Я з понеділка знову працюю на будівництві підземної школи в м. Лозова, встиг на закінчення об'єкту. Живу так само у батьків, в Близнюках, на роботу їжджу мотоциклом.
Хоча я попередні тижні активно розходжувався, худнув, готувався до повернення, зараз все одно як побита собака, бо попав одразу на частковий демонтаж/монтаж важкого вент.обладнання. Почати з лайтових навантажень не вийшло. Штош... Травмована нога болить відчутно, но не пздць, і далі робота має бути трохи легшою.
Окремий щоденний стрес - їзда на мотику дорогою Близнюки-Лозова. Вона, переважно, у поганому стані, ремонт знову чомусь зупинився, і по всьому цьому - двіж військових авто, які їздять просто як кончєні. Сьогодні ввечері хтось долітався, нажаль. Дорогою бачив один розтрощений легковик в кюветі, ще один - поперек проїжджої частини. На узбіччі - тіло, накрите драним клітчастим одіялом, з-під якого видно ноги в мультикамі.
Ну а я їду потихеньку, пильную обстановку, ями, і постійно дивлюся в дзеркала, щоб черговий довбень не вилетів нізвідки, і не почав притискати чи підрізати. Волнітєльно...
