Змінюй хід війни! Допомагай ЗСУ!

27.08.14 вторжение войск РФ

  • Автор теми Автор теми CAXAP
  • Дата створення Дата створення
Edmond Dantes
‏@deMonte_Cristo
Напоминаю:
Вот уже 2.5 года Донбасс нас не кормит.
300 дней тому россия отключила нам газ.
И около года назад был реализован план Мореля.
 
Кстати, не знаю почему, но на ОЛХ очень часто стали попадаються положения по обміну Крыма на Украину, хотя иногда просматривает и обратное.

Украинцы, владеющие недвижимостью на территории Крыма, фактически не имеют возможности продать ее, не сменив гражданство на российское. Вернее имеют, но - подоходный налог на продажу нерезидентами - 30%, плюс оформление всех необходимых документов с нуля, плюс перевод всех уже существующих документов на русский язык (платный), плюс расходы на нотариальное оформление, плюс оплата в российских рублях, значит еще конвертация, плюс невозможность легально вывезти с территории Крыма сумму больше 10000 евро. Потери и расходы на такой сделке суммарно могут составить до половины стоимости квартиры. Поэтому единственный адекватный вариант избавиться от крымской недвижимости это обмен на равнозначную на территории Украины.
 
0331.jpg


 
Сообщение от федос
Sergii Ivanov
...і відомство Туки аж нічого для нас не зробило...
Ключевое
Пишет иплан, а цитирует его федька, глубоко неудовлетворенный скоростью и объемом реформ и называющий всех подряд сссровцами... Да, и еще он против коммунистов:іржач::іржач::іржач:
 
Нафига тему закидали фотографиями ****нов ****стких, да без спойлера, да ещё и в цитировании повторяете ?
 
Украинцы, владеющие недвижимостью на территории Крыма, фактически не имеют возможности продать ее, не сменив гражданство на российское. Вернее имеют, но - подоходный налог на продажу нерезидентами - 30%, плюс оформление всех необходимых документов с нуля, плюс перевод всех уже существующих документов на русский язык (платный), плюс расходы на нотариальное оформление, плюс оплата в российских рублях, значит еще конвертация, плюс невозможность легально вывезти с территории Крыма сумму больше 10000 евро. Потери и расходы на такой сделке суммарно могут составить до половины стоимости квартиры. Поэтому единственный адекватный вариант избавиться от крымской недвижимости это обмен на равнозначную на территории Украины.

Не уверен, что это к лучшему.
 
Всех с праздником!

С Покровою Пресвятой Богородицы!

С Днем Украинского козачества!

С Днем Украинской Повстанческой Армии!

С Днем Защитника Украины!

 
С днем защитника Отечества всех нас!

И особенно тех из нас, чей это день в самом прямом смысле. Военных и волонтеров.


Полевые наблюдения.
В прошлом году у нас на работе его не отмечали. Сделали вид, что праздника нет. Некоторые даже громко вопили, что готовы выйти 14-го на работу. Но не вышли, да. Мы отметили его своей компанией.

Зато на 23-е февраля инициативная группа устроила для мужчин чаепитие, прикрываясь словами, что это не 23-е февраля, это просто день мужчин и т.д.

В этом году та же инициативная группа устроила чаепитие вчера, снова прикрываясь словами, что мы не говорим про политику, про историю, про религию, про народные обычаи. Это просто день мужчин, когда мы "отдаем им должное" (с). Кто-то из мужчин даже хихикнул про "долг от 8 Марта"))))

Двое на чаепитие не пришли, сказав, что праздник не признают, а если им принесут торт на рабочее место, кинут этот торт в морду принесшему. Остальные поздравляться пришли.

Теперь интересно, что будет 23-го февраля)))))
 
Олланд о Путине: Не остановится - примем Украину в НАТО

Опубликованы выдержки из книги французских журналистов, в которой раскрываются неизвестные подробности, как зарождался нормандский формат переговоров


Если путин "что-нибудь еще" сделает в Украине, то Украина получит ****** и войдет в НАТО, сказал президент Франции Франсуа Олланд. Его слова цитируются в книге журналистов газеты Le Monde, которая написана на основе бесед с Олландом, передает RFI.

"Я думаю, интерес путина состоит в том, чтобы продемонстрировать прозорливость, успокоить игру, прикарманить то, что он уже взял (Крым) и больше там /в Украине/ ничего не делать. Если он там еще что-нибудь сделает, тогда будут еще санкции, Украине поставят ******, и она войдет в НАТО", - сказал президент Франции.

