Путін сідєл в нєфтяной ваннє з целлофановим пакєтом на головє і нюхав газ, блаженно похрюкуя раздувшимся от теплого пара і влажності ботоксом.
- Віжу... Віжу завістліві ліца ****ов, которим нікогда не понять, какой ето кайф, когда у тєбя дохрєна нєфті і газа, - розморено проізньос він. Затєм достав мобільнік і подньос к уху.
- Альо, Порох? - протівним фальцетом уточнив Путін. - Корєнная одєссітка на проводє. Слиш, гдє воєнноє положеніє? Почєму до сіх пор називаєтє войну АТО? Ілі Путін вас плохо хєрачіт?
- В смислє? - не поняла трубка.
- Вот у мєня сосєдка вивішує русскій флаг і каждоє полнолуніє отчаянно прізива Новороссію, - пожалувався Путін, давясь от смєха. - Говорю єй: снімі. А она: у нас что, война? Отношенія с Россієй разорвани? Граніца закрита?..
- Слушай, Владіміровіч, я нє собіраюсь давать тєбє повод для наступлєнія, об'являя войну, - устало перебила трубка.
- Шо значіт нє будєш? - вспиліл Путін. - Моя армія, шо лі, зря марінуєтся на граніце? І вообще, ти обіщав закончіть войну за трі нєдєлі. Уже прошло восємь мєсяцев, почєму до сіх пор нє капітуліровал? Ілі мнє собірать майдан, потому шо ти балабол?
Трубка щолкнула і отвєтіла короткими гудками.
- *******, скотіна, - нєгодовав Путін, нєрвно хлопая в ладоші. В комнату тут же вскочив переляканий Лавров, витягуясь по стойкє смірно.
- Сколько поводов я просіл найті для хєрачить? - угрожающе спросив Путін.
- Хотя би одін, - проблєяв Лавров, іспуганно пялясь на целлофановий пакєт на Путінской головє.
- А ти сколько найшов?
- Ми над етім работаєм... - жалобно признався Лавров. - Но поймітє...
- А курс рубля тєм врємєнєм падаєт, потому шо золото, которим он подкрєпльон, давно ушло в том чіслє і тєбє на овьос, - замєтіл Путін. - А вмєстє с курсом і рейтінг. А чєм ніже рейтінг - тєм больше бабла трєбуєт Колокольцев на содєржаніє поліцаєв. А гдє взять бабло, єслі бумага і краска щас стоят дороже рублєй, на нєй напєчатанних? Послєдній раз спрашую, козьол: как расхєрачить укров, не нариваясь на дополнітєльні санкції?
- Учітувая сітуацію... Многополярний мір... Однополярні заряди отталкуються... Мінус на мінус... Плюс... - залєпєтав покраснєвший Лавров, стидливо втупившись в пол.
- Ясно, - скрипнув зубами Путін. -Вокруг дармоєди і пріспособлєнци. Прігрєл, откормив...
- А шо я могу, ну вот шо? - отчаянно крикнув Лавров. - Шо прєдложить міру за ****ов, кромє Толстого, Достоєвского, нєфті і газа? Чєм убєждать?
- Ядєрну пиль прєдлагать не пробував? - сердито поінтєрєсувався Путін, накачуя в пакєт нову порцію газа. Лавров жадно сглотнув слюну, завістліво наблюдая, як целлофан мєдлєнно раздуваєтся, істочая протівний запах.
- Пробовал. Тєпєрь всє ядєрні боєголовки міра направлені строго на нас і вніматєльно наблюдають. Даже кітайські.
- Ото далісь Обамє еті ****и... - проворчал Путін, напялюя пакєт з газом обратно на голову. - Сколько хєрачив і горя не знав... І вєдь за грузінамі так нє бєгалі.
- Ето всємірний заговор, - поддєржав Лавров. - І мнє іногда даже кажется, шо Цзіньпінь в ньом совсєм не на нашей сторонє.
- Цзіньпінь... - фиркнув Путін. - Посмотріш, шо Лукашенко запойот, когда у нас кончатся дєньги його содєржать.
- Хєрачить, хєрачить, - поддакнув Лавров, чувствуя льогке недомоганіє. Запах газа замєтно усілілся, а нєфть начала переливаться через края ванной і капать на пол.
- Да, я могу сєбє ето позволіть, - гордо проізньос Путін, зачерпуя нєфть і випльоскуя прямо на пол. - Шестьдєсят за баррель... Так не доставайся же ти нікому!
Гдє-то вдалі задзвонив колокол. Лавров замєтно напрягся.
- Шо, страшно? - замєтіл Путін. - Думаєш, он по тєбє звоніт? Думаєш, тєбя будут обвінять в той жопє, в которую ми попалі? А слєдовало би... Почєму не прєдотвратіл санкції?
- Владімір Владіміровіч... - винувато начав Лавров.
- Да поздно уже оправдуваться, - махнув рукою Путін. - Іді, анонсіруй проект добичі полєзних іскопаємих на Лунє.
- Не понял, какая Луна? - удівілся Лавров. - А как ви собралісь дотянуть туда трубопровод?
- А шо тут непонятного? Економіка гібнєт, Россія трєщіт по швам. Пора забірать бабло і свалювать, - грустно сказав Путін. - Вложим послєдні дєньги в дутий, но пафосний, мєгапроект, прівлєчом інвєстіції насєлєнія - і в Пхєньян. Я с Кім Чен Ином давно вже договорілся, он даже візи для нас отмєніл.
- Ви шо, он же нєвмєняємий! - іспугався Лавров. - Бабло отнімєт, а намі покорміт псов.
- Нє отнімєт, - завєріл Путін. - Я єму обєщал, помочь США расхєрачить. Будєм вводіть войска в Южну Корєю, обєщать міру ядєрну пиль... Вобщем, заніматься любімим дєлом, но нє опасаясь санкцій. Бо там і так **** такая, шо хуже нєкуда.
- А Россія, шо будєт с нєй? - скорбно поінтєрєсувався Лавров.
- Да ******ь, - махнув рукою Путін. - Нація, которая раді хєрачіть брєзгуєт жрать варьоні опілки і собачьє м'ясо по празднікам, не достойна мого вєлічія. Всьо, іді. А я ше чуть-чуть газком подишу, от нєго очєнь пріятно расслабляєт і клоніт в сон...
