Боротьба сенсацій
Чим ці вибори на Донбасі відрізнялися від усіх попередніх
На ранок середи ЦВК підрахувала 99% голосів, тож результати виборів стали відомі майже у всіх мажоритарних округах Донбасу. Вони не принесли таких сюрпризів і сенсацій, як в інших областях, де кандидати від партії «Слуга народу» влаштували конкурентам справжній погром. Однак із поправкою на реалії Донбасу і тут результати виявилися досить несподіваними.
Якщо в довоєнні часи мажоритарні округи в Донецькій та Луганській областях здебільшого розписувалися ще до виборів між кандидатами від Партії регіонів, а переможців не так вибирали, як призначали, то тепер всюди точилася запекла боротьба відразу між двома-трьома, а подекуди й чотирма кандидатами. У результаті в Луганській області змінилися мажоритарники в п’яти округах із шести! У Донецькій — у дев’яти з дванадцяти. При цьому головною сенсацією виборів на Донбасі став розгром команди Юрія Бойка на його вотчині — Луганщині. За загального високого результату партії «Опозиційна платформа — За життя» (ОПЗЖ), яка набрала в області близько 50% голосів, кандидатові від неї вдалося перемогти лише в одному мажоритарному окрузі з шести! І це при тому, що представляв висуванців від ОПЗЖ особисто Юрій Бойко!
Луганщина. Провал Юрія Бойка й тріумф Шахова
Найдивовижніше, що кандидати від ОПЗЖ програли там, де мали вигравати в першу чергу, а саме в містах Сєверодонецьк, Лисичанськ і Рубіжне, де розміщені головні активи Юрія Бойка та близького до нього олігарха Дмитра Фірташа, а також зосереджений проросійський електорат. Здавалося, тут мажоритарні округи фактично зарезервовані за Бойком, але сталося неймовірне.
В окрузі № 106 у Сєверодонецьку першість раптово здобув кандидат від «Слуги народу» Олексій Кузнєцов. І історія його перемоги така комічна, що про неї можна знімати окрему серію однойменного серіалу. Основна боротьба тут мала розгорнутися між людиною Сергія Шахова самовисуванцем Юрієм Фурманом і кандидатом від ОПЗЖ Валерієм Чернишем, за якого агітував особисто Бойко. Фаворитом вважався Фурман. Щоб обійти його, штаб Черниша зареєстрував технічного кандидата-двійника з таким самим прізвищем Андрія Фурмана. І фейковий Фурман спрацював. Він набрав аж 3,5% голосів, а справжньому Фурманові не вистачило до першого місця 2%. Але найсмішніше, що перше місце посів не підступний Черниш, а черговий нікому не відомий «слуга народу» Олексій Кузнєцов, який толком не вів виборчу кампанію. Черниш від ОПЗЖ посів лише третє місце. Цей округ виявився єдиним на Донбасі, де вдалося виграти кандидатові від Зеленського. І переміг він виключно через дурість людей Бойка, які мимоволі йому підіграли.
У сусідньому окрузі № 107 у Лисичанську кандидат від ОПЗЖ також посів лише третє місце. А виграв тут ще один соратник Сергія Шахова Олександр Сухов. Друге місце дісталося Олександрові Сорокіну від СН. На четвертому опинився чинний народний депутат від Радикальної партії Сергій Рибалка, який намагався просто підкупити виборців і буквально завалив округ грошима. Однак концерти зірок естради та неякісний, показний ремонт доріг не допомогли йому здобути гідний результат, що зайвий раз доводить: лише грошей для перемоги в мажоритарному окрузі недостатньо.
В окрузі № 112 у Рубіжному в ОПЗЖ трапився зовсім ганебний програш. Тут Юрій Бойко контролює містоутворююче підприємство — хімзавод «Зоря», а також міську владу. У нардепи тут висунули директора «Зорі» Олександра Чернецова. Агітувати за його кандидатуру сюди приїжджав особисто Бойко, а також діючий нардеп-мажоритарник від цього округу Юлій Іоффе, який цього разу опинився в списку ОПЗЖ. Здавалося, перемога в Чернецова в кишені. Але сталося неймовірне. Менеджер Бойка програв самовисуванцеві Сергію Вельможному з команди того самого Сергія Шахова.
В окрузі № 105, велика частина якого міститься на окупованій території, перемогу здобула кандидатка від Опоблоку, працівниця компанії ДТЕК Ріната Ахметова Вікторія Гриб. Секрет її успіху досить простий: центр округу міститься в Щасті, де працює ТЕС, що належить ДТЕК. В окрузі діяло тільки шість виборчих дільниць, і для перемоги Гриб вистачило лише 1852 голоси.