Олланд рассказал как организовывалась первая после аннексии Крыма встреча новоизбранного тогда президента Украины Петра Порошенко и Владимира путина на церемонии празднования 70-летия высадки союзников в Нормандии.

Роль напарницы в "миротворческой миссии" президент Франции предложил канцлеру Германии Ангеле Меркель.

Олланд лично сказал путину по телефону, что пригласил Порошенко на церемонию, которая состоялась 6 июня 2014 года. "На другом конце провода "царь мечет молнии": "Означает ли это, что я не должен приезжать, что вы не хотите меня видеть?".

После телефонных переговоров Олланда, Меркель и путина российский президент согласился приехать и, чтобы подкрепить договоренность, президент Франции передал личное письмо журналистом радио Europe 1, который ехал в Сочи на интервью к путину.

5 июня накануне церемонии путин "кажется, находился в хорошем расположении духа" и сказал Олланду, что готов разговаривать без камер и фото. Утром 6 июня Меркель получает окончательно согласие от Порошенко.

Встреча прошла в замке Бенувиль в Нормандии. "путин и Порошенко, боясь подвоха, держатся настороженно. В большом зале замка царит чрезвычайно напряженная атмосфера": "путин смеряет холодным взглядом великана Порошенко", вызывая опасения Меркель за ход переговоров, которые еще даже не успели начаться".

Меркель пригласила личного фотографа французского президента, чтобы разрядить атмосферу. путин говорит, что это было не предусмотрено и после уговоров соглашается сфотографироваться "для истории". Фотографию опубликовали только в августе 2016 года.

Тогда началась первая встреча, как ее позже назвали, нормандской четверки. "Чувствовалось, что путин вел жесткую игру", а не имевший президентского опыта Порошенко, кажется, испытывал "физический страх", - говорит Олланд.

По словам французского президента, он обратился к Порошенко с призывом прекратить военную операцию на востоке Украины, а к путину - с требованием оказать влияние на пророссийских сепаратистов, а также призвал стороны начать мирные переговоры под эгидой ОБСЕ.

путин не согласился, но выразил готовность"сохранить нормальные отношения с Украиной", при условии, что Киев гарантирует платежи за российский газ. В ответ Порошенко потребовал признания выборов в Украине и чтобы путин отказался от применения силы для так называемой "защиты русскоязычного населения".

"путин раздражается", желая заверить собравшихся в том, что не может контролировать действия сепаратистов.

Олланд вспоминает, что беседа завязалась через пятнадцать минут и удалось установить первый контакт между противоборствующими сторонами и "избежать обострения конфликта".

"Да, это был удачный ход", - вспоминает Олланд "без ложной скромности".

На вопрос, сохранил ли Олланд доверие к путину, через три недели после подписания вторых минских соглашений президент Франции ответил: "Доверие - это громко сказано".

Олланд продолжает надеяться, что нормандские переговоры приведут к миру, но ссылается он при этом на прагматические соображения - угроза новых санкций и возможность поставок Украине оружия.

⚠ Тільки зареєстровані користувачі бачать весь контент та не бачать рекламу.
 
люди кушать хотят. кто же виноват что их продукцию нигде не покупают кроме как в мордоре. а вам я посоветую обратиться к статистике торгового баланса Украины с мордором. вы будете неприятно удивлены.
и че? может еще нагнуться и ******у смазать, чтобы Мордору удобнее было?
 
В боевых условиях может не только крестообразной отвёртки под рукой не оказаться, но НИКАКОЙ! А вскрыть приборную доску нужно! Чем?
Поэтому и прямой шлиц, и выступающая головка. Такой винт можно отвернуть ножом и даже любой валяющейся подходящей железкой!
Это только моё мнение. С подобной ситуацией встречался: срочно нужно выполнить задачу, а ключи для её выполнения забыли! Вот и начали вращать головами - чем бы те ключи заменить? Заменили!
П.С. Читаю дальше и вижу, что этот вопрос уже обговорен. Но своё мнение убирать не буду. Крестообразные шлицы конечно надёжнее. Но при решении подобных проблем (например, какие винты ставить) сколько спецов, столько и мнений. Остановились именно на таком. А дальше подправит жизнь. В процессе эксплуатации выяснится - что лучше!
Вообще, по большому счету, панель должна быть на защёлках и резиновой подушечке, чтобы подпружинивало, для быстрого доступа. Некогда там в боевых условиях отвёртками крутить...
 
