Статус: Офлайн
Реєстрація: 11.06.2014
Повідом.: 36129
Реєстрація: 11.06.2014
Повідом.: 36129
Перегляньте відео нижче, щоб дізнатися, як встановити наш сайт як веб-програму на головному екрані.
Замітка: This feature may not be available in some browsers.
Ну дык а я про шо? Смысл покупать сарделка за 200 если можно купить хорошего мяса за 140?
Чомусь пригадалося..:Нет воемени/желания готовить?
Концовка понравилась...
По Касьянову. Пишу так, чтобы всем понятно было.
С ним не знаком. Уровень его интеллектуального развития не знаю. Судить могу только из его постов. И то, что он написал про xуйла, который - ах, душка - так уверенно управляет КАМАЗом в то время, как Порошенко только ленточки режет; который построил такой чудесный мост, в то время как Порошенко строит что-то мелкое и незначительное...
Пан Юрий очевидно не понимает разницу. А, может, понимает, но включает режим известного героя русских народных сказок.
У xуйла есть время учиться водить КАМАЗ, а у Порошенко его нет. Порошенко мотается по миру в поисках помощи Украине. xуйло никуда не мотается. Он невыездной. Да и к нему никто не ездит.
Порошенко вытаскивает страну из... ну, вы поняли. xуйло свою туда погружает. xуйлу остается только нырять с аквалангами и ездить перед камерами на КАМАЗе. Это для народа. Показуха.
Кс тати, эх, как бы разошелся Касьянов, сядь Порошенко за руль, скажем, комбайна. Уж тут - поверьте - слово "пиар" мы бы через раз видели. А у xуйла не пиар, нет. Он велик и могуч.
Что же до строек... По Украине заложено десятки общежитий для военных. Только в Житомире и Новограде-Волынском почти тысяча солдат к концу года получит место в комфортабельном современном общежитии. И в следующем году еще полтысячи. Плюс общаги для семейных.
Вот это - важные стройки. По настоящему важные.
В принципе, о грустном зудении господина Касьянова посвященные знают давно. Говорят - это все от того, что его еще в 2014-м быстро и решительно "попросили" от денежных потоков в армии, которые пан Юрий рассчитывал "пилить", подчеркивая, что он - "выдающийся волонтер".
Теперь пилит нервы доверчивых украинцев. Некоторых...
Дошло вот и до славословия xуйлу.
Павло Бондаренко
Про переписування ІСТОРІЇ
Почув новину, Вілкул в В.Р. зажадав звільнити Голову Українського інституту національної пам'яті Volodymyr Viatrovych, за переписування історії. Раніше - Добкін: "Щойно прийду до влади, спалю на багатті В"ятровича." Заворушилися щури. Відчули як йде в помийну яму вся їх совкова історія. Вся ця наволоч ніяк не здатна зрозуміти, що Україна вже не повернеться в стійло, в радянський ГУЛАГ, в довбані паради і марші з фотографіями мерців на палицях.
Ну а історія ще не написана, вона пишеться. Вона розкриває всю ту криваву вакханалію радянської влади. Ту неймовірну брехню, підлість, фальсифікацію. Я маю надію , коли ця праця з"явиться на полицях наших книгарень вона як гранітна брила розчавить останні ілюзії ідіотів "вілкулодобкіних" і їм подібних виродків. Всю цю червонозоряному гниду потрібно буде змусити читати документи з архівів, читати справжню історію. Що б у цих сволот очі повилазили.
