Саме так! Знати, користуватися їхньою мовою і вважати її рідною, навіть якщо батьки-діди з українського села; дивитися їхні фільми; слухати їхню музику; читати, а за можливості й цитувати їхніх письменників; іменами поетів називати вулиці й станції метро.
Ворога треба знати!
З 13 жовтня 2017 року почав діяти закон, який зобов'язав загальнонаціональні телеканали збільшити частку передач і фільмів українською мовою до щонайменше 75%, в деяких випадках з відтермінуванням на 1 рік.
А до того? Га? Російська була переважною мовою в українському медіапросторі. Нагадаю - це вже було щонайменше 26 років з моменту проголошення незалежності. Крим був вже окупований майже 3 роки.
Закон України від 25.04.2019 № 2704-VIII "Про забезпечення функціонування української мови як державної" запрацював у 2019 році.
А що трапилося? Хіба ж українська державною не була? Виявляється, недостатньо була...
Системна підтримка українських митців від держави відсутня і нині. Про "Квартал" та марафон не кажу - це не культура, це шабаш.
Знати російську мову - не кримінал. Так само, Як інші мови. Не знати державну - це дно.
Нагадаю: в СРСР німецьку, а потім англійську вивчали як МОВУ НАЙБІЛЬШ ВІРОГІДНОГО СУПРОТИВНИКА. Згодом німецька стала у пригоді. Зараз супротивник не менш реальний.
І не треба перекручувати у фаріонівському стилі.
