Разъяснение минюста, как то пролетело незамеченным. Минюст наконец то протрезвел после старого нового года, офанарел слегка, от закона и и тулмачит фразу "...якщо інше не передбачено
законом." всем чем только можно начиная от ст42 кончая кодексами
МІНІСТЕРСТВО ЮСТИЦІЇ УКРАЇНИ
Л И С Т
27.01.2010 N 20377-0-33-09-22
<...>
Міністерством юстиції України розглянуто лист <...> від 17
грудня 2009 р. N 770 стосовно надання роз'яснення щодо
застосування окремих положень Закону України "Про засади
запобігання та протидії корупції"( 1506-17 ) (далі - Закон) і
повідомляється таке.
Відповідно до пункту 3 частини першої статті 2 Закону
( 1506-17 ) суб'єктами відповідальності за корупційні
правопорушення є особи, які постійно або тимчасово обіймають
посади, пов'язані з виконанням організаційно-розпорядчих чи
адміністративно-господарських обов'язків, або особи, спеціально
уповноважені на виконання таких обов'язків в юридичних особах, а
також фізичні особи - підприємці.
Згідно з пунктом 2 частини першої статті 4 Закону( 1506-17 )
особам, зазначеним у пунктах 1 - 3 частини першої статті 2 цього
Закону, забороняється займатися іншою оплачуваною або
підприємницькою діяльністю (крім викладацької, наукової та творчої
діяльності, медичної практики, інструкторської та суддівської
практики із спорту, що здійснюється в позаробочий час)
безпосередньо або через інших осіб, якщо інше не передбачено
законом.
Отже, при застосуванні зазначених положень Закону( 1506-17 )
до фізичних осіб - підприємців слід враховувати норми діючого
законодавства України, яким врегульовано питання здійснення
підприємницької діяльності.
Так, відповідно до статті 42 Конституції України
( 254к/96-ВР ) кожен має право на підприємницьку діяльність, яка
не заборонена законом.
Частиною першою статті 50 Цивільного кодексу України
( 435-15 ) передбачено, що право на здійснення підприємницької
діяльності, яку не заборонено законом, має фізична особа з повною
цивільною дієздатністю.
Обмеження права фізичної особи на здійснення підприємницької
діяльності встановлюються Конституцією України( 254к/96-ВР ) та
законом.
Згідно із частиною першою статті 128 Господарського кодексу
України ( 436-15 ) громадянин визнається суб'єктом господарювання
у разі здійснення ним підприємницької діяльності за умови
державної реєстрації його як підприємця без статусу юридичної
особи відповідно до статті 58 цього Кодексу.
Громадянин може здійснювати підприємницьку діяльність:
безпосередньо як підприємець або через приватне підприємство, що
ним створюється; із залученням або без залучення найманої праці;
самостійно або спільно з іншими особами.
Право на заняття підприємницькою діяльністю на території
України не залежить від громадянства, фінансового або майнового
стану громадянина.
Займатися підприємницькою діяльністю на території України
мають право громадяни України, іноземні громадяни та особи без
громадянства.
Слід зазначити, що закони України встановлюють ряд обмежень
на здійснення підприємницької діяльності народними депутатами
України, посадовими і службовими особами органів державної влади
та органів місцевого самоврядування, посадовими особами органів
прокуратури, суду, органів державної безпеки, внутрішніх справ,
органів державної влади та управління, які контролюють діяльність
підприємств, нотаріусів.
Крім того, фізичні особи за вчинені правопорушення можуть
бути позбавлені права на підприємництво за вироком суду.
Фізичні особи - підприємці не вправі здійснювати страхову
діяльність (стаття 2 Закону України "Про страхування"
( 85/96-ВР )), банківську діяльність (стаття 6 Закону України "Про
банки і банківську діяльність"( 2121-14 )), діяльність у сфері
організації телебачення і радіомовлення (стаття 1 Закону України
"Про телебачення і радіомовлення" ( 3759-12 )), космічну
діяльність (стаття 1 Закону України "Про космічну діяльність"
( 502/96-ВР )) тощо.
Таким чином, виходячи з наведеного, статус фізичної особи -
підприємця - це юридичний статус, який засвідчує право особи на
заняття підприємницькою діяльністю, тобто самостійною,
ініціативною, систематичною, на власний ризик господарською
діяльністю, що здійснюється суб'єктами господарювання
(підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних
результатів та одержання прибутку.
При цьому, юридичний статус "фізична особа - підприємець" сам
по собі не впливає і ніяким чином не обмежує будь-які
правомочності особи, які випливають з її цивільної право- та
дієздатності.
Окремо зазначається, що згідно із Законом України від 23
грудня 2009 року N 1787-VI ( 1787-17 ) "Про внесення змін до
деяких законів України щодо запобігання та протидії корупції"
термін введення в дію, зокрема, Закону України "Про засади
запобігання та протидії корупції"( 1506-17 ) змінено із 1 січня
2010 року на 1 квітня 2010 року.
Заступник Міністра Л.В.Єфіменко