Представник партії ОПЗЖ Сергій Медведчук (брат Віктора Медведчука) до кінця боровся за першість, але посів лише друге місце.
Посміхнулася удача кандидатові від ОПЗЖ в Луганській області лише в 113-му окрузі, до якого належать переважно аграрні райони з україномовним населенням. Там першість здобув Олександр Лукашев. До речі, Сергію Шахову цей чоловік також не чужий. Раніше він працював у його фонді. Друге місце тут дісталося представникові партії «Слуга народу» Віті Сліпець. Третє посів скандальний сепаратист Володимир Струк, відомий відкритою підтримкою бойовиків «ЛНР» у 2014-му. Чинний мажоритарник Віталій Курило, який вигравав вибори в окрузі № 113 п’ять років тому, цього разу посів четверте місце.
У 114-му окрузі знову, як і минулого разу, перемогу з великим відривом здобув сам Сергій Шахов. Ця людина претендувала на лідерські позиції в області ще з довоєнних часів, коли на Луганщині домінували клани Єфремова та Бойка. Тоді здавалося, що їхню гегемонію не подолати, але війна змінила розстановку сил. Клан Єфремова зник, а Бойко, зважаючи на результати виборів, програв конкуренцію Шахову на рівні області.
Донеччина. Ахметов здає позиції
Головним підсумком виборів у Донецькій області став несподівано низький результат підконтрольного Рінату Ахметову Опозиційного блоку, який безнадійно програв їх конкурентам із партії «Опозиційна платформа — За життя» Бойка та Медведчука. Причому навіть у тих округах, які виграли мажоритарники від Опоблоку.
Позиції Ахметова, який традиційно вважався мало не господарем Донеччини, серйозно похитнулися. Представники Опоблоку виграли тільки в чотирьох округах із дванадцяти. Зазнав поразки навіть один із головних політичних важковаговиків Донбасу — давній соратник і друг Ахметова Борис Колесніков, він програв кандидату від ОПЗЖ.
В окрузі № 45 виграв генеральний директор Авдіївського коксохімічного заводу Муса Магомедов. Більша частина цього округу міститься на окупованій території, а по цей бік лінії розмежування залишилася тільки Авдіївка, у якій АКХЗ є містоутворюючим підприємством, тому шансів у конкурентів Магомедова практично не було. Оскільки завод належить компанії «Метінвест», Магомедов балотувався в Раду від Опозиційного блоку й став одним із небагатьох ахметовських депутатів у майбутньому парламенті.
Без сюрпризів також обійшлося в Маріуполі. За округом № 57 до парламенту пройшов співвласник «Метінвесту» Вадим Новинський, а за № 58 — менеджер цієї ж компанії, директор із регіонального розвитку меткомбінату імені Ілліча Сергій Магера. Водночас за партійними списками картина зовсім протилежна. В обох округах ахметовський Опоблок тільки третій. Перше місце з результатом понад 30% в ОПЗЖ, а друге в «Слуги народу». В обох округах у Маріуполі партія Зеленського набрала 26% і 28%.
У окрузі № 46 з центром у Бахмуті переміг кандидат від ОПЗЖ Федір Христенко. На другому місці представник «Слуги народу». І лише на третьому опинився представник Опоблоку, син місцевого мера Дмитро Рева. В окрузі № 47 із центром у Слов’янську виграв чоловік Наталії Королевської чинний нардеп Юрій Солод, який балотувався від «Опозиційної платформи — За життя». Незважаючи на те що в окрузі попередні роки значно більше працював нардеп Олег Недава, мешканці Слов’янська вважали за краще вибрати Солода ще раз. Недаві, який поступився й кандидатові від СН, дісталося третє місце. Балотувався в окрузі також мер Слов’янська Вадим Лях від Опоблоку, але він посів лише четверте місце. В окрузі № 48 із центром у Краматорську впевнено переміг чинний депутат Ради Максим Єфімов, який входив до фракції БПП. Однак це не відвернуло від нього виборців. Єфімов контролює в Краматорську кілька машинобудівних заводів, щедро фінансував свою кампанію, тому жодних труднощів на своєму шляху не зустрів. За нього віддали голоси 54,8% виборців. У найближчого конкурента тільки 19%.
