Походження Дня солідарності трудящих нерозривно пов'язане з боротьбою за коротший робочий день, яка розпочалася практично з початком введення фабричної системи виробництва в США.
Хоча домінуючою причиною перших страйків в країні була мізерна заробітна плата, питання коротшого робочого дня та право на створення робітничих організацій не були другорядними вимогами робітників. Згодом, в умовах все зростаючої тривалості робочого дня (яка іноді досягала 15-20 год. на день), вимога значного його скорочення стала визначальною.
Страйки 1877 року, в яких було задіяно десятки тисяч працівників залізниці та сталеварної промисловості були придушені спільними діями державних та столичних військових сил. Проте вже на початку 80-х вони розгорнулися з новою силою. Слід зауважити, що вони носили здебільшого мирний характер. В 1886 році кількість працівників, що безпосередньо брали участь у боротьбі за 8-годинний робочий день досягла 500 000 чол. Центром руху за скорочення робочого дня було м. Чикаго.
1 травня 1886 року страйкували не тільки жителі Чикаго. До них приєдналися працівники Нью-Йорка, Балтимора, Вашингтона, Мілуокі, Цинцинатті, Пітсбурга, Детройта та ін
:шарики::шарик:
:
