Дзеркалля (мова спілкування в темі - українська).

[Іронія]

Сподіваюсь, років через 10 ніхто не згадає ні про росію, ні про те шо вони там "вигадали". А жанр лишиться у нас і розквітне українським колоритом

Варто було від початку забити на правила : наголоси, відсутність пунктуації, оце б точно віддалило до нас від усталеного жанру, і - у противагу - наблизило б до найперших пиріжків, коли основним правилом було відсутність правил
До речі, не пізно це зробити Хоча себе пересилити важко, коли вже звик до правил.

 

[Сонний Равлик]

Це трохи інша ситуація. Віршові розміри були створені давно, усі почали їх використовувати, на різних мовах, там важко визначити авторство. Хоча є приналежність країні, наприклад, хайку чи ті ж коломийки.

Розміри, може і були, а от сам жанр "поема, написана в силаботонічній системі зрозумілою розмовною мовою" Котляревський спер у руських. В нас такого не було до нього. І тепер він вважається засновником української сучасної літератури, а ми маємо купу чудових творів.

Теоретично, хайку міг бути винайдений не японцем, і розповсюджуватися іншими національностями, але оскільки він вперше написаний в Японії, японською мовою, і був поширений на тій території, то все одно вважався б японською поезією.

Дуже рідко жанр визначається однім першим твором. Перший твір нічого не вартий, якщо ідея не була підхоплена і розвинута іншими авторами.

 

[Сонний Равлик]

Варто було від початку забити на правила : наголоси, відсутність пунктуації, оце б точно віддалило до нас від усталеного жанру, і - у противагу - наблизило б до найперших пиріжків, коли основним правилом було відсутність правил
До речі, не пізно це зробити Хоча себе пересилити важко, коли вже звик до правил.

Я погоджусь з тим, що ми можемо спробувати відхилитись від стандартних правил, щоб дати пиріжкам можливість еволюціонувати в щось нове. Так само як хайку (чи хокку? плутаю їх) колись еволюціонували в пиріжки. І коли вони еволюціонують, це вже буде наш власний жанр. Але щоб це сталося, треба від чогось відштовхуватися, і в нашому випадку це саме пиріжки. Еволюція - річ поступова

 

[Іронія]

Розміри, може і були, а от сам жанр "поема, написана в силаботонічній системі зрозумілою розмовною мовою" Котляревський спер у руських. В нас такого не було до нього. І тепер він вважається засновником української сучасної літератури, а ми маємо купу чудових творів.

Котляревський міг написати і в іншому жанрі, і теж був би засновник сучасної укрліт. Справа ж не в тому, в якому жанрі він писав. Різниця в тому, що ніхто не кричав, що це жанр, виключно російський. А про пиріжки є такий постулат.

 

[Іронія]

лом б'є по макітрі
доля зла завжди
як піднявся вранці
шолом одягни

сонце
гра

Забула сказати, що мають бути рими до наданих слів

Поламалось в небі сонце,
Здохла чорная діра,
Хтось подумає, що сон це,
А воно уяви гра.

Лис
Ром

 

[Сонний Равлик]

Котляревський міг написати і в іншому жанрі, і теж був би засновник сучасної укрліт.

В іншому жанрі писали і до Котляревського. От тільки жанри були геть інші. Котляревський вніс новаторство, почавши писати в легкій зрозумілій манері, і це мало успіх і дало поштовх для подальшого розвитку літератури. Але справа в тому, що таку манеру написання вигадав не він. Спочатку її почали впроваджувати російські автори, починаючи з Ломоносова з Тредіаковським, далі всякі Радіщеви, Деоржавіни і т.п. аж поки Пушкін не довів це все до апофеозу. Але початкова ідея писати
саме так народилась до Пушкіна, і Котляревський її успішно поцупив. І молодець. Впровадив новий перспективний жанр в україномовному просторі. Так само як ми зараз впроваджуємо в україномовному просторі новий перспективний жанр мережевої поезії. Бо культура розвивається, і треба йти з нею в ногу. А якщо відмовлятись від нових трендів тільки тому, що їх колись торкались кацапи, то ми так і лишимось на узбіччі. Виходить що клята кацапня заважає нам розвиватись навіть після розриву (

Різниця в тому, що ніхто не кричав, що це жанр, виключно російський. А про пиріжки є такий постулат.

Звідки ти можеш знати, хто що кричав двісті років тому.

 

[E.N]

ви як бажаєте панове
а я до кухні вже біжу
картоплю смачну та рум'яну
смажУ!

 

[_Sir_]

До речі, в мене готовий сайт.

