Мне у мистера Ю понравилось его одно высказывание: "...щоб не розчаровуватись, треба не зачаровуватись..." Человек этот, по моему, всегда думал что говорит... ну а то что получилось - не его одна заслуга... наверное щемить его начали крепко, для того чтобы нынешний порядок установить... мне кажется, что во времена юща украина и прохлопала свой единственный, хотя в это очень не хочется верить, шанс....
Святий боже,
нарешті до народа почала доходити істина. При Ющі в нас насправді стала реальною можливість стати кращою країною в цілому. Юща на Заході (Європі та Америці) дуже поважали, істерія йшла виключно від карликів тандемівських. Потрібно тільки зрозуміти, що при Ющі банда вже рвалася до влади, і взагалі ще й до нього. Він своїм пришестям у президенти тільки зупинив процес, і дав нам можливість повернути його. А що народ зробив? А більшість народу просто звикла жити з поняттям, що держава МУСИТЬ для них все зробити, все готове на підносику гарному піднести.
Чому Ющ не виправдав сподівань?
А ви згадайте, що йому дісталося:
1. Конституційна реформа 12.12.2004 року. Україна стала ПАРЛАМЕНТСЬКО-президентською країною. Цю реформу Янукович з бандою цинічно скасував в 2010 році.
2. Аби не дати можливість Ющенко повернути собі повноваження за конституцією 1996 року банда понад 2(!!!) роки не давала можливість Верховній Раді обрати судів Конституційного Суду, і паралельно не давала можливість дати присягу призначеним суддям КС за квотами президента та Вищої ради юстиції. В країні два роки не було Конституційного суду! ВР приймала закони, які їй було потрібно. Скасувати їх не було кому. КС відсутній. Яскравим прикладом було прийняття закону про депутатську недоторканість для депутатів ВСІХ рівнів. Абсурд. Банда ховалася від правосуддя і паралельно розхитувала владу президента.
3. Ющ пішов на компроміс з бандою. Підписав Універсал національної єдності. І, зауважте, одною зі статей Універсалу була умова прийняття ВР і пидписання президентом закона про заборону подання в Конституційний Суд подання про скасування конституційної реформи 2004 року. Ющ все підписав і з 2006 року вже не вів розмови про скасування реформи. Однак на цей закон Яник в 2010 просто насрав. І зробив подання про скасування реформи. Повний абзац. Порушив сам закон дотримання якого вимагав від Юща. Що це, як не захоплення влади?
4. Розростання популізму в політиці з 2006 року. Ющенко, підписавши Універсал, а конкретніше закон про заборону подання в КС щодо реформи 2004, фактично дав можливість банді провадити наглу, цинічну та брехливу політичну діяльність. Нагадаю, що в Україні фактично відсутні про-українські канали ТБ та радіостанції. Більшість власників ЗМІ - олігархи та іноземні структури (в більшості російські). В ЗМІ почалася активна заказна політика чорного піару проти Юща. Особливо на росіянських каналах. Там вже гівно лялося цистернами.
5. Популістська політика привела до того, що навіть провівши перші справді чесні вибори після 1994 року в 2006, 2007 та 2010 роках народ як останій лошара довірив свою країну колишнім комунякам, зекам та "напьорсточнікам". Ющенко в цьому винен?
5. Реформою 2004 року в Юща відібрали повноваження призначати уряд. Він тільки МУСИВ за поданням більшості в Раді ПОДАТИ в ту ж Раду кандидатуру прем'єр-міністра. І НЕ МАВ права відхилити кандидатуру. Фактично вся відповідальність за дії уряду лягла на президента (бо ж він "подав" кандидатуру у ВР), а можливості впливати на діяльність уряду, а тим більше, на його склад - мізер. Президенту залишили право на ПОДАННЯ кандидатур міністрів оборони, закордонних справ, очільника СБУ та Генерального прокурора. Все. Він їх не мав права навіть призначити. Тільки подати кандидатуру. А рада мала повне право без подання президента зняти ці кандидатури з посад. Що й цинічно зробила з Тарасюком в 2006. А конституційний суд роз'яснювати таку ситуацію зовсім не спішив. Зі зрозумілих вам причин. Сучасні права Яника в рази більші за навіть Кучмівські. Йому не потрібно узгоджувати з радою жодної кандидатури урядовця. Навіть Кучма повинен був через Раду провести кандидатури Генерального прокурора та очільника СБУ. Яник позбувся цих "незручностей". Фактично в нас зараз не просто президентська республіка, а російський варіант "керуємої демократії" на її раніх етапах - опозицію ще до кінця в асфальт не вкатали, та й нафтово-газових халявних грошей немає, тільки метал.
6. В народі битує думка, що команда Юща розпалася, і що це стало причиною поразки. Це не вірно. Розпалася не команда Юща, а конгломерат різних політичних сил, які ставили перед собою найголовнішу ціль - скинути прокучмівську владу. А серед цих сил було багато і нормальних політиків, і багато пристосовуванців (накшталт нашого Добкіна та Кернеса), і чимало колишніх кучмістів, що почули куди вітер дме... Май Ющ кучмівські повноваження цей "розпад" дав би тільки позитивний поштовх в розвитку демократії. Оскільки в політичному розвитку країна і народ має мати можливість обирати різні погляди і різні проекти розвитку, а не 2-3 бачення. По 2-3 сильних партій мають лише вже сильні сталі країни. Які вже давно "устаканили" свій політичний розвиток і мають затверджену на десятиліття вперед державну політику. Окремо від цих країн стоять тоталітарні країни, які на початку свого політичного розвитку допустили до влади лише 2-3 політичні сили. В цих країнах практично партійно-олігархічна номенклатура узурпувала владу. Приклади цих країн - Росія, Білорусь, Казахстан, Туркменистан... Ні, нам не потрібно на цьому етапі мати лише 2-3 мегапартії. Це помилка мишлення. Нам потрібно багато варіацій. Щоб ми мали з чого і з кого обирати. А вже з часом... дійдемо й до 2-3 партій, маючи сталий розвиток і своє місце у світі. Однак саме це хибне мишлення, ну й звісно чорнуха зі ЗМІ призвели по падіння довіри до президента. Через розпад політичного конгломерату створеного 2004 року. Не через дії президента. А виключно через дії та показуху на ЗМІ дій різних політиків з цього колишнього конгломерату. Найактивнішу руйнівну роботу провела Юля.

Образа їй спати не давала.
7. Дай боже, аби ми свій шанс насправді не прохлопали в 2012. Це дійсно буде остання спроба. Потім - лише через майдан. І вже не мирний майдан 2004 року. Вигравши вибори 2012 ця банда вже не зупиниться ні перед чим.