Статус: Офлайн
Реєстрація: 18.01.2011
Повідом.: 18868
Реєстрація: 18.01.2011
Повідом.: 18868
27.08.14 вторжение войск РФ
- Автор теми CAXAP
- Дата створення
Статус: Офлайн
Реєстрація: 27.05.2014
Повідом.: 17275
Реєстрація: 27.05.2014
Повідом.: 17275
Тут вот вчера за железку шёл разговор, про архаизм и прочее непотребное неподобство. За вокзал вроде железка отвечает, правильно? Так вот это центральный вокзал европейской столицы. Базар-вокзал, здесь глубже начинаешь понимать это словосочетание.)))
[/URL]
[/IMG]
А вот если пройти чуть дальше то там даже бабулька с картошечкой на картонке была. Бабульку фоткать не стал.
[/URL]
[/IMG]
Чуть дальше там даже выездной филиал блошинного рынка со старыми зарядками, ремнями, поломанными игрушками и таким подобным.
А вот это вот переход к скоростному трамваю от вокзала. Хоть экскурсии устраивай для тоскующих по началу 90-х. Время здесь словно замерло 25 лет назад. Тогда было пожиже, на полу торговля шла, но некоторые киоски кажется сохранились ещё с тех времён. Ну ещё светильники поменяли и потолок обшили. Но атмосфера тех времён по большей части сохранилась.
[/URL]
[/IMG]
А вот если пройти чуть дальше то там даже бабулька с картошечкой на картонке была. Бабульку фоткать не стал.
Чуть дальше там даже выездной филиал блошинного рынка со старыми зарядками, ремнями, поломанными игрушками и таким подобным.
А вот это вот переход к скоростному трамваю от вокзала. Хоть экскурсии устраивай для тоскующих по началу 90-х. Время здесь словно замерло 25 лет назад. Тогда было пожиже, на полу торговля шла, но некоторые киоски кажется сохранились ещё с тех времён. Ну ещё светильники поменяли и потолок обшили. Но атмосфера тех времён по большей части сохранилась.
Статус: Офлайн
Реєстрація: 18.01.2011
Повідом.: 18868
Реєстрація: 18.01.2011
Повідом.: 18868
⚠ Тільки зареєстровані користувачі бачать весь контент та не бачать рекламу.
Статус: Офлайн
Реєстрація: 27.05.2014
Повідом.: 17275
Реєстрація: 27.05.2014
Повідом.: 17275
Статус: Офлайн
Реєстрація: 02.02.2012
Повідом.: 26796
Реєстрація: 02.02.2012
Повідом.: 26796
Шо стосується Катерини Гандзюк я особисто бажаю їй якнайшвидшого одужання й найсуворішого покарання винних.
Хто така Катерина Гандзюк і чому на неї могли напасти?
⚠ Тільки зареєстровані користувачі бачать весь контент та не бачать рекламу.
Вообще-то это бомба, просто:
⚠ Тільки зареєстровані користувачі бачать весь контент та не бачать рекламу.
Все настолько очевидно, что дальше некуда. "Глухая несознанка" будет продолжена?
На жаль, мої співгромадяни стали частиною тієї п'ятої частини населення світу, яка переживає жахи війни.
Поки я виступаю, приходять сумні звістки про ще одне щойно втрачене людське життя на фронті – у війні, яку приніс моїй країні постійний член Ради Безпеки ООН.
Вчора, як само і позавчора, ще кілька сімей були розбиті горем через загибель своїх близьких під час російських ворожих атак.
Москва робить українських дітей сиротами.
Катує наших патріотів у своїх в'язницях.
Понад 1,5 мільйона людей стали внутрішньо переміщеними особами.
Вони все ще не можуть повернутися до своїх домівок.
Росія постійно примножує людську трагедію, яка останнім часом отримала новий вимір: екологічний.
Вона отруює українську землю і створює екологічні катастрофи – не лише в окупованому Криму, але й на Донбасі.
Для українців це повсякденна реальність уже впродовж чотирьох років. Тисячі смертей, руйнування, переміщення та людські страждання.
Для моїх співвітчизників ці роки стали надзвичайним тестом - випробуванням на рішучість і солідарність, стійкість і віру.
Не забуваймо, що це за війна.
Україна ухвалила суверенне рішення про власний шлях до вільного світу, заснованого на демократичних цінностях та правилах.
Росія карає Україну за це.
Вбиває. Руйнує будинки. Вона бреше у промисловому масштабі.