всех наших бойцов и всех, кто куёт нашу Победу - с Праздником! возродимся, как Феникс из пепла...


d0dee64853976ef255dfca075907f666_L.webp


a63811efac17d877b189347eb0299030.webp
 
Останнє редагування:
Та нехер тот цирк? Чтоб приборку вскрывать ее на петлях вешают, и закрывают на замки быстроразьемные (кстати под плоский шлиц) а к ней прикручивают уже надежно.
- сказали Вы, стоя возле кабины на совещании "чем крепить щитки?". И Вас кто-то поддержал. Но вот Pro et contra, Cazzag, gyn и я высказали другое мнение. Стоящий между нами начальник подумал и сказал: "Крепить так!"

Вот так и принимаются решения. При этом оно может оказаться не самым удачным.

Старое поколение мыслит, исходя из своего опыта работы. Мышление нового поколения несколько иное, типа: "Та нехер тот цирк? Чтоб приборку вскрывать ее на петлях вешают..." Но старики изо всех сил пытаются протягивать свой опыт, не имея при этом опыта работы с новым решением. И тут уж никуда не деться.
 
Вообще, по большому счету, панель должна быть на защёлках и резиновой подушечке, чтобы подпружинивало, для быстрого доступа. Некогда там в боевых условиях отвёртками крутить...
А когда в боевых условиях вообще крутить? Имеется в виду скорее не боевые,а полевые.А вообще всё изобретено давно.Замок Дзус.Изобретатель Вильям Дзус,родом из Украины,кстати.
4332756_large.jpg
Dzus_fastener,_from_US_Patent_1955740.webp

ags21.jpg
 
Останнє редагування:
Всех с праздником Покрова Пресвятой Богородицы!
Всех с праздником Защитника Отечества!
Ребята,всем, кто защищает Родину Украину и помогает защитникам - низкий поклон!
Спасибо вам!
 
Володимир Дзус

dz1.jpg


Палац в дарунок українцям

Надія Бурмака, США

Перший мільйон він заробив за гайку

Був собі один українець, син українців, що переїхали до Сполучених Штатів у 1914 році. Змалечку цікавився технікою. Саме тому винайнявся на літакобудівне підприємство. Працював механіком на American Airplane and Engine Company. Щодня бачив він, якій швидкій руйнації піддаються літаки через вібрацію, що її переживають в польоті. І придумав, як тому зарадити. Змінив форму, додав пружину, ще дечого намудрував, і врешті решт розробив концептуально нову гайку, яка не розкручувалася ні під дією повітряних потоків, ні від турбулентних перевантажень. Вдома, вечорами, у закутку, випробовував її витривалість. Винахід виправдав всі сподівання автора – був надійний і безвідмовний. Це означало – літакобудівельна промисловість здешевиться на мільярди доларів. Пішов зі своєю працею до керівництва підприємства. Та хитромудрі власники компанії не забажали платити винахіднику. Вони поставили ультиматум – або ти продаєш нам свій патент, або ми тебе звільняємо.
Наш земляк вибрав бути звільненим. І почалися клопоти. Неприйняття, суди. Немало витратилось тоді не тільки коштів, але й емоційних та фізичних сил. Але Володимир вірив у себе і у Божу справедливість. Він скупляв на аукціонах за безцінь по частинах обладнання і комплектував його. Так майбутній мільярдер розпочав виробництво власного винаходу. На перші доходи викупив більшість обладнання компанії, на яку ще донедавна працював механіком, бо вона на той час розорилася. І вже в 1933 р. будує фабрику «Джус Фестенер Ко інк». Це дало можливість створити сотні робочих місць, на які перш за все запрошувалися українці – не тільки через національну спорідненість, а ще й тому, що Володимир Джус не раз пересвідчувався у працьовитості і добросовісності земляків. Нестандартність мислення, праця, що межувала з творчістю, дозволяє В. Джусу вже в 1935 році вийти на експортний ринок Європи, а в 1938-му – мати власні фабрики у Британії та Франції.

⚠ Тільки зареєстровані користувачі бачать весь контент та не бачать рекламу.


Володимир Джус – “український Генрі Форд”
Багатий американський промисловець-винахідник, власник фірми «Джус Фестепер Ко Інк» і фабрик в Англії, Франції й Канаді, фундатор і президент Українського інституту Америки, “український Генрі Форд” – це все про Володимира Джуса, який пішов із життя понад 50 років тому, але й нині його винаходи, його жертовність гідні подиву та поваги.

