---- Картина друга
Поет сидить на дивані з пляшкою пива, витріщівши очі в монітор. Лунає безперервний звук друкування та хтивого плямкання. Кіт ліниво ганяє по підлозі недопалок та бухтить собі під ніс час від часу збиваючись на мотив веснянки.
Кіт Адам:
Ой ти весно, ти красна...
На вулиці коти вже їбуться, а воно сидить
Хуртелицею лужи засипає, воно - сидить..
А що ж ти нам вонєсло..
Рядки свої каряба. Хочеться їбатися, Весна...
Я вонєсло,вонєсло три користі радость...
Сезон такий, обострєніє у всіх шизофренічних.
Сидить воно. Скавучить патетично. Карєніна.
Тьфу. Коли си вже з'їбе світ за очі працювати?
Три користі радості...
Одна користь - котику.
Друга користь - теж мені.
Третя користь - спиздив вже
Кіт Адам зтсумом дивиться на модний туалет, який стоїть на столі і в ньому плаває одноразова бритва.
Поет:
Я вас ****. И ****ал я вас тоже.
В своих мечтах. Под сенью чужих звезд.
Скажи, Адамчик, правда же , похоже?
На слог великих. Ну скажи хорош?
Вы пили пиво, а быть может даже водку.
Я нюхал чай, протухшую селедку...
Кіт Адам :
*сичить* Піди помийся, як ти заїбав.
Герой, ***ть, всіх романів зразу.
Ти паспорта добув? Чи нафіґ надо?
Дай жерти і котись під три чорти.
Поет:
Адмчик, котик-братік. С тобой на єдіне ми тут
Одні. Ты знаешь все, всю боль мою и радость
Кіт Адам:
Іди,***ть, не ****и
Поет:
Кругом ночная мгла. Я так несчастен.
В фейсбуке нахой послан в бан.
Как жить теперь. Святые люди предлагают мне
"За здрасте" Еду, одежду, обувь и на опохмел.
Ты знал? За мной гонялись на трамвае.
Но я не прост - вступил в неравный бой.
Бандиты, РЭС, кондуктор - ******* редклстный подлец.
Я шел куда-то, вроде бы в ментовку. Заяву об утере написать.
Но дал им бой, превознемог, спасен...
З Хору ХФ виринає Бєлкіна. Белкіна легко підкидує у руці горішок ліщіни розміром з шар доя боулінгу і косо дивиться то на Поета, то на Хор ХФ:
Бєлкіна:
Уті путі моя риба дорогая.
Хто тут соплі намотав на монітор?
Поет, погано тямлячі звідки в його номері з'явився жіночіц голос. Здивовано та дешо хтиво промовляє у пространство кімнати:
Поет:
Ти ще хто?
Бєлкіна:
Я? Владичіца Лєсная.
Менеджер багатоповерхівочних хаток.
Шо ти, слизень, знову нам вєщаеш?
Як там кіт твій? Від твоєх турбот ще не подох?
Бєлкіна до Хору ХФ:
нє, нормальний? Же не манж, твою-наліво, пасіжур?
Час летить, а цьому все до сраки.
Нафіг напрягались? Не пойму.
Поет, підкурє сигарету, дивиться на Бєлкіну. Ікає.
Поет:
какая злая не романтичная особа
Точно метит на мою квартиру.
Адмик, братик, это сговор и кошмар.
Зза монітора виринають щупальцями Демони Поета. Противно гигикає та корчить різні гримаси.Поет кричить дурним голосом, Демони регочуть і перекидуються позмінно то на кредиторів, то на риелторшу, то на паспортистку Галю з ЖЕКу
Демони Поета:
Потолка больше нет.
Дверь картонная.
За картонкой теперь тьма зловонная.
Должен ты дохрена. Так что путь
У тебя - спать на
Улице.
Поет:
Помогите!Зрения лишают!
Жаловаться буду!
Пойду в прокуратуру!
Демони Поета:
Паспортистка Галя з ЖЕКу:
Та хоть у спортлото.
Бандіти з Едіком:
та хоть Чорту.
Чорні риєлторши:
Гостінкі нинчє в трендє
Поет намагається хреститися не по православному і в паніці робити з бичків захисний круг від демонів. Демони регочуть разом з ними реготить Хор ХФ.
Поет, верескливо:
да что вы знаете!Трагежий моей жизни и любви неведомо вам горе!
Я в суд подам на вас!
З темряви летить пачка кам'яної солі та б'є Поета по голові. Поет озирається.
Під стелею, чухаючи муркотячого Кота Адама левітує Прізрак.
Прізрак:
За паспортом сходив?
Кіт Адам, крізь муркотиння :
Сидів і пристрастно дрочив клавіатуру.
Прізрак:
Ну хто би сумнівався.
Ніндзя хуєв.
Гуманітарочку візьми.
Шоб їсти було шо.
І чим робить чаклунськії круги.
Позорище ****амотне.
Поет:
Папрашу. Я кэтээн. Я - атеист.
И стало быть тебя не существует. Наважденье!
А паспорт поменяю в день рожденья!
Демони:
Отета ***ть *****
Хор ХФ:
Ми віримо, авжеж. І чесно чесно.
Як пошики роботи там твої?
Двірник ти чи вже клерк на новій пошті?
А може цілий ректор ХПІ?
Прізрак:
О, люде! Пророкую, нужденному
Цьому одна дорога буде
Куняти під забором денебудь.
Кіт Адам, дивлячись на Поета згори:
А я куди?
Прізрак:
Тобі, котунчик, прихисток знайдуть
Прізрак зникає полишивши Кота Адама на самоті з Поетом. З'являється Людина-у-Білому Пальті.
Людина у Білому Пальті:
Ах ви негідники.
Вам повилазило?
Що хворий він
Не зрозуміли ви?
Полиште вже його
На самоті!
Хор Хф: Хто сцяв у пентаграму?
З'являється Теоп.
Теоп:
Із дньом гєйбраков всєх!
Как вам мои расскази?
А в пєнтаграму - то я думав шо біде
Дизайнерське. Бо в мене у палатах
Була діра в полу. ***** сортир пропив
Людина у Білому Пальті:
Безсовістні. Облиште.
Харе стібатися
і викличте швидку!
Хор Хф
Ги. Дядечку, ми хнаєм мантру чарівну.
Її нам насвистів монах буддисський.
Як порятунок від Даоських мудаків.
Хош послухать?
Людина у Білому Пальті:
Ні. Невдалі виправдовування ваші.
Засуньте собі в чакри знаєте куди!
Хоч би зробили ви для нього шось корисне
Ніж ващі теревені ці нудні.
Хор ХФ:
Ну то значить слухай.
Слухай і не вякай.
Нашому поету треба грошенят.
А ще сковородку та зубную пасту.
І немнога корма для кота...
Тока от проблема, ніким передати
Ваша черга, пане у пальті...
Людина у Білому Пальті:
Пардон муа, майн лібе лібе Фройнде.
На ринку помідори привезли.
Вчора були по сорок, сьодня - восєм.
Не можу. Треба бігти
Хай щастить.
Хор Хф:
Заїбата магія.
"Смєркалось" Теоп з хитрою посмішкою кладе біля дверей коробку з написом "Мівіна", у якій лежить страшна карта таро і записка "Хочєшь заработать 200 гривєн на піво? Пріході к мєсту на картє"
-----Кінець другої Картини---