Вона робить вигляд, що Україна, як і Грузія, «самі напали на себе».
Чи знаємо ми, який наступний сусід Росії «нападе на себе»?
Чи буде світ й далі перебувати в стані «зручного заціпеніння», сподіваючись, що «наступним буду не я»?
Ми захищаємо українську землю та наш вільний вибір, ми протистоїмо відроджуваній неоімперіалістичній державі, яка хоче поділити світ наново, і таким чином ми захищаємо Вільний світ.
ООН не повинна мовчати, коли цінності та принципи, закріплені її Статутом та принципами міжнародного права, порушуються країною, що має право вето.
Це не просто виклик, це наш шанс зробити Організацію Об'єднаних Націй корисною для всіх людей і реалізувати таким чином девіз цієї сесії Асамблеї.
Поки я виступаю, приходять сумні звістки про ще одне щойно втрачене людське життя на фронті – у війні, яку приніс моїй країні постійний член Ради Безпеки ООН.
Вчора, як само і позавчора, ще кілька сімей були розбиті горем через загибель своїх близьких під час російських ворожих атак.
Москва робить українських дітей сиротами.
Катує наших патріотів у своїх в'язницях.
Понад 1,5 мільйона людей стали внутрішньо переміщеними особами.
Вони все ще не можуть повернутися до своїх домівок.
Росія постійно примножує людську трагедію, яка останнім часом отримала новий вимір: екологічний.
Вона отруює українську землю і створює екологічні катастрофи – не лише в окупованому Криму, але й на Донбасі.
Для українців це повсякденна реальність уже впродовж чотирьох років. Тисячі смертей, руйнування, переміщення та людські страждання.
Для моїх співвітчизників ці роки стали надзвичайним тестом - випробуванням на рішучість і солідарність, стійкість і віру.
Не забуваймо, що це за війна.
Україна ухвалила суверенне рішення про власний шлях до вільного світу, заснованого на демократичних цінностях та правилах.
Росія карає Україну за це.
Вбиває. Руйнує будинки. Вона бреше у промисловому масштабі.
Вона робить вигляд, що Україна, як і Грузія, «самі напали на себе».
Чи знаємо ми, який наступний сусід Росії «нападе на себе»?
Чи буде світ й далі перебувати в стані «зручного заціпеніння», сподіваючись, що «наступним буду не я»?
Ми захищаємо українську землю та наш вільний вибір, ми протистоїмо відроджуваній неоімперіалістичній державі, яка хоче поділити світ наново, і таким чином ми захищаємо Вільний світ.
ООН не повинна мовчати, коли цінності та принципи, закріплені її Статутом та принципами міжнародного права, порушуються країною, що має право вето.
Це не просто виклик, це наш шанс зробити Організацію Об'єднаних Націй корисною для всіх людей і реалізувати таким чином девіз цієї сесії Асамблеї.
Політика умиротворення та пошуку швидких рішень складних проблем довела свою хибність.
Вона підтвердила, зручне замовчування порушень норм міжнародного права не зупиняє злочинця, а навпаки, спонукає його продовжити свою руйнівну політику.
Мовчання і є тією зброєю, яку Кремль використовує проти України, і, зрештою, проти всіх нас!
Наївно вірити, що «безпечна бухта» завжди буде поруч.
Не буде жодної «безпечної бухти», якщо ми дозволимо декому вважати, що для нього не існує жодних правил і обмежень. Що він має право змінювати міжнародну систему, як йому заманеться. Що його інтереси більш легітимні, ніж наші.
Якщо ж не буде сильної та єдиної відповіді, такий безвідповідальний та егоїстичний гравець вдасться до тактики подальшої ескалації, створення нових криз, підвищення ставок, шантажу інших країн та навіть цілих міжнародних організацій.
Все у спробах вийти сухим із води.
Ми цього не дозволимо. Ми повернемо світ на вірний шлях.
Що ж може цьому зарадити?
Лише відповідальність.
Здатність міжнародного співтовариства забезпечити системну та неминучу відповідальність за кожне порушення міжнародного права – перш за все, норм та принципів Статуту ООН – є показником того, наскільки успішними ми, як сім'я націй, можемо бути у досягненні спільних цілей.
Забезпечити відповідальність – непросте завдання.
Можу вас завірити: ніщо не зупинить Москву від продовження своєї агресивної, експансіоністської політики, якщо проти неї єдиним фронтом не виступить міжнародне співтовариство, якщо покарання за її вчинки не стане неминучим.
