Ні, ******* на гілці висить.
Дуже вибачте за неправильність віршика і за мої неправильні відповіді. Ось нова версія віршика з урахуванням вашого коментаря:
Москаляку на гілці!
Щойно дощик пішов мимо,
Кличуть українські поля,
Сонце вже знову світить дзвіночком.
По гіллях дзюрчить річка,
Вітер ніжно листя качає,
А той ******* на гілці висить,
Так і не взнає, куди зібратись.
То й пезьда у наших лісах,
Чули лиш тільки бабусі,
Не звикли їх тут бачити,
Та звістка пролетіла між люди.
Що ж будемо з ним робити,
Питають усі навколо,
Не знаємо, що за його серце,
Може, нехай просто зітре ноги?
Мабуть, краще звикати,
Що світ дивлять нас не тільки українці,
Та відкриваймо наші душі,
Хай любов народить нові ідеї.
Ось так ми й дізналися,
Що москаляк живе серед нас,
Та що з того, якщо ми любимо,
То вкупі як грона виноград.