За деякими оцінками, введення цієї формули призвело до здорожчання української електроенергії для бізнесу, що відбилося на ціні продукції українських виробників. Попри те, що у 2016 році лише 5% використаного на ТЕС вугілля було імпортним, методика застосовується до всього вугілля, яке споживають ТЕС. Оскільки 70% потужностей ТЕС контролює компанія ДТЕК (головний власник — Рінат Ахметов), а більшість видобутку вугілля в Україні також контролює ДТЕК, у цьому вбачають корупційну складову та джерело надприбутків для виробників теплової електроенергії.
У липні 2016 року прем'єр-міністр Володимир Гройсман заявив, що вважає неприйнятною схему «Роттердам плюс» і що «хоче почути позицію Уряду щодо вирішення цієї проблеми».
У січні 2017 року міністр енергетики України Ігор Насалик визнав, що формула «Роттердам плюс» не зняла проблему диверсифікації поставок енергетичного вугілля.
У березні 2017 року віце-президент Єврокомісії Марош Шефчович спрямував лист до Петра Порошенка, у якому розкритикував формулу «Роттердам плюс» і зазначив, що запропонована Національній комісії експертна допомога з боку ЄС заледве використовувалася.
У травні 2017 Генеральний прокурор України Юрій Луценко заявив, що формула «Роттердам плюс» становить корупційну загрозу для держави та закликав Верховну Раду «ухвалити закон про ренту на вугілля та інші корисні копалини в Україні так само, як це зроблено для газу».
У серпні 2017 року видання ЛІГА.net назвало «Роттердам плюс» корупційною схемою номер один в Україні.
За словами Андрія Геруса, експерта у сфері енергетики, щомісяця формула «Роттердам плюс» збирає надлишковий мільярд гривень.
