Я скажу так: якщо б сусідня держава не була РФ, яка проводить агресивну політику по відношенню до України, або на території РФ, що межує з Україною, розмовляли б не російською мовою та не мали б спільної історії, що викликає ностальгічне бажання до єднання, то можна б було і зробити російську навіть другою державною. Але історична реальність діаметрально протилежна. Враховуючи те, що кожна держава має довгострокові плани соціального та культурного розвитку, на довгий термін повинно було запланувати переформатування менталітету нації до єдиного середнього значення з єдиною національною українською мовою, що підвищить безпеку суверенітету України.
Теж саме можна сказати і про інші прикордонні території України.
Тому шановні російськомовні громадяни, потерпіть трохи та не руйнуйте психіку своїх дітей нав'язуванням мовного протиріччя сходу та заходу. Дайте їм вирасти двомовними с повагою до ісорії та культури своєї держави. Вони майбутнє нашої нації з зовсім іншим мисленням і ставленням до реалій.
Мій основний постулат на сьогодні: всі держави є конкурентами або ворогами; не дивлячись на декларативність дружніх відносин, ніщо не зможе помішати неявно або кулуарно проводити агресивну політику або також агресивно захищатись від неї.
Російська Федераці не є дружньою державою по відношенню до України, тому реакція відповідна.
Тим, хто цього не розуміє, не варто навіть і лізти коментувати мовне питання.
