздка до, так званої, колиски Запорізької Січі неабияк вплинула на патріотизм молоді.
“Для дітей, які опинилися у складних обставинах, така екскурсія була корисна перш за все психологічно. Адже це зміна обстановки, щось нове. Чимало з цих дітей не виїжджали за місто, і відвезти їх до відновленої колиски українського козацтва активісти ГФ «СІЧ-ЗАХИСТ» тоді вважали — і досі вважають — гарною думкою. До того ж це патріотичне виховання”, - повідомила організатор заходу, помічник народного депутата Надія Святун.
Серед подій, організованих “СІЧ-ЗАХИСТ” були також квести, де підлітки в ігровій формі дізналися більше про історію рідного міста. Серед тем: історія дніпровського метро, міські історичні будівлі й пам’ятки, відомі діячі та вчені, які тут народились або жили.
“Неодноразово діти і підлітки відвідували музей полку «Дніпро-1». Після екскурсії бійці полку проводили показовий інструктаж, як збирати та розбирати зброю. Діти були у захваті та просили ще проводити подібні заходи. Особливо підліткам сподобався квест на історичну тематику”, - розповів представник ГФ “СІЧ-ЗАХИСТ” Володимир Тохтуєв.
ПИТАННЯ МАЙБУТНЬОГО
Мабуть, кожному очевидно, що патріотичне виховання надважливе особливо в наші часи, коли в країні ворог веде війну. Треба виховувати дітей справжніми захисниками Вітчизни, гідними нащадками козаків, з дитинства привчати до зброї і змалку виховувати готовність обороняти й захищати країну. Якщо наше покоління вірно виховуватиме своїх дітей і доб’ється викорінення совка з нашого оточення - з пам’ятників, підручників, назв вулиць тощо, а найголовніше - з мізків, то через покоління наші діти не побачать війни. Вони не вагатимуться із самоідентифікацією, чітко знатимуть, що вони - українці, громадяни країни, яку люблять і оберігають.
Відтак, очевидно, що у тій чи іншій формі необхідно привчати дітей до патріотизму, любові до рідного і вмінню його захищати. І добре, що паростки такого патріотичного виховання мають місце у місті героїв Дніпрі. Безумовно, слід вітати, хоч і не надто щедру, підтримку патріотичних ініціатив міською владою.
Втім, якщо патріотичне виховання не стане державним пріоритетом, це навряд чи дасть очікуваний і масштабний ефект. Вкрай важливо, щоб ініціативи окремих волонтерів і патріотів не залишилися поодинокими акціями, а патріотичне виховання прийдешніх поколінь в Україні надалі проводилося системно та набирало все більших обертів.
Автор: Єва МЕРЕЖКО
Дніпро віднедавна - місто-форпост української державності, який утвердився в ролі наріжного каменю у часи російської збройної агресії. Саме це місто зупинило “руську весну”, багато в чому саме завдяки людському ресурсу - небачених мужності, патріотизму та людяності місцевих мешканців. Сила волонтерського руху із серця України - із Дніпра - підтримала українську армію у потрібний для того час.
На разі не викликає сумніву, що в Дніпрі живе багато свідомих патріотичних громадян. Проте аби побудувати сильну та цілісну країну наразі важливо виховувати патріотизм у молоді, до того ж у кожного і змалку. Редакція Дніпрограду вирішила дослідити як впроваджується патріотичне виховання у Дніпрі та які це приносить результати.
З НАМИ ПРОВІДНИК
Масштаб патріотичного виховання в області підкреслює хоча б той факт, що періодичним учасником заходів для молоді є командир Української добровольчої армії, народний депутат Дмитро Ярош. Крім регулярних зборів на базі УДА для майбутніх вояків, ветерани і вояки-добровольці охоче займаються з молоддю.
Зокрема, нещодавно у муніципальному таборі "Діти Дніпра" пройшла військово-патріотична гра "Патріот", яка мала на меті навчати дітей основам військової справи, а також підвищити рівень їхнього фізичного та морального стану. Проведення гри присвятили Дню Незалежності України. Одразу кількасот дітей взяли участь у змаганнях, які проводилися під керівництвом інструкторів комунального підприємства "Патріот" та учасників бойових дій, зокрема і бійців медичного підрозділу УДА "Госпітальєри".
До табору завітав і сам командир Української добровольчої армії Дмитро Ярош. Він підкреслив ключову роль патріотичного виховання молоді у майбутній перемозі над агресором.
«Патріотичне виховання дітей має неабияке значення для держави. Так сталося, що з 1994 року я займався приблизно такими ж речами. Зокрема, військово-патріотичним вихованням у такій організації як «Тризуб імені Степана Бандери». Я знаю, що дуже багато тих хлопців і дівчат, яких ми виховували протягом двох десятків років потім дуже активно проявили себе у 2014 році. Ціла плеяда наших вихованців наразі командує цілими підрозділами. Ефект є, і він дуже предметний. Саме тому, що змалку прививалася любов до Батьківщини, вміння захищати свою націю, свою державу і свою гідність. До речі, мені дуже подобається римське гасло «За домашні вогнища і вівтарі», яке відображає суть патріотизму, бо врешті кожен хто воює зараз на Сході, він захищає не просто якусь абстракцію, а захищає свою родину, майбутнє своїх дітей», - розповів Дмитро Ярош.