Саме відсутність відповідного покарання призводить до того, що після Грузії настала черга України, після Литвиненко – Скрипалів, після Аллепо – Ідлібу…
Кремль не має наміру зупинятися на цьому. Після окупації Криму, його мішенню сьогодні є окупація Азовського моря.
Незаконно побудувавши міст через Керченську протоку, Росія почала систематично порушувати свободу міжнародної навігації через Керченську протоку як для українських, так і для іноземних суден.
Такі грубі порушення мають бути припинені як незаконні, у тому числі в рамках Конвенції ООН з морського права. Вони мають отримати рішучу відповідь, включаючи посилення санкційної політики та інші цілеспрямовані заходи.
Вона підтвердила, зручне замовчування порушень норм міжнародного права не зупиняє злочинця, а навпаки, спонукає його продовжити свою руйнівну політику.
Мовчання і є тією зброєю, яку Кремль використовує проти України, і, зрештою, проти всіх нас!
Наївно вірити, що «безпечна бухта» завжди буде поруч.
Не буде жодної «безпечної бухти», якщо ми дозволимо декому вважати, що для нього не існує жодних правил і обмежень. Що він має право змінювати міжнародну систему, як йому заманеться. Що його інтереси більш легітимні, ніж наші.
Якщо ж не буде сильної та єдиної відповіді, такий безвідповідальний та егоїстичний гравець вдасться до тактики подальшої ескалації, створення нових криз, підвищення ставок, шантажу інших країн та навіть цілих міжнародних організацій.
Все у спробах вийти сухим із води.
Ми цього не дозволимо. Ми повернемо світ на вірний шлях.
Що ж може цьому зарадити?
Лише відповідальність.
Здатність міжнародного співтовариства забезпечити системну та неминучу відповідальність за кожне порушення міжнародного права – перш за все, норм та принципів Статуту ООН – є показником того, наскільки успішними ми, як сім'я націй, можемо бути у досягненні спільних цілей.
Забезпечити відповідальність – непросте завдання.
Можу вас завірити: ніщо не зупинить Москву від продовження своєї агресивної, експансіоністської політики, якщо проти неї єдиним фронтом не виступить міжнародне співтовариство, якщо покарання за її вчинки не стане неминучим.
Саме відсутність відповідного покарання призводить до того, що після Грузії настала черга України, після Литвиненко – Скрипалів, після Аллепо – Ідлібу…
Кремль не має наміру зупинятися на цьому. Після окупації Криму, його мішенню сьогодні є окупація Азовського моря.
Незаконно побудувавши міст через Керченську протоку, Росія почала систематично порушувати свободу міжнародної навігації через Керченську протоку як для українських, так і для іноземних суден.
Такі грубі порушення мають бути припинені як незаконні, у тому числі в рамках Конвенції ООН з морського права. Вони мають отримати рішучу відповідь, включаючи посилення санкційної політики та інші цілеспрямовані заходи.
Навіть після того, як ООН не вдалося запобігти агресії проти України, ми все ще сподівалися на допомогу Організації у врегулюванні конфлікту шляхом розгортання багатонаціональної миротворчої місії на тимчасово окупованій території Донбасу.
Місії з потужним мандатом та широким колом відповідальності, що сприятиме поверненню миру на українську землю. А не тієї, що допоможе заморозити конфлікт або закріпити присутність агресора та його поплічників на Донбасі.
Ми серйозно розраховуємо на подальший прогрес у вирішенні цього важливого питання.
Врешті-решт, чітко у відповідності до теми наших сьогоднішніх Загальних дебатів «Зробити ООН корисною для всіх людей», саме за допомогою погодженої Радою Безпеки миротворчої місії, ООН може врятувати численні життя людей та запобігти їх подальшим стражданням.
Місії з потужним мандатом та широким колом відповідальності, що сприятиме поверненню миру на українську землю. А не тієї, що допоможе заморозити конфлікт або закріпити присутність агресора та його поплічників на Донбасі.
Ми серйозно розраховуємо на подальший прогрес у вирішенні цього важливого питання.
Врешті-решт, чітко у відповідності до теми наших сьогоднішніх Загальних дебатів «Зробити ООН корисною для всіх людей», саме за допомогою погодженої Радою Безпеки миротворчої місії, ООН може врятувати численні життя людей та запобігти їх подальшим стражданням.
Москва має відчути силу міжнародного права.
Ми ініціювали низку справ проти російської сторони в міжнародних судах. У деяких з них вже досягнуто значних результатів.