Володимир Джус народився 5 січня 1895 року в селі Чернихівцях (неподалік Збаража на Тернопіллі) у заможній селянській родині Ксенії та Івана Джусів. Змалку хлопчик наполегливо навчається в школі. Маючи вроджений талант до творчої праці, захоплювався усім, що стосувалося техніки: машинами, знаряддям тощо.
У непрості роки перед початком Першої світової війни, як і тисячі українців, Володимир Джус , усупереч волі батька, емігрує до Канади, а звідти через кілька місяців переїздить у США. Очікуваного раю не було на чужині – була тяжка праця по 12 годин на добу, вивчення англійської мови та навчання на різних курсах, щоб отримати кращу роботу. Молодість бере своє – Володимир одружується, у нього народжується син. Невдовзі горе спіткало чоловіка: померла дружина. Здавалося б, упору було просто опустити руки. Та тільки не йому, бо попри все Джус зумів стати і відомим винахідником, і успішним бізнесменом.
Вже у 1922 році йому вдалося запатентувати один з перших своїх винаходів, який спрощував роботу на токарному верстаті. Тривалий час працював на Американській фабриці літаків і моторів у Фірмінгдейлі, штат Нью-Йорк. Авіаційна індустрія захопила Джуса, він вніс багато пропозицій і зробив чимало винаходів, що стосувалися механічної частини літаків та обладнання. Володимир, маючи певний досвід, вирішив спроектувати механічний замок, який відповідав би трьом головним вимогам: міцності, надійності і простоті. Незабаром перші зразки закріплювача були готові і після успішного випробування почали застосовуватись у виробництві. За невелику нагороду дирекція фабрики пропонувала Джусу запатентувати цей винахід від її імені, та, отримавши відмову, звільняє його з роботи.
Неймовірно, але у пік Великої депресії (1932) талановитий винахідник мріє про власну справу – випуск своєї продукції на своїй фабриці. Титанічна працьовитість і наполегливість Володимира Джуса дали результат – на Говлей-авеню у Вест-Айсіпі постала його «Фабрика закріплювачів». Він патентує свій винахід у США, Франції, Англії й інших країнах. До кінця 1930-х років фірма Джуса перетворилася на великий завод з мільйонними прибутками, оскільки його “замок” уряд США визнав стандартним для всіх типів військових літаків, які випускалися в країні. У роки Другої світової війни підприємство мало величезні замовлення для авіаційної промисловості США та Англії. Приміром, у 1943 році воно працювало цілодобово, понад 500 робітників випускали щомісяця 15 мільйонів закріплювачів.

Щоб і по закінченні війни, коли значно поменшало замовлень від авіабудівних компаній, фабрика продовжувала успішно працювати, Володимир Джус знову займається улюбленою справою – винаходом. Так з’явилися нові види”замків”, які використовувались в автомобіле-та кораблебудуванні, на залізничному транспорті та навіть у медичній практиці (при лікуванні переломів).
Володимир Джус, заробивши великі статки на своїх винаходах, жив скромно, жертвуючи значні суми на підтримку українства, адже відомий американський промисловець завжди залишався українцем. Він засновує і фінансує Український інститут Америки (1948 р.) – інституцію, яка б допомогла українцям на чужині зберегти рідну мову, національну культуру та традиції. Серед основних завдань інституту, викладених у його статуті, наприклад, такі: “допомога у формі стипендій та позичок на студії молодим українцям для здобуття вищої освіти; допомога українським емігрантам влаштуватись у новій батьківщині і достосуватись до умов американського життя». Український інститут Америки, фундатором і президентом (1952) якого був Володимир Джус, і досі наводить мости між державами.
Рональд Лоренс Берн присвятив геніальному винахіднику Джусу, якого і назвав “українським Генрі Фордом”, книгу “Творчий американець”. У ній автор із захопленням розповідає про українця, який без престижної освіти, вчених звань і почесних нагород, лише завдяки інтелекту, працьовитості та вірі у власну силу і правильність обраного шляху, зміг здійснити “американську мрію” – здолавши неймовірні труднощі, став багатим і успішним.

Автор Наталя РУСИН

dzus-783x1024.jpg
 
Останнє редагування:
Назад
Зверху Знизу