Итак, не отвечая на ту грязь, которую льют недобросовестные оппоненты данной темы, подытожу всё сказанное за последние несколько листов:
Первое. Вопреки просто ослиной упрямости некоторых, всё же было доказано что президент Украины не имел права агитировать за НУНС. (во многом благодаря решению ЦИК).
2. Для тех кто недооценивает значения ЦИК напомню что в соответствии с Законом Украины "Про центральную избирательную комиссию"
- Стаття 14. Порядок подання звернення до Комісії
1. Виборці, виборчі комісії, комісії з референдумів, інші суб'єкти виборчого і референдумного процесів, органи державної влади, органи місцевого самоврядування, об'єднання громадян, підприємства, установи, організації незалежно від форм власності, іноземці та особи без громадянства, а також органи влади іноземних держав, міжнародні організації мають право звернутися до Комісії із зверненнями з питань, що належать до повноважень Комісії, в порядку, встановленому цим Законом, Законом України "Про звернення громадян" та іншими законами України. Звернення може бути подано як окремою особою (індивідуальне), так і групою осіб (колективне).
3. Під зверненням за цим Законом слід розуміти:
1) заяву, в якій міститься прохання сприяти реалізації виборчих прав, права на участь у референдумі, надати консультативно-методичну допомогу чи рекомендації щодо підготовки та проведення виборів і референдумів, роз'яснення з питань застосування законодавства України про вибори і референдуми або в якій висловлюються думки, рекомендації, поради щодо вдосконалення законодавства України з питань виборів і референдумів та правового регулювання виборів і референдумів в Україні, стосовно покращання діяльності виборчих комісій, комісій з референдумів тощо;
2) скаргу, в якій міститься інформація про порушення законодавства України про вибори і референдуми та вимога забезпечити реалізацію і захист виборчих прав, права на участь у референдумі, законних інтересів суб'єктів виборчого і референдумного процесів, поновити порушені виборчі права та право на участь у референдумі.
- Стаття 13. Обов'язковість рішень Комісії
1. Рішення Комісії, прийняте в межах її повноважень, є обов'язковим для виконання всіма суб'єктами відповідного виборчого процесу чи процесу референдуму, в тому числі відповідними виборчими комісіями і комісіями з референдумів нижчого рівня, а також органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими і службовими особами, об'єднаннями громадян, підприємствами, установами, організаціями усіх форм власності та громадянами України.
Именно по этим основаниям Спу обратилось в ЦИК и последняя приняла решение(в рамках своих полномочий) предупредить президента о необходимости воздержаться от агитаций.
Как я и говорил и ЦИК доказала мою правоту -прямого указания в законах о запрете агитации президентом -нет, но в соответствии с общими принципами права, президент не имел права агитировать.
Второе. По поводу исполнительной власти. Президент ни в коем случае не входит в систему органов исполнительной власти и уж тем более не возглавляет её. Подтверждением этого является ст.113 КУ - которая подтверждает законодательную позицию. А ст.106 -подтверждает фактическую позицию, - несмотря на то что у президента есть некоторые полномочия сходные с органами законодательной власти, но самое главный критерий отграничивающий президента от исполнительной власти - это его функции, -они отличны от функций органов исполнительной власти.
К примеры в США - президент является официальным главой исполнительной власти. А в России, по конституции главой исп. власти является премьер, а реально - главой является президент, так как оказывает сильное влияние на работу кабинета. У нас же при Кучме шли споры о исполнительной природе полномочий президента, но после внесения изменений в конституцию(были урезаны его полномочия) все споры отпали. Полномочия президента были приведены в соответствие с его статусом(Закреплённым в КУ).
Третье. Тут всё говорили о министрах-социалистах, премьере и других. Вопрос о том имеют ли они право участвовать в политагитации. Ну для начала надо сказать что сравнивать министров и президента просто некорректно. Премьер - это просто государственный нанятый менеджер , а министры его подчинённые, они не обладают таким специфическим статусом как президент. Народ не выбирает премьера.(На выборах в Верх раду народ голосует за депутатов, а не за премьера.). его назначают и в любой момент могут достаточно простой процедурой снять (при наличии оснований). Задача премьера руководить кабинетом, а задача кабинета в свою очередь способствовать реализации и исполнения законов - именно способствовать. Т.е. премьер не является гарантом чего либо, он лишь выполняет возложенные на него законами обязанности. Но обратимся так же к закону " о выборе нар депутатов"
Стаття 71. Обмеження щодо ведення передвиборної агітації
1. Участь у передвиборній агітації забороняється:
2) органам виконавчої влади та органам місцевого самоврядування, правоохоронним органам і судам;
3) посадовим і службовим особам органів, зазначених у пункті 2 цієї частини, крім випадків, коли відповідна посадова чи службова особа є кандидатом у депутати;
Так как и премьер и министры-социалисты включены в партийные списки, то они являются потенциальными кандидатами в депутаты(так как мы голосуем за списки). А следовательно они имеют право проводить агитацию.
