4000 грн на місяць

Идут грозі

  • Автор теми Автор теми Zigote
  • Дата створення Дата створення
Так, я таки наточив пазурі, навіть надфілем алмазним ... ну шоп Вам не дуже боліло, але дуже довго загоювалось...

Запускати (запустити) пазури в що; Простягати (простягти) пазури до кого — чого, рідко на кого — що — завдавати кому-небудь болю, страждань, намагаючись підкорити собі, своєму впливові і т. ін. А той, тихий та тверезий, Богобоязливий, Як кішечка підкрадеться, Вижде нещасливий У тебе час Та й запустить Пазури в печінки, — І не благай (Тарас Шевченко, I, 1963, 236); Її чиста душа не могла примиритися з мерзотністю тіуна. До неї він простяг свої паскудні пазури, хотів збезчестити (Антон Хижняк, Д. Галицький, 1958, 37); — Сину, бачу ти Знов сумніву гадюці піддаєшся! Знов пазури на ум твій простяга Той темний дух! (Іван Франко, XIII, 1954, 287);
 
Это я так... к слову. Ни на что не претендую) И стихи не мои, конечно)
Да уж понятно, шо не твои. Вряд ли бы ты стала сочинять столь безграмотные стишата.
Но меня такое не цепляет. Я больше вот по такому заезжаю:

Ти десь тихо живеш - від вугла до вугла.
Але я тебе пещу у несамовитім
серці. Дівчинко! Знала б ти, де ти була!
До яких я тебе приміряв краєвидів!

Твоє гумове ім'я влилось, як оцет
в дієтичне життя, у фальцет вечоровий.
Понабились у кров, і в печаль, і в райцентр
твої губи, і очі, і брови.

Миготять вечори. Кольори. Городú.
Сходить сум. Кам'яніють гризоти...
Щось у світі комусь. А мені оце - ти.
Повсякчас. Над усі горизонти.
 
Вибираюся в далеку подорож, і рож не дасть мені ніхто,
й не бажаю ні від кого я нічого, й вже ніщо мене
не лякає, хоч у очі зазирає заздрісно ліхтарень сто,
що в вокзалі білім сторожко глядять крізь жовтих шиб пенсне.

Над станційним гамором, мов абажур, наложений склепіння лук.
Навкруги байдужі очі й обоятні постаті незнані,
й кожна з них свій клунок має, й кожна з них несе життя свойого в’юк.
Зі собою тугу заберу свою та радість в чемодані.

Та не знаю, де поїду разом з сірою юрбою тих людей,
де нас потяг завезе гойдаючи, немов малих дітей в колисці.
Срібні рейки-шпаги, вбиті в обрій; поїзд-кінь в ярмі залізних шлей.
Синя далеч хилиться над нами й сонце нам подасть на неба мисці.

А кондуктор, наче ніч, суворий прийде із повагою в купе
й каже нам оправдати до існування право та наш лет.
На банальних лицях пасажирів чудування навкруги тупе,
я подам тоді йому своє без ляку серце як білет.

Кожний день до ланцюга мандрівки раз у раз нам додає по ланці,
та дарма, дарма стараюся пізнати, де кінець йому
і коли, коли наш поїзд стане, до останньої доїде станції
та спокійно скриню неба з перемучених плечей здійму.
 
Сладких всем снов. До завтра.
 
І ще тут на рахунок точити.
ТОЧИТИ 1, точу, точиш, недок.

1. перех. Те саме, що гострити 1. Враже поле кров'ю мочить І об камінь шаблю точить Палій! (Левко Боровиковський, Тв., 1957, 120); Ми клеїли з мамою нашу тиху розмову, а в кухні із свистом і скреготанням точили об макітру ножі (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 357); * Образно. Беркут, в повітрі натрудивши крила, Тут [на скелі] спочивав і пазури точив (Леонід Первомайський, II, 1958, 97); * У порівняннях. Сніг не скрипів під ногами, а вищав, наче об нього мечі точили (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 461);
// Надавати потрібної форми, сточуючи, спилюючи краї або виступи чого-небудь. — А там — камінь обробляють — точать, пиляють, вистругують з нього всякі виробки (Панас Мирний, IV, 1955, 330); Поруч з ним [ковалем] молодий хлопчина Точить сталь на новім верстаті (Любов Забашта, Нові береги, 1950, 60).

Сладких всем снов. До завтра.
:вітаю::вітаю::пиво::пиво:
До завтра.:вітаю:
 
Ладно... я пас . Всем бобра.... :)
"я читаю следы.."
Доброй ночи всем всем..
620x360x1-TS.jpg.pagespeed.ic.2SLEWrN-8j.jpg

ДобраничтолькоМне..
 
Ну шо, всех с зимой

Нихера не поменялось. Шо вчера шо позавчера. Какой ещё зимой. А в Харькове зима уже наступила давно, судя по отчетам. Снега навалило вже ж. Или нет? Ето разве не зима типа уже? Или зима ето когда цЫфра перекинулась? Тю. Зима ето когда снег и холодно, весна - когда снег тает и деревья распускаются. Лето когда тепло. А не по календарю отето
 
Сегодня ночью перевернула оставшиеся горшки из под цветов (цветов уже
нет - не выдержали эволюционной конкуренции :() и размазала всю землю
из горшков по всей квартире :( ...
за шо была пизжена веником, который на ней сломался :(...
Шо мы имеем (резюме): срачь в хате, поломанный веник и чумазый
полугодичный котенок весом в 3,5 кг :незнаю:
ПС невыспавшийся (злой) хозяин и осадок в душе....
ППС но я все равно люблю эту скотыняку..... такая уж человеческая натура ;)
:любов::клас:
 
Назад
Зверху Знизу