Простіше говорячи, для сучасних військових засобів ураження не є проблемою зруйнувати польове, та хоч би й залізобетонне, укріплення. Але все ж досі залишається певною проблемою вчасно виявити його та влучити. Звичайно, залізобетонне укріплення не буде зайвим на оборонних позиціях, воно в будь якому разі краще за дерево - земляне, але не в якості елементу інженерної стратегічної смуги оборони, а в якості польового укріплення, яке війська будують самі в займаних ними смугах, виходячи з суто тактичних інтересів.
Є ще одна важлива особливість тилових смуг оборони. Вони повинні, хоч мінімально, постійно бути зайняті військами. Без військ, які їх займають - це всього лише безглузда сукупність канав (траншей), ям (окопів), сараїв (ДОТів, бункерів). Відступаючі з переднього краю війська далеко не завжди спроможні їх займати самостійно, і головне - вчасно. Противник, що прорвався, часто може першим їх зайняти, з усіма вихідними з цього наслідками. Чи є у нас достатня кількість військ, щоб постійно займати декілька смуг оборони, позицій? Своїми очами спостерігаючи реальний стан з щільністю військ на передньому краї оборони та наявністю резервів, глибоко в цьому сумніваюсь. Особисто частенько бачу в тилу пусті опорні пункти, споруджені ще з минулої осені аби як і де попало.
сцуко, мощно
