Через обставини, що виникли внаслідок так званої блокади, ПАТ "Дніпровський меткомбінат", розташований у місті Кам'янське Дніпропетровської області, припинив отримувати сировину від своїх основних постачальників - ПАТ "Алчевський меткомбінат" та ПАТ "Алчевський КХЗ". В результаті склалася ситуація, коли сировини вистачить на 20 годин роботи однієї доменної печі. Зауважу, що це остання з доменних печей, яка ще працює. Підприємство зупиняється. Для того, щоб відновити роботу доменної печі, потрібно місяць-півтора. Але всі комунікації (труби, тощо) потребуватимуть заміни, вони просто прийдуть у непридатний стан. Звідки будемо брати гроші?
Крім того, згідно розпорядження Кабінету Міністрів України від 15 лютого 2017 р. № 103-р "Про вжиття тимчасових надзвичайних заходів на ринку електричної енергії" у разі виникнення нагальної потреби можливе застосування погодинного вимкнення електроенергії та графіків її аварійного вимкнення.
Що стоїть за цими словами - на прикладі ситуації в місті Кам'янське.
У першу чергу під ліміт подачі електроенергії підпадають підприємства.
Підстанція, що живить ПАТ "Дніпровський меткомбінат", одночасно живить електроенергією частину міста Кам'янське та насосну станцію, що постачає воду місту. В разі її відключення майже 240 тисяч жителів Кам'янського ризикують залишитись без світла та води.
Ще декілька фактів:
****
З числа надхожень у міськбюджет міста Кам'янське 40% коштів податку на доходи фізичних осіб (російською НДФЛ) - кошти з ПАТ "Дніпропетровський меткомбінат".
****
60% податку на землю у міський бюджет сплачує саме ПАТ "Дніпровський меткомбінат".
З цих коштів виплачується зарплата медикам, вчителям та іншим бюджетним працівникам.
Крім того, в разі зупинки ПАТ "Дніпровський меткомбінат" на вулиці опиняться 10180 працівників, і всі вони будуть отримувати виплати по безробіттю. Це додаткове навантаження на міськбюджет. Знову повторю питання - звідки братимемо кошти?
За повідомленням Голови Комітету ВР з питань промислової політики та підприємництва Віктора Галасюка, металургійні підприємства, розташовані на тимчасово непідконтрольній території, але зареєстровані у встановленому українським законодавством порядку, в річному вимірі генерують понад 1,5 млрд дол. США експорту, поповнюючи торгівельний баланс України, підтримуючи курс гривні та стримуючи інфляцію. Ці та суміжні з ними підприємства сплачують до українського бюджету мільярди гривень податків. Більш того, металургійні підприємства в різних регіонах України критично залежать від поставок сировини з тимчасово непідконтрольної території. "Обрізати" ці сировинно-товарні, а отже й фінансові надходження - в інтересах кого завгодно, тільки не України.