⚠ Тільки зареєстровані користувачі бачать весь контент та не бачать рекламу.

До речі, вітаю зі Днем програміста!

 

[Сонний Равлик]

До речі, вітаю зі Днем програміста!

Воу, дякую! Ніколи не пам'ятаю цю дату )

Маю підозру, що можливо тебе теж?

 

[_Sir_]

Є таке, дякую

 

[Іронія]

В іншому жанрі писали і до Котляревського. От тільки жанри були геть інші. Котляревський вніс новаторство, почавши писати в легкій зрозумілій манері, і це мало успіх і дало поштовх для подальшого розвитку літератури. Але справа в тому, що таку манеру написання вигадав не він. Спочатку її почали впроваджувати російські автори, починаючи з Ломоносова з Тредіаковським, далі всякі Радіщеви, Деоржавіни і т.п. аж поки Пушкін не довів це все до апофеозу. Але початкова ідея писати
саме так народилась до Пушкіна, і Котляревський її успішно поцупив. І молодець. Впровадив новий перспективний жанр в україномовному просторі. Так само як ми зараз впроваджуємо в україномовному просторі новий перспективний жанр мережевої поезії. Бо культура розвивається, і треба йти з нею в ногу. А якщо відмовлятись від нових трендів тільки тому, що їх колись торкались кацапи, то ми так і лишимось на узбіччі. Виходить що клята кацапня заважає нам розвиватись навіть після розриву (

Ок, будемо вважати, що ти мене майже переконала Для мене ті часи і зараз - це все-таки є різниця, але сперечатися мені набридло )) Та хочу зазначити, що якби українські пиріжки (а також інших народів), з'явилися до цієї війни, то відношення було б інше. Зараз це просто вийшла в пику росіянам.

 

[Айвенgо]

Ок, Україна була частиною царської росії, отже всі хто народився в той час на її території - автоматично з царської росії. А пізніше - з радянської росії. Вітаю, ми прийшли до висновку, що українців не існує взагалі. путін аплодуватиме стоячи.

Але ці двоє здивувались би чи ні?

 

[Сонний Равлик]

Але ці двоє здивувались би чи ні?

Малевич навряд чи, він в автобіографії ідентифікував себе як українець. Думаю, він значно більше здивувався б своїй "єврейськості".

Айвазовського не питала.

 

[Ф'яметта]

сперечатися мені набридло ))

От добре А я спочатку хотіла ще посперечатися, і стерла Краще про інше.

Дочитала ту серію, взялася за іншу. І раптом - могутнього дракона звуть Елвін Елвін і бурундуки! - одразу майнуло в голові. Ну і як далі серйозно читати книгу?

 

[Іронія]

Дочитала ту серію, взялася за іншу. І раптом - могутнього дракона звуть Елвін Елвін і бурундуки! - одразу майнуло в голові. Ну і як далі серйозно читати книгу?

А Новік про академію не захотіла читати? У неї, до речі, і про драконів непогані твори.

я спочатку хотіла ще посперечатися, і стерла

Сперечатися немає сенсу, бо то мої відчуття, вони не зміняться через протилежні думки інших людей. Навіть навпаки, чим дужче людина наполягатиме, тим більше це мене загонятиме на протилежний бік. Але кілька беземоційних доводів-міркувань без тиску можуть краще вплинути.

 

[Ф'яметта]

Добра нам та кави!

Горішки якраз для моїх "Елвіна і бурундуків" Ну і я сама теж дуже поважаю каву з горіхами

 

[Іронія]

Як припинити дивитися чат-рулетку? Це вона винна, що я морально не відпочила за час відпустки. Вмикаю її, коли щось роблю, а потім вже мене захоплює і несе течією Вона розкручує на емоції. Оце зараз можна було б піти посидіти на вулиці, відчути єднання з Космосом, перейти у стан спокою, а я знову дивлюся хз що. Залежність від емоцій

 

[Іронія]

А як ви вважаєте, що означає вираз "улюблений письменник"? Якщо перечитуєш багато разів одну книгу, а інші твори цього автора не дуже цікавлять, то це улюблений чи ні?

 

[E.N]

Якщо перечитуєш багато разів одну книгу,

Це улюблена книга

 

[E.N]

Як припинити дивитися чат-рулетку? Це вона винна, що я морально не відпочила за час відпустки. Вмикаю її, коли щось роблю, а потім вже мене захоплює і несе течією Вона розкручує на емоції. Оце зараз можна було б піти посидіти на вулиці, відчути єднання з Космосом, перейти у стан спокою, а я знову дивлюся хз що. Залежність від емоцій

Кинь каку!