Справжній трилер відбувався в окрузі № 49, де за мандат билися відразу три рейтингові кандидати: мер Дружківки Валерій Гнатенко від ОПЗЖ, відомий тим, що 2014-го відкрито підтримував бойовиків «ДНР» і проводив у місті незаконний референдум, ветеран Партії регіонів Борис Колесніков, а також популярний телеведучий Сергій Сивохо від «Слуги народу». Фаворитом в окрузі вважався Борис Колесніков. Однак перемогу в підсумку здобув Гнатенко. Можливо, однією з причин такого результату став скандал за участю Колеснікова: якось на зустрічі з виборцями він хамив та ображав людину, яка попросила його допомогти з обрізанням дерев. Один із присутніх записав огидну сцену на відео та розмістив його в інтернеті.
В окрузі № 50 з центром у Покровську боротьба триває досі. За мандат змагаються мер Добропілля Андрій Аксьонов і мер Покровська Руслан Требушкін. Перший відомий тим, що 2014 року відкрито підтримував бойовиків «ДНР» і є громадянином Росії. У Раду він іде як самовисуванець. Требушкін балотується від Опоблоку й тут-таки випереджає Аксьонова на 1%, проте підрахунок голосів ніяк не закінчать.
А ось округ № 51 став черговою ганебною сторінкою в історії українських виборів. Там виграв лідер організації «Ніхто, крім нас» макіївчанин Олександр Ковальов, відомий своїми українофобськими поглядами. Ще 2016 року (!) Генпрокуратура заявляла, що саме Ковальов у лютому 2014-го допоміг вивезти з Києва бійців Чорної роти «Беркута», які розстріляли активістів Майдану. Тоді Ковальову оголосили підозру, справу обіцяв довести до кінця Юрій Луценко, про викриття небезпечного злочинця радісно рапортував депутат від БПП Володимир Ар’єв. Але минуло три роки, і замість в’язниці Олександр Ковальов опинився у Верховній Раді. Найцікавіше те, як саме він там опинився.
Округ № 51 — це фікція. Велика частина його окупована «ДНР», а на підконтрольній території залишилося тільки два напівзруйновані прифронтові селища. За паперами, там живе близько 2 тис. мешканців. У реальності прийшло на вибори близько 700 осіб. За даними джерел Тижня, ЦВК вирішила проводити на цьому окрузі вибори за домовленістю з кандидатом у депутати від ОПЗЖ Андрієм Альошою, який планував тут банально купити перемогу, але прорахувався.
Альоша зробив ставку на підвезення виборців з ОРДіЛО. Якщо в окрузі є 700 виборців, отже, достатньо привезти лише 300 людей із Горлівки, щоб отримати потрібний результат. Тільки в Альоші була можливість привозити виборців (за домовленістю Медведчука з бойовиками «ДНР») з окупованої території. Таким чином він перетворювався на фаворита перегонів, адже в його конкурентів такої можливості не було. Але в день виборів щось пішло не так. Раптом якісь спритні люди (очевидно, люди Ковальова) повідомили про те, що КПВВ «Майорськ» заміновано. Пункт пропуску закрили, підвезти людей із «ДНР» не вийшло, і Альоша програв. Натомість виграв Ковальов, який, за інформацією голови ВГА Зайцевого Володимира Весьолкіна, просто роздав виборцям по $100. Для перемоги Ковальову вистачило 220 голосів.
В окрузі № 52 з центром у Торецьку боротьба триває досі. Станом на середу підраховано лише 77% голосів, і там несподівано лідирує кандидат від «Батьківщини» Євген Яковенко. Його конкурент від ОПЗЖ Погодін іде другим. Очевидно, із цим і пов’язане затягування підрахунку. Ризик фальсифікації результатів у цьому окрузі надзвичайно високий.
В окрузі № 59 обійшлося без сюрпризів, там переміг кандидат від партії Бойка та Медведчука. А в 60-му виграв самовисуванець Дмитро Лубенець — чинний депутат, який уже вигравав тут у 2014-му. Попри те що Лубенець п’ять років пропрацював у фракції БПП, яка на Донбасі не дуже популярна, виборці не відмовили йому в підтримці й він випередив кандидата від ОПЗЖ зі значним відривом.
Головний підсумок парламентських перегонів-2019 на Донбасі: у регіон нарешті прийшла справжня політика і вперше в його історії відбулися відносно чесні, конкурентні вибори. Монополія однієї політичної сили на Сході України закінчилася. Настав час політичного плюралізму та гострої боротьби.
Денис Казанський
Матеріал друкованого видання № 30 (610) від 25 липня
⚠ Тільки зареєстровані користувачі бачать весь контент та не бачать рекламу.
