=
Люблю этого парня читать!
Мартин Брест
Вчора о 17:28 ·
- слышь, братан, продай автомат!
Весна заливает Новотроицкое холодными лучами яркого не по донбасски солнца, мы стоим возле магазина, их трое, и они с удовольствием пьют пиво, облокотясь на капот черной девяносто девятой. Они смеются - им весело смотреть на чумазых, кашляющих и суетящихся военных, покупающих воду на разлив в грязные шестилитровые баклажки.
- ну че, сговоримся? Гггг...
Знаете, мы ведь все - обычные люди. Ушедшие из домов мужики, который месяц сидящие на околице Докучаевска, у которых одно хорошо - командир разрешил выезд в село за пожрать. Мы все учились стрелять и хоть что то понимать в этой войне на ходу, мы не резкие десантники и не суперские спецназовцы, мы не спокойные разведосы, и мы нихрена на самом деле не понимали в том, что вокруг нас творится. Мы умели копать, стрелять, снова копать и стараться не быть убитым, "бо це зовсім тупо". Мы - обычная пехота, про которую не поют песни и не снимают кино, ну, кроме *****ского ролика про лопатку.
Мы - обычные неуклюжие и недалекие дядьки, которые покупаюь воду.
- братан, продай автомат! Гггг...
Ляшко аккуратно ставит в кузов пикапа четыре мокрых баклажки и уходит правее, за дорогу. Воханыч проходит вдоль кузова и перехватывает автомат. Шматко как то совсем уж непонятно вдруг выныривает почти в тылу у этих, мммать их, братанов. Я - просто иду к ним.
...
Уже на обратном пути Воханыч выдает: "тре було тачку забрати, бо охуїли сєпари". Все молчат. Шматко улыбается, Ляшко хочет домой, я кручу руль и прокручиваю в голове сегодняшние задачи. Воды купили - это гуд, а вот гофры не купили, строительный рано закрывается. Гвозди еще есть. Скобы... мы, кажись, выгребли все в окрестных магазинах. Ну норм, вроде ничо не забыли...
Мы - просто пехота. Эта история без смысла, завязки, кульминации и счастливого окончания. Просто - кусочек прежней жизни, ярко всыхнувший почему-то именно сегодня.
Ще один суддя втік з України
Підозрюваний у протизаконному розподілі справ колишній керівник Вищого господарського суду Татьков Віктор покинув межі України. Про це представників «Українських новин» проінформувало власне джерело в Генеральні прокуратурі, передає replyua.net.
«Його адвокат розповів, що Татьков поїхав закордон з метою лікування», - розповів співрозмовник. Після цього пояснення представники Генпрокуратури не зверталися до суду з метою обрання судді запобіжного заходу.
Важливо: у прес-центрі ГПУ розповідають, що колишній головний суддя Вищого госпсуду Татьков Віктор покинув межі України до того, як йому було оголошено про підозру. «У зв’язку з цими обставинами слідство зможе звернутися до суду для обрання одіозному судді запобіжний захід вже після того, як він повернеться після лікування назад в Україну. Або після того, як його визнають втікачем. Наразі інформації про навмисне переховування судді немає. Слідство перевіряє всі можливі зачіпки», - зауважили в ГПУ. Також Татьков заповнив свою електронну декларацію, в якій він розповів, що у нього є будинок площею 54 квадрати та земельна ділянка в Донецькій області неподалік обласного центру. Також він розповів про оренду кількох квартир та будинку в Києві.
⚠ Тільки зареєстровані користувачі бачать весь контент та не бачать рекламу.