Зокрема, на початку 2017 року Міжнародний суд ООН наказав Росії скасувати заборону діяльності Меджлісу – представницького органу кримських татар в окупованому Криму.
Проте Росія продовжує ігнорувати таку ухвалу, нехтуючи не лише своїми міжнародними зобов’язаннями, а й демонструючи зневагу до самого Суду.
Ще один важливий елемент нашої справи в Міжнародному суді – це збиття у 2014 році літака МН17 та причетність Росії до цієї трагедії.
Важливо, що Австралія та Нідерланди нещодавно приєдналися до зусиль України притягнути Росію до відповідальності за цей злочин.
Міжнародна спільнота вже вкотре закликає Росію визнати свою відповідальність та припинити деструктивні дії як в Україні, так й деінде.
Ми знаємо, що правовий шлях є найбільш тривалим, але впевнені, що зрештою він дозволить нам добитися правосуддя.
Ми ініціювали низку справ проти російської сторони в міжнародних судах. У деяких з них вже досягнуто значних результатів.
Зокрема, на початку 2017 року Міжнародний суд ООН наказав Росії скасувати заборону діяльності Меджлісу – представницького органу кримських татар в окупованому Криму.
Проте Росія продовжує ігнорувати таку ухвалу, нехтуючи не лише своїми міжнародними зобов’язаннями, а й демонструючи зневагу до самого Суду.
Ще один важливий елемент нашої справи в Міжнародному суді – це збиття у 2014 році літака МН17 та причетність Росії до цієї трагедії.
Важливо, що Австралія та Нідерланди нещодавно приєдналися до зусиль України притягнути Росію до відповідальності за цей злочин.
Міжнародна спільнота вже вкотре закликає Росію визнати свою відповідальність та припинити деструктивні дії як в Україні, так й деінде.
Ми знаємо, що правовий шлях є найбільш тривалим, але впевнені, що зрештою він дозволить нам добитися правосуддя.
Пройшло майже чотири роки з того часу, як Росія здійснила спробу анексії та окупації Криму і міста Севастополь.
За російської окупації Крим перетворився на військову базу, яка загрожує безпеці та стабільності всього Чорноморського регіону.
Ми впевнені, що зростаюча мілітаризація Криму заслуговує на пильну увагу та негайне реагування з боку Генеральної Асамблеї.
Агресивна політика Росії разом із зухвалим використанням летальної зброї посилює загрозу.
Саме тому під час цієї сесії Україна розраховує на вашу активну підтримку відповідної резолюції.
З першого дня незаконної окупації Криму кримські татари та етнічні українці піддаються репресіям та дискримінації. Зафіксовано безліч випадків убивств, катувань, переслідувань та арештів за сфабрикованими звинуваченнями.
Список заручників та жертв російського окупаційного режиму в Криму зростає майже щодня.
Здається, що бути українцем чи кримським татарином у сьогоднішніх реаліях окупованого півострова є кримінальним злочином.
Кримського фермера Володимира Балуха арештували та ув’язнили на 5 років за здіймання українського прапору над власною оселею.
Кримський режисер Олег Сенцов знаходиться за ґратами виправної колонії на півночі Росії, відбуваючи 20-річний термін за сфабрикованими звинуваченнями.
І Олег, і Володимир оголосили голодування на знак протесту, тож зараз вони балансують на межі життя та смерті.
Я глибоко ціную надзвичайний прояв підтримки та єдності по всьому світу в спробі визволити цих хоробрих людей.
На жаль, Кремль залишається байдужим до цих звернень міжнародної спільноти і багатьох представників російської інтелігенції.
Я закликаю країни-члени ООН докласти більше зусиль для того, щоб досягти поваги до прав людини в тимчасово окупованому Криму шляхом прийняття відповідної резолюції Генеральної Асамблеї ООН.
Крім того, з початку російської агресії в 2014 році окупанти утримують на неконтрольованій території Донбасу десятки українців.
Український солдат Сергій Глондар ніколи не бачив свою наймолодшу доньку, адже 3,5 роки знаходиться в полоні.
Усі українські пропозиції обміняти російських громадян, засуджених за злочини проти суверенітету та територіальної цілісності України, на українських, яких тримають як політв’язнів, цілком ігноруються.
Це черговий приклад безвідповідальності Росії: спочатку підбурювати і надсилати своїх громадян на цю війну, а пізніше просто покинути їх на призволяще.
Ось головна риса сучасної Росії – їм байдуже.
Їм байдуже щодо страждань.