Коротенько розповім про одну, незначну, подію, свідком якої я був безпосередньо. ( Для мене це важлива історія яка демонструє багато чого , стиснутий символізм , такий собі побутовий випадок , де є все..все про нас з вами ) У селі Майданець жила самотня, бідна, згорблена до землі бабуся. Працювала вона все життя в колгоспі, все життя за й…ні трудодні , без паспорту , безнадійно як кріпачка. (пригадайте як сапали цукрові буряки на сонці ) Чому як? Кріпачка! Була у неї старша сестра (запам"ятайте! СТАРША) Під час війни доля раз"єднала цих сестер. Старшу вивезли до Німеччини, ну а молодша продовжувала жити, працювати в СРСР. Йшли роки і ось по селу пронеслася чутка, з Австралії приїжджає провідати свою молодшу сестричку та яка після закінчення війни не повернулася на батьківщину.
Ось ми хлопчаки дивилися на цю зустріч. Як її описати? До будинку під'їхала автівка, таксі, з неї вийшла струнка красива жінка з сяючою посмішкою, сиве волосся, гарна зачіска, світле модняче пальто, туфлі на високих підборах… Водій дістав з машини кілька шкіряних валіз. Ми дивилися на це відкривши роти. І ось на зустріч з дому до неї вийшла її молодша сестричка. Беззуба, зморщена як засушена груша, одягнена в фуфайку і кирзові чоботи старезна згорблена бабуся. Ця зустріч ще тоді мене вразила. Вони обнялися і плакали. Підходили люди. Мовчки дивилися. Потім гостя відкрила валізи і просто частину речей, подарунків віддала тим людям, хто стояв поруч.
Всі з подивом дивилися на шовкові яскраві хустинки, нейлонові панчохи, смішні шпильки, але найбільше мене вразило не це. Найбільше мене вразило те, що вона привезла величезні книги з ілюстраціями. Це були книги з картинами із всесвітньо відомих художніх галерей. Париж, Берлін, Нью Йорк ... Ось така історія ... сука! Ось така не написана, історія двох світів. Я б хотів, що б мерзота совкова, щоночі бачила один і той же сон. Зустріч цих двох сестер. І головне, щоб молодша ... дивилася не відриваючись в очі цим падлюкам, цим Вілкулам, цим Допкіним… посміхаючись своїм беззубим ротом.
Цікаво а в "НАПІСЯНІЙ" історії цих ригокомуняк є згадка про замордованих Голодомором дітей та жінок? Про замерзлих в Сибіру українців? Про мільйони вбитих НКВДистами патріотів? Про Героїв які не підкорились сатані Сталіну і з зброєю в руках пішли в УПА ? Ах ви ж суче плем"я… "пабєдобесні" скоти!
"Павтарітєлі" грьобані! Історія БУДЕ написана! І вона , потвори, вам не сподобається!
Сегодня якесь ватник в маршрутке начал размазывать свои зубожили сопли про тарифный геноцид и цены на газ. А мне шось не захотелось слушать всю эту мутоту и на первой же минуте его заранее подготвленных шмарклей, я решил резко вклиниться и сходу задаю конкретный вопрос:
Сколько бы сегодня стоил газ для населения, если в 2009 году косатая ведьма подписала контракт, покупать расиянский газ по 450 долларов за 1000 кубов?
И сразу же отвечаю сам на свой же вопрос.
Приблизительно 15000 грн с учетом транспортных расходов до личильника, а может и больше.
Ватник тут же парирует что при йульке газ стоил копейки и на секунду даже вспомнил себя мега-эрудитом, но он не знал что этим вполне ожидаемым мной ответом он только развязал мне последуюющую цепочку аргументов о том что эту сумму все равно оплачивали государству агрессору. Только брали ее из бюджета и общих налогов. И что каждый присутствующий был спонсором расии и даже не догадывался что львиная доля бюджета шла на вооружение расиянской армии.
На этом моменте обычно начинаются сопли про "война выгодна Порошенко", но неожиданно дискусия прекратилась. Я честно говоря был в замешательстве. Так легко со мной еще никто не соглашался. А мне на минутку показалось что окружающие действительно задумались о том что бюджет державы наполняется гражданами, а кто то берет и отправляет их за откат в расию. А ведь я еще много чего хотел сказать. Эхххх....