ВИХОВАННЯ ПАТРІОТІВ ЯК СИСТЕМА З БЮДЖЕТНИМ ФІНАНСУВАННЯМ
У Дніпрі функціонує комунальне підприємство міськради “Патріот”. Власне, їх діяльність і спрямована на виховання патріотизму у молоді. Співробітники КП регулярно проводять уроки мужності серед дітей, навчають безпечному поводженню зі зброєю та наданню домедичної допомоги, проводять для студентів турніри з польової медицини і тактики, навчають як на практиці розбирати та збирати автомат, одягти бронежилет і каску, а також правильно накладати джгут.
Колишній співробітник КП, ветеран війни на Сході Олександр Пісаревський вважає, що за доволі короткий термін досягнуті результати відчутні, але є над чим працювати далі.
“Звісно, результат є. Тільки за минулий рік КП "Патріот" охопило близько 3000 дітей, в основному учнів середніх шкіл та студентів коледжів, але через брак фінансування, і як наслідок, кадровий голод, результати ці важко закріпити. Підприємство не може створювати гуртки, спортивні секції тощо. Крім того потрібні відповідні приміщення. Та і що говорити, коли навіть офісу власного КП не має. Після звільнення з “Патріота”, я продовжую з ним співпрацювати. Проводимо уроки мужності, влаштовуємо вишколи, читаємо лекції. “Патріот” тісно співпрацює з Центром допризовної підготовки молоді Самарського району, НПК Айдар, козаками”, - описує стан справ Писаревський.
На його думку, в Дніпрі слід більше уваги приділяти гурткам технічної творчості. Це дає можливість не тільки підготувати спеціалістів для армії, але й дати дітям початкові навички у вибраній професії, це зацікавить їх, прищепить бажання розвиватися, вдосконалюватися. “Також корисними були б спортивні секції з командних видів спорту, бойових мистецтв, спортивного орієнтування. Та це тільки один бік. Бажано було би долучати дітей до мистецтва, ознайомлювати їх з народною творчістю, читати лекції з історії, знімати дитячі фільми. Одним словом: національно-патріотичне виховання - це багатогранна виховна робота, яка ведеться змалечку і продовжується все життя. Форм цієї роботи надзвичайно багато”, - вважає учасник бойових дій Олександр Писаревський.
ІНТЕРАКТИВ - ЯК СПОСІБ ЗАЦІКАВИТИ МОЛОДЬ В ІСТОРІЇ РІДНИХ ЗЕМЕЛЬ
Благородною справою у Дніпрі активно займається і громадське формування “СІЧ-ЗАХИСТ”.
“Наша спільна ідея — відродження українства у місті Дніпро. Шляхом зустрічей та різноманітних заходів, ми заохочуємо молодь, особливо дітей та підлітків, знайомитись з історією рідного краю та українською культурою”, - йдеться на сторінці громадського формування у Facebook.
Активісти регулярно допомагають дітям і підліткам зі складними життєвими обставинами. Одним із найбільш яскравих заходів за ініціативи громадського формування була екскурсія на Хортицю. Поїздка до, так званої, колиски Запорізької Січі неабияк вплинула на патріотизм молоді.
“Для дітей, які опинилися у складних обставинах, така екскурсія була корисна перш за все психологічно. Адже це зміна обстановки, щось нове. Чимало з цих дітей не виїжджали за місто, і відвезти їх до відновленої колиски українського козацтва активісти ГФ «СІЧ-ЗАХИСТ» тоді вважали — і досі вважають — гарною думкою. До того ж це патріотичне виховання”, - повідомила організатор заходу, помічник народного депутата Надія Святун.
Серед подій, організованих “СІЧ-ЗАХИСТ” були також квести, де підлітки в ігровій формі дізналися більше про історію рідного міста. Серед тем: історія дніпровського метро, міські історичні будівлі й пам’ятки, відомі діячі та вчені, які тут народились або жили.
“Неодноразово діти і підлітки відвідували музей полку «Дніпро-1». Після екскурсії бійці полку проводили показовий інструктаж, як збирати та розбирати зброю. Діти були у захваті та просили ще проводити подібні заходи. Особливо підліткам сподобався квест на історичну тематику”, - розповів представник ГФ “СІЧ-ЗАХИСТ” Володимир Тохтуєв.
ПИТАННЯ МАЙБУТНЬОГО
Мабуть, кожному очевидно, що патріотичне виховання надважливе особливо в наші часи, коли в країні ворог веде війну. Треба виховувати дітей справжніми захисниками Вітчизни, гідними нащадками козаків, з дитинства привчати до зброї і змалку виховувати готовність обороняти й захищати країну. Якщо наше покоління вірно виховуватиме своїх дітей і доб’ється викорінення совка з нашого оточення - з пам’ятників, підручників, назв вулиць тощо, а найголовніше - з мізків, то через покоління наші діти не побачать війни. Вони не вагатимуться із самоідентифікацією, чітко знатимуть, що вони - українці, громадяни країни, яку люблять і оберігають.
Відтак, очевидно, що у тій чи іншій формі необхідно привчати дітей до патріотизму, любові до рідного і вмінню його захищати. І добре, що паростки такого патріотичного виховання мають місце у місті героїв Дніпрі. Безумовно, слід вітати, хоч і не надто щедру, підтримку патріотичних ініціатив міською владою.
Втім, якщо патріотичне виховання не стане державним пріоритетом, це навряд чи дасть очікуваний і масштабний ефект. Вкрай важливо, щоб ініціативи окремих волонтерів і патріотів не залишилися поодинокими акціями, а патріотичне виховання прийдешніх поколінь в Україні надалі проводилося системно та набирало все більших обертів.
Автор: Єва МЕРЕЖКО
⚠ Тільки зареєстровані користувачі бачать весь контент та не бачать рекламу.