Їм байдуже щодо правди.
Їм байдуже щодо закону.
Вони думають, що їх військова міць та статус в ООН дають на це право.
Ми – ті, хто має довести, що вони помиляються.
Ми – ті, хто має змусити їх не бути байдужими.
А інакше, навіщо ми тут зібралися?
За російської окупації Крим перетворився на військову базу, яка загрожує безпеці та стабільності всього Чорноморського регіону.
Ми впевнені, що зростаюча мілітаризація Криму заслуговує на пильну увагу та негайне реагування з боку Генеральної Асамблеї.
Агресивна політика Росії разом із зухвалим використанням летальної зброї посилює загрозу.
Саме тому під час цієї сесії Україна розраховує на вашу активну підтримку відповідної резолюції.
З першого дня незаконної окупації Криму кримські татари та етнічні українці піддаються репресіям та дискримінації. Зафіксовано безліч випадків убивств, катувань, переслідувань та арештів за сфабрикованими звинуваченнями.
Список заручників та жертв російського окупаційного режиму в Криму зростає майже щодня.
Здається, що бути українцем чи кримським татарином у сьогоднішніх реаліях окупованого півострова є кримінальним злочином.
Кримського фермера Володимира Балуха арештували та ув’язнили на 5 років за здіймання українського прапору над власною оселею.
Кримський режисер Олег Сенцов знаходиться за ґратами виправної колонії на півночі Росії, відбуваючи 20-річний термін за сфабрикованими звинуваченнями.
І Олег, і Володимир оголосили голодування на знак протесту, тож зараз вони балансують на межі життя та смерті.
Я глибоко ціную надзвичайний прояв підтримки та єдності по всьому світу в спробі визволити цих хоробрих людей.
На жаль, Кремль залишається байдужим до цих звернень міжнародної спільноти і багатьох представників російської інтелігенції.
Я закликаю країни-члени ООН докласти більше зусиль для того, щоб досягти поваги до прав людини в тимчасово окупованому Криму шляхом прийняття відповідної резолюції Генеральної Асамблеї ООН.
Крім того, з початку російської агресії в 2014 році окупанти утримують на неконтрольованій території Донбасу десятки українців.
Український солдат Сергій Глондар ніколи не бачив свою наймолодшу доньку, адже 3,5 роки знаходиться в полоні.
Усі українські пропозиції обміняти російських громадян, засуджених за злочини проти суверенітету та територіальної цілісності України, на українських, яких тримають як політв’язнів, цілком ігноруються.
Це черговий приклад безвідповідальності Росії: спочатку підбурювати і надсилати своїх громадян на цю війну, а пізніше просто покинути їх на призволяще.
Ось головна риса сучасної Росії – їм байдуже.
Їм байдуже щодо страждань.
Їм байдуже щодо правди.
Їм байдуже щодо закону.
Вони думають, що їх військова міць та статус в ООН дають на це право.
Ми – ті, хто має довести, що вони помиляються.
Ми – ті, хто має змусити їх не бути байдужими.
А інакше, навіщо ми тут зібралися?
Юрій Гудименко
Поговорили с ICTV про партию, церковь, зраду и перемогу. Неплохо так поговорили.
Джерело фейків
Як у країні, що воює в 21 сторіччі – це майже в першу чергу інформаційна війна. Україна розділена, умовно кажучи, на розділи між зрадою та перемогою. Ті, котрі за перемогу – були песимісти, які здивовані, що Україна не капітулювала і вистояла. Люди, які всіляко намагаються підкреслити, що є позитивні зміни, зрушення, правильний курс.
Інша сторона – зрада. Котра підкреслює негативні сторони. Я б назвав їх базово оптимістами, які вважали, що відразу після революції гідності молочні ріки повинні потекти, очікували економічне чудо, але цього не сталося. Розумію і тих, і інших. Але якщо ми кажемо про фейків, то звичайно, частіше за все їх постят ті, котрі привернули до себе негативну аудиторію.
Людина в першу чергу не є істотою раціональною, логічною, вона є істотою, що орієнтується на емоції. Будь-який емоційний пост призводить до того, що люди навіть не перевіряють інформацію, яка в ньому викладена.
Люди купуються на емоційність, яка перемагає раціональність. Фейків багато і вони до нас приходять з РФ, так чи інакше. Тут працюють професіонали по Україні.
Дуже шкода, що частина української блогосфери – це люди, яким довіряють – допомагають РФ в поширені їх фейків, які повинні дезорієнтувати, деморалізувати населення України.
Фейк чи правда
100% рецепту не має і працювати він не буде.
Банальний Google дає багато інформації. Є спеціальні сайти, які проводять фейкчекінг, але їх не багато. І більше того, дуже багато ЗМІ в Україні є підконтрольні людям з власними політичними інтересами. Навіть матеріали відомих ЗМІ потрібно перевіряти. На перевірку кожної новини піде хвилин 10-15, інформаційна тенденція демонструє, що людина за день бачить 50-100 новин. Фактично за добу не можливо перевірити навіть 10% отриманої інформації. Єдина порада – це обирати джерела, які брешуть менше ніж інші. А також пам’ятати про те, що інформація все одно може бути або фейковою, або викривленою.
Поговорили с ICTV про партию, церковь, зраду и перемогу. Неплохо так поговорили.
⚠ Тільки зареєстровані користувачі бачать весь контент та не бачать рекламу.
Джерело фейків
Як у країні, що воює в 21 сторіччі – це майже в першу чергу інформаційна війна. Україна розділена, умовно кажучи, на розділи між зрадою та перемогою. Ті, котрі за перемогу – були песимісти, які здивовані, що Україна не капітулювала і вистояла. Люди, які всіляко намагаються підкреслити, що є позитивні зміни, зрушення, правильний курс.
Інша сторона – зрада. Котра підкреслює негативні сторони. Я б назвав їх базово оптимістами, які вважали, що відразу після революції гідності молочні ріки повинні потекти, очікували економічне чудо, але цього не сталося. Розумію і тих, і інших. Але якщо ми кажемо про фейків, то звичайно, частіше за все їх постят ті, котрі привернули до себе негативну аудиторію.
Людина в першу чергу не є істотою раціональною, логічною, вона є істотою, що орієнтується на емоції. Будь-який емоційний пост призводить до того, що люди навіть не перевіряють інформацію, яка в ньому викладена.
Люди купуються на емоційність, яка перемагає раціональність. Фейків багато і вони до нас приходять з РФ, так чи інакше. Тут працюють професіонали по Україні.
Дуже шкода, що частина української блогосфери – це люди, яким довіряють – допомагають РФ в поширені їх фейків, які повинні дезорієнтувати, деморалізувати населення України.
Фейк чи правда
100% рецепту не має і працювати він не буде.
Банальний Google дає багато інформації. Є спеціальні сайти, які проводять фейкчекінг, але їх не багато. І більше того, дуже багато ЗМІ в Україні є підконтрольні людям з власними політичними інтересами. Навіть матеріали відомих ЗМІ потрібно перевіряти. На перевірку кожної новини піде хвилин 10-15, інформаційна тенденція демонструє, що людина за день бачить 50-100 новин. Фактично за добу не можливо перевірити навіть 10% отриманої інформації. Єдина порада – це обирати джерела, які брешуть менше ніж інші. А також пам’ятати про те, що інформація все одно може бути або фейковою, або викривленою.
Статус: Офлайн
Реєстрація: 11.09.2017
Повідом.: 510
Реєстрація: 11.09.2017
Повідом.: 510
Ну это само собой
Офіційний представник Міністерства закордонних справ Росії Марія Захарова назвала "новим вкиданням" розслідування The Insider і Bellingcat про одного з підозрюваних в отруєнні Скрипалів.
"Доказів немає - відповідно продовжують інформаційну кампанію, основне завдання якої відвернути увагу від головного питання: ЩО СТАЛОСЯ В СОЛСБЕРІ?" - написала вона.
⚠ Тільки зареєстровані користувачі бачать весь контент та не бачать рекламу.
Статус: Офлайн
Реєстрація: 18.01.2011
Повідом.: 18868
Реєстрація: 18.01.2011
Повідом.: 18868
Вкладення
Статус: Офлайн
Реєстрація: 18.01.2011
Повідом.: 18868
Реєстрація: 18.01.2011
Повідом.: 18868
Вообще-то это бомба, просто:
⚠ Тільки зареєстровані користувачі бачать весь контент та не бачать рекламу.
Все настолько очевидно, что дальше некуда. "Глухая несознанка" будет продолжена?
Статус: Офлайн
Реєстрація: 18.01.2011
Повідом.: 18868
Реєстрація: 18.01.2011
Повідом.: 18868
Статус: Офлайн
Реєстрація: 02.02.2012
Повідом.: 26796
Реєстрація: 02.02.2012
Повідом.: 26796
